Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сил 302 сим (выносливый—ещё) крепкий, -разг. двужильный; (произведённый с силой — обычно об ударе разг. — ещё) увесистый [Незважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний (Фр.)', На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський владар сильний (Л. Укр.); Сильні та багаті рідко винуваті (прислів'я)', Старого чоловіка обгорнула сильна нетерпеливість (Коб.); Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (Коцюб.)]; Q г~ні світу сього ирон. сильные (великие) мира сего; ~на стать шутл. сильный пол; бути ~ним быть сильным, быть в силе; 2) (значительный по размерам) разг. большой, огромный [Прийшли у такий сильний ліс, що йому і кінця-краю нема (народна казка); Завжди вчасно [артіль] засіває поле, збирає сильні врожаї (Горд.)]. сильніш см. сильніше. сильнішати, -шаю, -шаєш становиться более сильным, становиться сильнее; разг. силь- нёть; (иногда) крепчать [Теплий вітер все сильнішав (Собко)]. сильніше, сильніш нар. сильнее, более сильно; (иногда) крепче [Марксизм прокладав собі дорогу з боями, проникаючи все глибше в революційний рух, все сильніше впливаючи і на багатьох народників (lern. КПРС); Навкруг — острови, затоки, озера. "Узлісся зелені, вологі, густі. Смолою напоєна атмосфера Вражає сильніш, ніж парфуми' Коті (Дмитр.)]. сильніший 1) прил. более сильный [Потім від сильнішого пориву вітру хмари дощові розходяться (Л. Укр.)]; 2) (в составе скаву емого) сильнее, крепче [В науці Матвій куди за неї сильніший... (Вас.)]; ставати, стати ~шим становиться, стать сильнее; (иногда) становиться, стать крепче, крепнуть, окрепнуть [Запах і барва квіток ставали сильнішими, свіжішими (Коцюб.)]. сильно нар. 1) сильно; мощно; здорово; крепко [Раду збиравсь одповісти, коли в той мент щось сильно стукнуло в вікно (Коцюб.)]; ер. сильний 1; 2) (при определении степени чего-либо) разг. очень [— Кажи, Романе, по- божому, що візьмеш на рік від сотні? — обернувсь Семен до брата. — ..Так, як для тебе, візьму за сто — сто двадцять... — Семен чухав потилицю. — Багато! сильно багато! (Коцюб.); Зет, сильно дужий, кремезний, — двигає важке каміння і складає його перед Орфеєм (Л. Укр.)]. сильнодіючий фарм. и пр. сильнодействующий. сильнорослий с.-х. сильнорослый [Дерева, прищеплені на сіянцях персика, сильнорослі і набагато врожайніші, ніж прищеплені на аличі та абрикосі (Колг. вироби, енцикл.)]. сильф миф. сильф. сильфіда 1) миф., перен. сильфида [Плащ падає — перед нами молода, дуже вродлива дівчина в прегарному маскарадному вбранні сильфіди (Коч.)]; 2) энт. сильфида. сильцё силок [Лисичка ступила необережно І та й зловилася в сильце (Фр.)]; см. ещё сільце2. сильцевий силковый. симбіоз, -зу биол., перен. симбиоз [Яскравим прикладом поєднання процесів боротьби і взаємодопомоги в житті видів може бути симбіоз, тобто таке тісне співжиття двох або кількох організмів різних видів, в якому переважає взаємна користь для них у боротьбі за життя (Оси. даре.)]. симбіонт биол. симбионт. символ, -лу символ [Він [малюнок] мені дуже подобається.., але символу Вашого я ніяк на можу зрозуміти (Коцюб.); Хліб на рушнику—це народний символ радісної зустрічі (Волош); Щедро користується поет [Т. Г. Шевченко] художніми засобами пісні: символами, означеннями, пестливими формами слів (Рад. літер., 1958, 2)]; О ~л віри рел., перен. уст. символ веры [—Ви б мені ще символ віри прочитали.. — Коли треба буде» і символ віри прочитаю, я його колись добре вчив, не забув і досі (Собко)]. і символізація символизация. символізм, -му лит., иск. символизм [А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? (Коцюб.)]. символізований символизированный. символізувати, -зую, -зуеш символизировать [Космічна ракета символізує нову еру, в яку вступило людство, — еру освоєння космосу (Рад. Укр., 1961, IV)]. символізуватися, -зується символизироваться [Жінка-мати... В цьому образі в усіх народів символізується і найдорогоцінніше, найрід- ніше для людини — вітчизна (Рил.)]. символіка символика [Розпочався складний весільний ритуал, повний старовинних звичаїв, прикмет та символіки (Тулуб)]. символіст лит., иск. символист [Любов..: Але я не думала досі, що ви до символістів належите! (Л. Укр.)]. символістика уст. символистика [— Ти забула вже модну мову символістики, — промовив Павлусь (Н.-Лев.)]. символістичний лит., иск. символистический, символистичный. символістично нар. символистически, символистично. Ср. символістичний. символістка лит., иск. символистка. символістський лит., иск. символистский. символічний символический, символичный [Є щось символічне в тому, що вирішальний бій цієї [Великої Вітчизняної] війни відбувся на російській землі, над російською рікою Волгою (Гал.)]. символічність, -ності символичность. символічно нар. символически, символично [Як це все-таки символічно, що першим декретом нашої революції був декрет про мир (Гонч.)]. симентал с.-х. симментал (разг.) [Бугай у тому колгоспі — симентал (Вишня)]. сименталізбваний с.-х. симментализйрованный [Ми розводимо велику рогату худобу си- менталізованої породи (Колг. Укр., 1958, 4I сименталка с.-х. симменталка (разг.) [Проходи- І ла череда дійних сименталок (Десн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)