Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сит 312 сів родный, хлебородный, тучный [Ситні краї [у сербів], не так, як у нас (Федък.)]', 4) (о мёде um. п.) сычёный (обл.) [Пивали по тій Вкраїні Меди та вина ситнії (народна пісня)]. ситний2 (просеянный сквозь сито; испечённый из просеянной муки) ситный. ситник1, -ка (мастер) ситовщйк [Не сват ситник коробейникові (приказка)]. ситник2, -ку (хлеб) разг. ситник [Ти бач яка [Україна]! В вінках, у рожах, І пахнеш ситником у рань, Така принадлива, хороша І для чужинських зазіхань Така далека... (Заб.)]. ситник, -ку бот. (Juncus L.) ситник [Дністро вливався в закруглений лиман, неначе вилазив з зелених густих очеретів та ситників (Н.-Лев.)]. ситникові, -вих сущ. бот. ситниковые. ситність, -ності сытность. ситно нар. сытно [Живемо ситно і не горюємо (Янов.)]. ситняг, -гу, (реже) ситняк, -ку бот. (Неіео- charis R. В г.) ситняг [На купинах стирчать буйні, надламані стебла ситнягу і татарського зілля (Ст.); Там лиски чорніють, Там крижні крякають у ситняках, — І так щодня (Рил.)]; см. ещё оситняг 1. сито1 сущ. сито [Мати совала сито по ночвах (Головко)) Ледве примітний дощик сіявся, мов крізь тонке сито (Л. Укр.)]\ пройти крізь ~то й решето разг. пройти огонь и воду [и медные трубы] [Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чрім пахне, догадавсь, що цей учитель... теє... (/>.)]. сито2 нар. сытно [Радивон сам любив сито з'їсти (Горд.)]. ситовйдний ситовидный. ситовий спец. ситовый, ситовой, ситочный. ситро, -pa ситро (нескл.) [Оксана з'їла «наполеон». Василько випив півпляшки помаранч ового ситра (Сміл.)]. ситуаційний ситуационный. ситуаційно нар. ситуационно. ситуація ситуация [В серпні 1905 р. в Росії була наявною революційна ситуація (Ленін); Павлина відразу збагнула ситуацію (Вільде)]. ситце уменьш. ситце [Занову ситце на кілочку, обноситься — обійдеться (Мирн.)]. ситцевибивання текст, ситцепечатание. ситцевибивний текст, ситценабивной, ситцепечатный. ситцевий ситцевый [У кімнаті стояло ліжко з подушками, прикрите зеленим ситцевим укривалом (Н.-Лев.)]. ситчик разг. ситчик [А нам [заробітчанам]..— світити дірками в перетлілих ситчиках, круглий рік ходити в грубих сирових полотнах... (Гонч.)]. ситющий разг. очень жирный; разг. жирню- щий [Оце вчора качку вбив... ситюща... (Козач.)]. сить, -ті обл. 1) жир [Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (Н.-Лев.)]; 2) сытость [Скільки калійної солі Ми винесли в поле! Попелу, гною, посліду.. Напевно, ніколи Не відчувала земля ще Подібної ситі (Вирг.)]. сифіліди, -лід мед. сифилиды. сифілідолог мед. сифилидолог. сифілідологічний мед. сифилидологический. сифілідологія мед. сифилидология. сифіліс, -су мед. сифилис. сифілітик разг. сифилитик. сифілітичка разг. сифилитичка. сифілітичний мед. сифилитический. сифон сифон [Краплі вологи осідали на стінках сифона з водою (Собко)]. сифонний сифонный. сифоновий сифоновый. сич, -ча орн., перен. сыч [Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Шевч.); Г о р п и н а тягне Василя за руку: Люде добрі, подивіться на оцього сича! (Крон.)]; сидіти (жити) г^чём (я к г~ч) сидеть (жить) сычом (как сыч) [Палажка: ..А ти все сидиш, як сич, надувшись, все думаєш... (Вас.)]. сичавий шипящий [— Не йди! не ходи туди!— чийсь сичавий голос пронісся з-за дверей (Мирн.)]. сичання шипение; разг. шип [Улянка почула ледве вловиме сичання, схоже на шелест (Донч.)]. сичати, -чу, -чйш шипеть [Заснув Чабан, а лишенько не спало: Гадюка вилізла з трави, сичить... (Гл.); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Kon.); — Як ти сміла являтися у мою хату, коли в мене чужий чоловік є? — аж скрегоче, аж ногами тупоче та сичить Кирило Іванович (Мирн.)]. Сичуань, -ні Сычуань. сичуг 1) (род. сичуга) (один из отделов желудка жвачных животных) сычуг [Сичужні сири готують заквашуванням свіжого молока з допомогою ферментів шлунка (сичуга) телят або ягнят (Укр. страви)]; 2) (род. сичугу) кул. сычуг. сичуговий, сичужний сычужный. ей щи к редк. сыщик [У багатьох наших хлопців він [офіцер] уже на підозрі. Не інакше,, як., сищик (Гонч.)]. сі нескл. сущ. ср. р. муз. си. Сіам, -му Сиам. сіамський сиамский; ~кі близнята перен. сиамские близнецы. сів, -ву редк. 1) сев, посев; книжн. сеяние; 2) всходы (мн. ч.) [Паром, як морем, покриється балка; Сівом одягнеться лан (Щог.)]. сіва обл. 1) часть нивы, засеянная одним взмахом руки [Буде помалу йти, сіву меншу займать (Сл. Г р.)]; 2) (лукошко или мегиок с зерном, навешиваемые на плечо при ручном посеве) севалка, севальник, севня [Мати зупинилась, приклала руку до грубої, з мішковини сіви (Ст.)]. сівак, -ка обл. см. сівач. сівалка с.-х. сеялка [Важкі дискові сівалки пливли розгорнутою лавою (Янов.)]. сівальник сеяльщик, севец [Сівальник, ставай до сівалки (Ол.)]; см. ещё сівач. сівальниця сеяльщица [Дівчата сіяли шле- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)