сил 301 сил силогістика лог., перен. книжн. силлогистика. силогістичний лог., перен. книжн. силлогистический. силогічний лог., перен. книжн. силлогический. сило-година техн. сйло-час. силом см. силою. силомір, -ра силомер. силомїття обл. насилие [Жінка., вмерла зарано, то шкода: було б кому., заступити дочку від силоміття (Барв.)]. силоміць, (реже) силоміццю нар. разг. силой, силою; разг. силком, силом; насильно [—Нема в мене про вас грошей! — одказує брат. — Давай-бо по волі, а то візьмемо силоміць, — грозять вони [розбійники] (Вовн.)', Е в ф о р і о н, несучи молоде дівчатко: Я маленьку гордівницю Приголублю силоміццю (перекл. Лукаша)]. СИЛОН СИЛОН. силоновий силоновий. силонька ласк, силушка, разг. моченька; (прен. — ещё) силёнка, силишка [Г а н а: ..Сила вже не та в мені... Ось чого мені тільки й шкода: силоньки моєї! (Кроп.)', Свою буйну силоньку можна, звісно, випробувати, зовсім не заходячи у фізкультурний зал (Донч.)]. силопйхом нар. разг. силком, силом [Сило- пихом заміж витурили (Староб. у. — Сл. Гр.)]. силос, -су с.-х. силос [Кращими кормами, що дають можливість наблизити годівлю корів узимку до літньої годівлі, є силос, і плоди баштанних культур (Колг. Укр., 1957, 1)\. силосний с.-х. силосный [Кукурудза, що висівається квадратно-гніздовим способом, добре оброблена, може дати 500 і більше центнерів силосної маси високої якості з гектара (Рад. Укр., 1963, XII)]. силосований с.-х. силосованный [На кожну свиню заготовлено по 7 тонн силосованих качанів і багато соковитих та інших кормів (Рад% Укр., 1956, III)]. силосозбиральний с.-х. силосоуборочный [Весною цього року колгосп придбав 8 тракторів, 2 зернових комбайни, силосозбиральний комбайн (Колг. Укр., 1958, 7)]. силосорізка с.-х. силосорезка [Зелений корм., подрібнюють на силосорізках і подають механічно в кормове приміщення ферми (Колг. Укр., 1956, 11)]. силососховище с.-х. силосохранилище [Силос слід виймати з силососховища за кілька годин до роздачі (Свинарство)]. силосування с.-х. силосование [Силосування— надійний спосіб консервування соковитих кормів (Колг. вироби, енцикл.)]. силосувати, -сую, -суєш с.-х. силосовать [Щоб поліпшити якість корму, передові господарства силосують кукурудзу в суміші з горохом, гарбузами, кормовими кавунами, стеблами соняшника і т. д. (Рад. Укр., 1958, VIII)]. силосуватися, -сується с.-х. силосоваться [Кормовий люпин містить багато цукристих речовин і тому добре силосується (Колг. село, 1955, І)]. силою нар. силой, силою; разг. силком, силом; насильно [Нимидора вхопила Дже- риху за руку й повела її силою до вікна (Н.-Лев.)]; ^лою не бути милою посл. насильно мил не будешь. силуваний принуждённый; (лишённый естественности — ещё) натянутый [Якась холодна, силувана атмосфера залягла в салоні (Фр.)', Вона посміхалася, але посмішка була силувана (Грим.)]. силуваність, -ності принуждённость, принуждение; натянутость [Трималася [Мела- нія] вимушено, силувано й незграбно, і з часом ця силуваність не тільки не зменшувалась, а, навпаки, ще більше кидалась йому в вічі (Гонч.)]. Ср. силуваний. силування понуждение; принуждение, насилование [На гробі батьковім день в день [син] сидів, Мов у тумані, навіть не молився, Німий, блідий, неначе остовпів, Не пив без силування, ані їв (Фр.)]; на милування нема <^ня см. милування 1. Ср. силувати. силувано нар. принуждённо; натянуто [Артем, щоб приховати хвилювання від зустрічі з нею, силувано усміхнувся і спробував звести мову на жарт: — І де ви взялись, Мирославо? (Головко)]. Ср. силуваний. силувати, -лую, -луєш заставлять; книжн. понуждать; (сильнее) принуждать, насиловать, неволить, разг. приневоливать [М а- т и: ..Коли ти, дівонько, не хочеш жати, то я ж тебе не силую (Л. Укр.); Марися: Я за вас не хочу заміж, то татко мене силують, а я вас не люблю... (Тоб.)]. силуватися см. силкуватися. силует, -ту силуэт [Силует гігантського теплохода м'яко розтавав у славнозвісному лондонському тумані (Смол.)]. силуётик уменыи., ласк, силуэтик. силуетист жив. силуэтист. силуетистка жив. силуэтйстка. силуетний силуэтный. силуетність, -ності иск. силуэтность. силумін, -ну мет. силумин. силумініт, -ту техн. силуминит. силур, -ру геол. силур. силурійський геол. силурийский; г^кий п е- р ї о д силурийский период, силур. сйлянка обл. нитка бус [На окрайцях гарячих пелюстків першого соняшника дівочою сплячкою голубіли., краплини роси (Ст.)]. Сильвестр, -ра Сильвестр. сильвет, сильветка уст. силуэт; (контурное изображение уст. — ещё) силуэтка [3 глибини єства його підносилася невиразна, неоформлена, прозора туга.. «Марі?» Далекий сильвет простягав до нього свої проаорі руки (Кач.)\ На обрію на одну мить з'являлась в огняних рамах чорна си.-ьветка з тополь, хат і вітряків (Коцюб.)]. сильвін, -ну мин. сильвйн. сильвініт, -ту мин. сильвинит. сильне І) прил. см. сильний; 2) нар. обл. см. сильно. сильний 1) сильный; (обладающий значительной силой — ещё) могучий, могущественный, книжн. мощный, разг. здоровый;
|