Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сіл
316
сім
(сельский совет) [3 і н а: Дах сільради
будемо крити черепицею (Корн.); Сьогодні
на сходку скликають громаду. Зійшлись
подолянці, Обрали сільраду (Воронько)].
сільрадський, сільрадівський сельсоветский
[На сільрадське подвір'я зайшла Ольга
Ярош (Шиян)]. Ср. сільрада.
сільрадчик разг. сельсоветчик. Ср. сільрада.
сільський сельский; (относящийся к деревне —
ещё) деревенский [Надійшла сільськая
молодь, Що з роботи поверталась (Л. Укр.);
Наче рідний дім, для нас була сільська
далека школа (Сос.)]; ~ка рада
сельский совет; ~ке господарство
сельское хозяйство [Підневільна кріпосна
праця була малопродуктивна, а основане на
такій праці сільське господарство було
дуже відсталим (Іст. КПРС)].
сільськогосподарський сельскохозяйственный
[Із відсталої сільськогосподарської країни
Україна перероджується на велику
індустріальну країну (Вишня);
Сільськогосподарська школа готувала колгоспам молодих
агрономів (Десн.)).
сільце1 уменыи. разг. сельцо, деревенька,
деревушка [В чудовій затишній долині,
обставлене темними стінами лісів, лежало
невеличке сільце (Фр.)\ Маленьке сільце
Босівка. Невеличкі біленькі хатки його.,
розбіглись по пригорку (Коцюб.)].
сільце2 (приспособление для ловли птиц и
мелких животных) силок [Весною Чижик
молоденький.. В садочку все собі скакав.
Та якось у сільце й попав (Гл.); Сам собі
пан: кошики плету, рибу ловлю, на зайців
у лісі сілець понаставляв (Козач.)].
сільця уменъш., ласк. разг. сольца [Хоч
потім косарі, зійшовшись на обід, і казали,
що каша з сільцею, та Одарка не чула
(Мирн.)].
сім (род. семи и сімох) семь; собир. семеро
[То вже давно було. Мені сім літ минало,
а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.);
Од батька, од матері, що повмирали,
зосталось сім сиріточок (Квітка)]; сім баб —
сім рад, а дитя безпупе елі.
баба1 1; сім потів зійшло
(вийшло) з кого см. піт; сім раз
відміряй, а раз відріж см.
відмірювати; дерти (драти) сім шкур
см.. шкура 1; наговорити сім
мішків гречаної вовни см,
наговорювати 1.
Сімбірськ ист. Симбирск.
сімдесят (род. сімдесяти и сімдесятьох)
семьдесят [Якби хтів їй волю дати хто з
хоробрих юнаків, мусить перше розрубати
сімдесят ще й сім замків... (Л. Укр.)].
сімдесятий семидесятый.
сімдесятилітній семидесятилетний [Перший
раз за своє сімдесятилітнє життя сер
Джордж Дембі розгубився (Смол.)].
сімдесятиліття семидесятилетие.
сімдесятий' ятилітній семидесятипятилётний.
сімдесятип'ятиліття семидесятипятилётие.
сімдесятий'ятирічний семидесятипятилётний.
сім десятий' ятиріччя семидесятипятилётие.
сімдесятирічний семидесятилетний.
сімдесятиріччя семидесятилетие.
І сімеїще разг. увел, от сім'я 1 [Не сімейка —
сімеїще, Вже й онуки звелись (Мал.)].
сімейка уменъш., ласк, семейка, семёюшка
[У Василя Семеновича сімейка, як кукіль,
покотилася. Щороку та й дитинка (Мирн.);
Мак поспіль вкрив городи коло
кожнісінької хатки, ..то забиравсь на дашок
одною квіткою пишною, то цілою
сімейкою (Вовч.)]. Ср. сім'я 1.
сімейний семейный; разг. семейственный
[Буржуазія зірвала з сімейних відносин їх
зворушливо-сентиментальний покров і звела
їх до чисто грошових відносин (Комун,
ман.); — Сімейний? — А вже сімейний.
Бач, не сам, — кричить Колісник (Мирн.)].
сімейність, -ності 1) семейность;
семейственность [Одні і ті самі люди й та сама, з
невеликими змінами, зовнішня обстановка
створювали атмосферу сімейності (Вільде)];
ср. сімейний; 2) неодобр, семейственность
[Лодиженкові записали зауваження за
примиренське ставлення й сімейність при
розгляді справи Мухтарова (Ле)].
сімействений семейственный.
сімейственість, -ності неодобр. редк.
семейственность.
сімействечко уменъш., ласк. разг. семейка,
семёюшка [Химка: ..А може... може,
нам господь і сімействечко пошле (Мирн.)].
сімейство семейство [Це погано, що Вам
довелося розлучитися з сімейством (Мирн.)].
сімейщина неодобр, семейственность [— Оце
глянув я на вас та й подумав, —
несподівано усміхнувся Заруба. — Сімейщина в
нас. Усе свояки засіли в правлінні (Куч.)].
сіменитися, -нюся, -нйшея разг. 1) (о
растениях) семениться; 2) (о женщине) рожать
[Тільки діти часто докучають. Сама й не
вправлюсь. З першого году так і почала
сіменитись із году на год (Баре.)].
сіменйстий, сіменястий разг. плодовитый,
плодлйвый (разг.).
сіменник, -ка бот., анат. и пр. семенник.
сімено обл. зерно [посевное] [— Поки ми з
старою помремо, ори собі, сій своїм сіме-
ном, жни, коси, а мені звези в тік
половину хліба.., —сказав дід Грицай (Н.-Лев.)].
сіменястий см. сіменйстий.
сімка семёрка.
сімнадцятеро (род. сімнадцятьох) семнадцать.
сімнадцятий семнадцатый.
сімнадцятка разг. семнадцатилетняя девушка
[Довго не могли розлучитись над Россю
мати й дочка. Мала ще була Ганька,
сімнадцятка (Сміл.)].
сімнадцять (род. сімнадцяти и сімнадцятьох)
семнадцать [В свої сімнадцять весен Вустя
була вже красунею (Гонч.)].
сімряжка уменъш. разг. сермяжка, сермяга
[Іде старець побіля двору в сімряжці
в (Стор.)].
сімсот (род. семисот) семьсот [Ти гадаєш,
небоже, що то мала робота сімсот овець!
(Фр.I
сімсотлітній семисотлетний.
сімсотліття семисотлетие.
сімсотрічний семисотлетний [Сімсотрічний
шлях Львова був тяжкий, тернистий,
небезпечний. Його доля і честь не раз стави-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)