Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сін 31 8 сір рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь... (Гонч.)]. сінокосарка с.-х. сенокосилка [Трави на сіно збирали сінокосаркою (Коле. Укр., 1956, ¦8)]. сінокосіння с.-х. сенокошение [Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., 1953, X, 4I сінонавантажник, сінонавантажувач с.-х. сенонагрузчик. сінопіднімач, -ча, сінопідіймач с.-х. сеноподъёмник. сіносушарка с.-х. сеносушилка. сіносховище с.-х. сенохранилище. сінотяг с.-х. сенотаска. сінце ласк, сенцо [Замість пуху напірник можна соломою або сінцем набити (Мирн.)]. сінці, -ців уменыи. сенцы [Федора Михайлівна напружено вслухалася в голоси, вони вже чулися в сінцях (Панч)]. сіняннй обл. сенной [Демко термосить дверми сіняними (Фр.)]; см. ещё сінний1. сінь, -ні церк. сень. сіонізм, -му полит, сионизм [Всім відомо, що комуністи, в тому числі і в Ізраїлі, ведуть боротьбу проти сіонізму (Матер. XXI з. JOJPC)}. сіоніст полит, сионист [Проти революції ра- бини виступали спільно з єврейською буржуазною партією сіоністів (Наука і життя, 1957, 9)]. сіоністка полит, сионистка. сіоністський полит, сионистский [На Буковині до 1940 року активно діяли сіоністи так званого «правого крила», зокрема реакційна сіоністська партія «Альгаме сіоністи» (Наука і життя, 1960, 2)]. сіонський церк. сионский [Гурт пророків: ..Дочка сіонська гордувала нами, за те її Ваалів син смирив (Л. Укр.)]. сіп межд. дёрг; хвать [Явдоха його за полу сіп і притягнула до печі і каже: «Схаменись лишень, блазню!» (Квітка)]. сіпак, -ка, сіпака уст. 1) придирчивый начальник; (неточно) кріочкотвор [— Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, — говорила громада (Н.-Лев.)]; 2) приспешник; приверженец; книжн. клеврет [Довго ми дивились На те, як мучили, глумились Сіпаки панські над попом (Фр.); Хто край боронив од ворожих сіпак? Відомо те пишному панству... (Стар.)]; см. ещё посіпака. сіпання, сіпанина дёрганье; передёргивание; подёргивание [Нервовий тик дошкуляв йому на кожному кроці. При чужих він раз по раз, щоб приховати те сіпання, затуляв лице рукою (Риб.)]. Ср. сіпати. сіпати, -паю, -паєш, сіпнути и усилит, сіпонути, -ну, -нёш дёргать, дёрнуть, разг. дергануть; (преим. о непроизвольном движении мышц) передёргивать, передёрнуть, подёргивать (несоверш.) [Серед хати стояли свекруха й невістка і сіпали кожна до себе мотовило (Н.-Лев.); Його сіпають за плисовий френч товариші, але він на них не зважає (Шиян); Од ціпа в спині сіпа (приказка); Валя знов ніби не чула його слів, тільки ледве помітно сіпнула плечем, щоб одмах- нутись від Андрія (Eon.); Коломієць нишком сіпонув його за фалду й посадовив на стілець (Смол.)]; його «^пає безл. его передёргивает, его подёргивает; мишка ^пае щ о см. мишка 2. сіпатися, -паюся, -паєшся, сіпнутися и усилит, сіпонутися, -нуся, -нёшся 1) дёргаться, дёрнуться; передёргиваться, передёрнуться; подёргиваться [Тихенько забриніла павутина; чорна муха замоталася в ту сітку, стала сіпатись, пищать (Фр.); У Нерчина сіпалися повіки (Риб.); Макар . сіпнувся і зірвався на рівні ноги (Смол.); Сіпонувся Охрім в постелі І зітхнув (Вирг.)]; він ^пається (судорожно) его передёргивает, его подёргивает; 2) страд, з. (несоверш.) дёргаться. Ср. сіпати. сіпацтво уст. крючкотворство [Не тихне дума люта. Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю, І про царську самоволю (Фр.)]. сіпаючий дёргающий; «^чий біль дёргающая боль. сіпнути см. сіпати. сіпнутися см. сіпатися. сіпом нар. разг. дёргая [Коні везуть сіпом (Ромен, у. — Сл. Гр.)]. сіпонути см. сіпати. сіпонутися см. сіпатися. сіра редк. см. сірка. сіренький ласк. разг. серенький [Із кущика вилетіла сіренька, трохи рудувата пташка (Коп.); Буденна якась [Тетяна], сіренька... (Вас.)]. сіресенький разг. уменьш., ласк, от сіренький [Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки, малесенькі, з пищанням своїм веселим (Вовч.)]. сіризна см. сірина. сірий 1) прил. серый; (о погоде — ещё) пасмурный [Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву... (Мирн.); Примруживши свої великі сірі очі, [Лара] стежила за тим, що відбувається навколо неї (Шовк.); Сірий і холодний настає ранок (Козач.); Бажав би з людом сірим злитись, З'єднатись жеребом одним (Граб.); Мене гнітить сіре одноманітне життя, а мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного (Коцюб.); Про величні діяння радянських людей, їх трудовий героїзм не можна говорити словами сірими, безбарвними, буденними (Рад. Укр., 1957, V)]; ~ра свита сермяга; разг. сермяжка [Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Шевч.)]; «-wpa сова орн. неясыть;не за те вовка б'ю т ь, що він г^рий, а за те, що овечку (вівцю) з'ї в погов. не за то волка бьют, что сер, а за то, что овцу съел; щ о ~ре, то й вовк погов. что серо, то и волк; 2) (в значении сущ.: заяц, волк, лошадь) серый [Як загуде вітер, як застогне хуртовина в лісі... А то, буває, щой сірий завиє (Донч.)]; О заживе, я к н а г^рому погов. засохнет, как на со- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)