Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сіл 316 сім (сельский совет) [3 і н а: Дах сільради будемо крити черепицею (Корн.); Сьогодні на сходку скликають громаду. Зійшлись подолянці, Обрали сільраду (Воронько)]. сільрадський, сільрадівський сельсоветский [На сільрадське подвір'я зайшла Ольга Ярош (Шиян)]. Ср. сільрада. сільрадчик разг. сельсоветчик. Ср. сільрада. сільський сельский; (относящийся к деревне — ещё) деревенский [Надійшла сільськая молодь, Що з роботи поверталась (Л. Укр.); Наче рідний дім, для нас була сільська далека школа (Сос.)]; ~ка рада сельский совет; ~ке господарство сельское хозяйство [Підневільна кріпосна праця була малопродуктивна, а основане на такій праці сільське господарство було дуже відсталим (Іст. КПРС)]. сільськогосподарський сельскохозяйственный [Із відсталої сільськогосподарської країни Україна перероджується на велику індустріальну країну (Вишня); Сільськогосподарська школа готувала колгоспам молодих агрономів (Десн.)). сільце1 уменыи. разг. сельцо, деревенька, деревушка [В чудовій затишній долині, обставлене темними стінами лісів, лежало невеличке сільце (Фр.)\ Маленьке сільце Босівка. Невеличкі біленькі хатки його., розбіглись по пригорку (Коцюб.)]. сільце2 (приспособление для ловли птиц и мелких животных) силок [Весною Чижик молоденький.. В садочку все собі скакав. Та якось у сільце й попав (Гл.); Сам собі пан: кошики плету, рибу ловлю, на зайців у лісі сілець понаставляв (Козач.)]. сільця уменъш., ласк. разг. сольца [Хоч потім косарі, зійшовшись на обід, і казали, що каша з сільцею, та Одарка не чула (Мирн.)]. сім (род. семи и сімох) семь; собир. семеро [То вже давно було. Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.); Од батька, од матері, що повмирали, зосталось сім сиріточок (Квітка)]; сім баб — сім рад, а дитя безпупе елі. баба1 1; сім потів зійшло (вийшло) з кого см. піт; сім раз відміряй, а раз відріж см. відмірювати; дерти (драти) сім шкур см.. шкура 1; наговорити сім мішків гречаної вовни см, наговорювати 1. Сімбірськ ист. Симбирск. сімдесят (род. сімдесяти и сімдесятьох) семьдесят [Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків... (Л. Укр.)]. сімдесятий семидесятый. сімдесятилітній семидесятилетний [Перший раз за своє сімдесятилітнє життя сер Джордж Дембі розгубився (Смол.)]. сімдесятиліття семидесятилетие. сімдесятий' ятилітній семидесятипятилётний. сімдесятип'ятиліття семидесятипятилётие. сімдесятий'ятирічний семидесятипятилётний. сім десятий' ятиріччя семидесятипятилётие. сімдесятирічний семидесятилетний. сімдесятиріччя семидесятилетие. І сімеїще разг. увел, от сім'я 1 [Не сімейка — сімеїще, Вже й онуки звелись (Мал.)]. сімейка уменъш., ласк, семейка, семёюшка [У Василя Семеновича сімейка, як кукіль, покотилася. Щороку та й дитинка (Мирн.); Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки, ..то забиравсь на дашок одною квіткою пишною, то цілою сімейкою (Вовч.)]. Ср. сім'я 1. сімейний семейный; разг. семейственный [Буржуазія зірвала з сімейних відносин їх зворушливо-сентиментальний покров і звела їх до чисто грошових відносин (Комун, ман.); — Сімейний? — А вже сімейний. Бач, не сам, — кричить Колісник (Мирн.)]. сімейність, -ності 1) семейность; семейственность [Одні і ті самі люди й та сама, з невеликими змінами, зовнішня обстановка створювали атмосферу сімейності (Вільде)]; ср. сімейний; 2) неодобр, семейственность [Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Ле)]. сімействений семейственный. сімейственість, -ності неодобр. редк. семейственность. сімействечко уменъш., ласк. разг. семейка, семёюшка [Химка: ..А може... може, нам господь і сімействечко пошле (Мирн.)]. сімейство семейство [Це погано, що Вам довелося розлучитися з сімейством (Мирн.)]. сімейщина неодобр, семейственность [— Оце глянув я на вас та й подумав, — несподівано усміхнувся Заруба. — Сімейщина в нас. Усе свояки засіли в правлінні (Куч.)]. сіменитися, -нюся, -нйшея разг. 1) (о растениях) семениться; 2) (о женщине) рожать [Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись із году на год (Баре.)]. сіменйстий, сіменястий разг. плодовитый, плодлйвый (разг.). сіменник, -ка бот., анат. и пр. семенник. сімено обл. зерно [посевное] [— Поки ми з старою помремо, ори собі, сій своїм сіме- ном, жни, коси, а мені звези в тік половину хліба.., —сказав дід Грицай (Н.-Лев.)]. сіменястий см. сіменйстий. сімка семёрка. сімнадцятеро (род. сімнадцятьох) семнадцать. сімнадцятий семнадцатый. сімнадцятка разг. семнадцатилетняя девушка [Довго не могли розлучитись над Россю мати й дочка. Мала ще була Ганька, сімнадцятка (Сміл.)]. сімнадцять (род. сімнадцяти и сімнадцятьох) семнадцать [В свої сімнадцять весен Вустя була вже красунею (Гонч.)]. сімряжка уменъш. разг. сермяжка, сермяга [Іде старець побіля двору в сімряжці в (Стор.)]. сімсот (род. семисот) семьсот [Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! (Фр.I сімсотлітній семисотлетний. сімсотліття семисотлетие. сімсотрічний семисотлетний [Сімсотрічний шлях Львова був тяжкий, тернистий, небезпечний. Його доля і честь не раз стави- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)