Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сін
31
8
сір
рівний, як море, од віку неораний степ,
тисячі десятин сінокісних угідь... (Гонч.)].
сінокосарка с.-х. сенокосилка [Трави на сіно
збирали сінокосаркою (Коле. Укр., 1956,
¦8)].
сінокосіння с.-х. сенокошение [Сінокосіння
треба провадити в період між колосінням
і цвітінням провідних у травостої злаків
і на початку цвітіння бобових (Бот. ж.,
1953, X, 4I
сінонавантажник, сінонавантажувач с.-х.
сенонагрузчик.
сінопіднімач, -ча, сінопідіймач с.-х.
сеноподъёмник.
сіносушарка с.-х. сеносушилка.
сіносховище с.-х. сенохранилище.
сінотяг с.-х. сенотаска.
сінце ласк, сенцо [Замість пуху напірник
можна соломою або сінцем набити (Мирн.)].
сінці, -ців уменыи. сенцы [Федора Михайлівна
напружено вслухалася в голоси, вони вже
чулися в сінцях (Панч)].
сіняннй обл. сенной [Демко термосить
дверми сіняними (Фр.)]; см. ещё сінний1.
сінь, -ні церк. сень.
сіонізм, -му полит, сионизм [Всім відомо, що
комуністи, в тому числі і в Ізраїлі, ведуть
боротьбу проти сіонізму (Матер. XXI з.
JOJPC)}.
сіоніст полит, сионист [Проти революції ра-
бини виступали спільно з єврейською
буржуазною партією сіоністів (Наука і життя,
1957, 9)].
сіоністка полит, сионистка.
сіоністський полит, сионистский [На
Буковині до 1940 року активно діяли сіоністи
так званого «правого крила», зокрема
реакційна сіоністська партія «Альгаме
сіоністи» (Наука і життя, 1960, 2)].
сіонський церк. сионский [Гурт
пророків: ..Дочка сіонська гордувала нами,
за те її Ваалів син смирив (Л. Укр.)].
сіп межд. дёрг; хвать [Явдоха його за полу
сіп і притягнула до печі і каже:
«Схаменись лишень, блазню!» (Квітка)].
сіпак, -ка, сіпака уст. 1) придирчивый
начальник; (неточно) кріочкотвор [— Карпо
чоловік гордий та жорстокий, з його буде
добрий сіпака, може, його боятимуться хоч
баби та молодиці, — говорила громада
(Н.-Лев.)]; 2) приспешник; приверженец;
книжн. клеврет [Довго ми дивились На те,
як мучили, глумились Сіпаки панські над
попом (Фр.); Хто край боронив од ворожих
сіпак? Відомо те пишному панству...
(Стар.)]; см. ещё посіпака.
сіпання, сіпанина дёрганье; передёргивание;
подёргивание [Нервовий тик дошкуляв
йому на кожному кроці. При чужих він раз
по раз, щоб приховати те сіпання, затуляв
лице рукою (Риб.)]. Ср. сіпати.
сіпати, -паю, -паєш, сіпнути и усилит,
сіпонути, -ну, -нёш дёргать, дёрнуть, разг.
дергануть; (преим. о непроизвольном движении
мышц) передёргивать, передёрнуть,
подёргивать (несоверш.) [Серед хати стояли
свекруха й невістка і сіпали кожна до себе
мотовило (Н.-Лев.); Його сіпають за плисовий
френч товариші, але він на них не зважає
(Шиян); Од ціпа в спині сіпа (приказка);
Валя знов ніби не чула його слів, тільки
ледве помітно сіпнула плечем, щоб одмах-
нутись від Андрія (Eon.); Коломієць
нишком сіпонув його за фалду й посадовив на
стілець (Смол.)]; його «^пає безл. его
передёргивает, его подёргивает; мишка
^пае щ о см. мишка 2.
сіпатися, -паюся, -паєшся, сіпнутися и
усилит, сіпонутися, -нуся, -нёшся 1)
дёргаться, дёрнуться; передёргиваться,
передёрнуться; подёргиваться [Тихенько забриніла
павутина; чорна муха замоталася в ту
сітку, стала сіпатись, пищать (Фр.);
У Нерчина сіпалися повіки (Риб.); Макар
. сіпнувся і зірвався на рівні ноги (Смол.);
Сіпонувся Охрім в постелі І зітхнув (Вирг.)];
він ^пається (судорожно) его
передёргивает, его подёргивает; 2) страд, з.
(несоверш.) дёргаться. Ср. сіпати.
сіпацтво уст. крючкотворство [Не тихне
дума люта. Про кайдани і про пута, Про
сіпацтво та неволю, І про царську
самоволю (Фр.)].
сіпаючий дёргающий; «^чий біль
дёргающая боль.
сіпнути см. сіпати.
сіпнутися см. сіпатися.
сіпом нар. разг. дёргая [Коні везуть сіпом
(Ромен, у. — Сл. Гр.)].
сіпонути см. сіпати.
сіпонутися см. сіпатися.
сіра редк. см. сірка.
сіренький ласк. разг. серенький [Із
кущика вилетіла сіренька, трохи рудувата
пташка (Коп.); Буденна якась [Тетяна],
сіренька... (Вас.)].
сіресенький разг. уменьш., ласк, от сіренький
[Вилися між деревами якісь сіресенькі
пташечки, малесенькі, з пищанням своїм
веселим (Вовч.)].
сіризна см. сірина.
сірий 1) прил. серый; (о погоде — ещё)
пасмурный [Як гнали отару через луг, де не
взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в
діброву... (Мирн.); Примруживши свої
великі сірі очі, [Лара] стежила за тим, що
відбувається навколо неї (Шовк.); Сірий і
холодний настає ранок (Козач.); Бажав би
з людом сірим злитись, З'єднатись жеребом
одним (Граб.); Мене гнітить сіре
одноманітне життя, а мені хочеться життя
яскравого, блискучого, діяльного (Коцюб.); Про
величні діяння радянських людей, їх
трудовий героїзм не можна говорити словами
сірими, безбарвними, буденними (Рад. Укр.,
1957, V)]; ~ра свита сермяга; разг.
сермяжка [Найкращий парубок Микита
Стоїть на лаві в сірій свиті (Шевч.)]; «-wpa
сова орн. неясыть;не за те вовка
б'ю т ь, що він г^рий, а за те, що
овечку (вівцю) з'ї в погов. не за
то волка бьют, что сер, а за то, что овцу
съел; щ о ~ре, то й вовк погов. что
серо, то и волк; 2) (в значении сущ.: заяц,
волк, лошадь) серый [Як загуде вітер, як
застогне хуртовина в лісі... А то, буває,
щой сірий завиє (Донч.)]; О заживе,
я к н а г^рому погов. засохнет, как на со-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)