Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сие З 11 сит попадало в руки, без плану і без системи (Коцюб.); Жовтнева соціалістична революція завдала найсильнішого удару колоніальній системі імперіалізму (Матер. XX з. КПРС); Яскравим виявом соціалістичного демократизму є наша виборча система (Київська пр., 1950, X); У нього 3 десяток годинників.. — Всіх фірм і систем! (Hex.)]; сонячна ~ма см. сонячний. систематизатор, -ра систематизатор. систематизація систематизация [Найкращий спосіб систематизації знань у певній галузі — відповідна спеціальна освіта (Смол.)]. систематизований систематиз йрованный. систематизовано нар. систематизйрованно [Найвидатнішою пам'яткою історичної літератури Російської держави XVI ст. була «Степенная книга», в якій зроблено спробу систематизовано викласти історію Російської держави (lern. Укр. РСР)]. систематизувати, -зую, -зуєш систематизировать [На столі в мене лежали., десятки діаграм, товсті зошити з записами спостережень. Все це треба було систематизувати (Грим.)]. систематизуватися, -зується систематизироваться. систематик систематик [До досліджень, які відкрили дуалістичну природу лишайникового організму, систематикам було дуже важко знайти місце лишайників у системі рослинного світу (Укр. бот. ж., 1956, XIII, 1)]и систематика 1) систематика [Сучасна систематика [органічного світу] все більше і більше наближається до відображення реальної історії живої природи (Осн. даре.)]; 2) редк. система [Треба було якоїсь систематики в самоосвіті, а як за це взятись — Бронко не мав поняття (Вільде)]. систематичний систематический, систематичный [..систематичні страйки виражали вже собою зародки класової боротьби.. (Ленін); Як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (Коцюб.)]. систематичність, -ності систематичность [Гімназія., виробляє пам'ять, порядне думання, систематичність (Фр.)]. систематично нар. систематически, систематично [3 Великої землі систематично присилали літаками свіжу літературу для партизанів (Шер.)]. систола физл., филол. систола. сисун, -на 1) сосун; (червь) сосальщик; п о- росята- ~нй поросята-сосуны; 2) спец. сосун. сисунець, -нця уменьш., ласк, прям., перен. сосунок [Корів-годувальниць підібрано таких, які протягом доби дають достатню кількість молока для чотирьох сисунців (Рад. Укр., 1959, VI); — Ти ще сисунець, від горщка три вершка і ще багато чого не бачив, — заявив Кирило Сидоренко (Соб- ко)]. сисунчик уменьш., ласк, прям», перен. сосунок. сита сыта (уст., обл.) [Титар., підійняв вгору здоровий полив'яний червоний жбан сити (Н.-Лев.)І ситар, -ря спец, ситовщйк. ситеннин разг. очень жирный; разг. жиряю- щий [Сполював отут я зайця, Ну й си- тенний, крий-то боже! Гарців далебі із троє Я тоді із нього, може, Натопив самого лою! (Манж.)]. ситенький уменьш., ласк, от ситий 2 [Ситенький вид розплився (Ле)]. ситець, -тцю сйтец [Мати справила їй [Галі] аж двоє платтів з ситцю (Мирн.)]. ситечко уменьш. ситечко [Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється — садять квочку (приказка)]. ситий 1) (утоливший свой голод) сытый [В який би він двір не заходив, господарі садовили за стіл.. Антон і всі екскурсанти ходили, як говориться, і ситі, і п'яні (Чорн.); Курка по зерну клює, та сита буває (приказка)] ; г^тий голодного не розуміє см. голодний 2; ^тий донесхочу разг. сыт по горло; і вовки г^тІ, ІКОЗИ ЦІЛІ и І КОЗИ rwTl, і сіно ціле см. коза 1; соловей піснями не ^>тий см. пісня 1; 2) (от- кормленный, жирный) сытый, упитанный; (сильнее) тучный [Ситі жеребці, як змії, стоять коло будинку (Мирн.)]; 3) (питательный, хорошо насыщающий) сытный; (обильный — о еде разг. — егцё) плотный [Дух смачного, ситого борщу війнув на неї звідкись (Коцюб.)]; 4) (перен.: богатый — о людях) сытый (разг.) [Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих — ситих, імущих (Вільде)] ; 5) (о земле) плодородный, хлебородный, тучный [Схилений виноградар копається в ситій землі (Коцюб.)]. ситити (сичу, ситиш) 1) сытить (уст., обл.) [Нема чого мед з отрутою ситити! (Тулуб)]; 2) прям., перен. насыщать [Заслані полудою очі під ту страшну різанину не розгляділи б, де свій, де чужий, кров би лилася, трупи б тліли та ситили й без того ситу землю... (Мирн.); Як медова сита, Всіх осінь ситила (Рил.)]. ситйтися, -тйться сытиться. Ср. ситити 1. ситісінький разг. сытёхонький, сытёшенький. Ср. сйтий 1. ситість, -тості 1) сытость [Біда нам, робучим людям.., більше мліємо голодом, ніж ситості зазнаємо (Фр.)]; 2) сытость, упитанность; тучность [Бачили комсомольці колгоспних свиней і дивувалися з їхньої ситості. — Кедровими горіхами годуємо, — пояснював Кержаков (Донч.)]. Ср. сйтий 1—2. ситіти, -тію, -тіеш и ситішати, -шаю, -шаєш сытеть (разг.). ситко уменьш. ситечко. ситковий спец. ситовый, ситовой, сйточвый [Термічну обробку насіння баштанних культур можна з успіхом здійснювати в колгоспних стелажних і ситкових сушарках (Колг. Укр., 1955, 4)]. ситний1 1) сытный; (обильный — о еде разг.— ещё) плотный [Ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками (Мирн.); Після ситного обіду., тіло його обважніло, думки рвалися..] (Мирн.)]; см. ещё сйтий 3; 2) см. сйтий 1; 3) обл. плодо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)