Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сір 320 сіт Ізнемігся сіромаха, Косить і не косить; Аж під вечір пан господар Вечеряти просить (Руд.)]; см. ещё сірома 1. сіромашний горемычный [Не раз мені мати співала Батрацькую пісню свою, Що нею бувало втішала В строках сіромашну сім'ю (Ус.)]. сіромашня, сіромашшя собир. уст. простонародье, чернь; низы [Усі пани, усі дуки У наметі сіли, Наша браття сіромашня Та і не посміли (народна пісня)]; см. ещё сірома 2. сіроокий сероглазый [Катруся виростала тоненькою, сіроокою, дуже схожою на матір (Іван.)]. сіро-синій серо-сйний, йссера-сйний [Відійшла [чайка] в куток, ..сіро-синя, головата (Збан.)]. сіро-червоний серо-красный, йссера-красный [При самому березі голі, дикі сіро-червоні скелі («77. Укр.)]. сіртук, -ка уст. сюртук [Хто в сіртуку ходив, хто в свитині (Свидн.)]. сіртучйна прен. сюртучишко [Зятьок таки попіклувався музиками. Мабуть, заставив., останню сіртучину (Н.-Лев.)]. сіруватий сероватый [Зненацька в одному місці шар вугілля зникнув і перед хлопцем вималювалась сірувата., смуга породи (Донч.)]. сірувато нар. серовато. сірувато-білий серовато-бёлый. сірувато-зелений серовато-зелёный. сірчаний серный [Он під вербами, край виноградника, лежать рядком залізні бочки з сірчаним вуглецем (Коцюб.)]; ~на кислота хим. серная кислота. сірчанка разг. серная кислота [Пече... Сірчан- кою облила мене Віра (Шиян)]. сірчанокислий хим. сернокислый. сірчистий хим. сернистый [Солі сірководневої кислоти називають сірчистими металами, або сульфідами (Заг. хім.)]. сірчистокислий хим. сернистокйслый [При діянні концентрованої сірчаної кислоти на сірчистокислий натрій замість сірчистої кислоти виділяється сірчистий ' ангідрид (Заг. хім.)]. сірява см. сірявість. сірявий сероватый. сірявість, -вості, сірява серость, серизна [Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість.. неначе придушила нове, ожвавлене місто (Ле); Семафор. Водогінна башта. І раптом вирвалась, напливла з сі- ряЕи така рідна станція (Крот.)]. сіряк, -ка 1) (верхняя одежда) армяк; сермяга; разг. сермяжка; обл. зипун; уст. чуйка [Андрій купив собі суконця на сіряк (Боров.); Сидів якийсь дід не то в полатаному сіряку, не то в пальті (Козл.)]; 2) (о человеке) прен. уст. мужик; (бедный крестьянин) сермяжник [Сказали б просто — дурень лає [панів] За те, що сам кре- пак, Неодукований сіряк (Шевч.); Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує [пан], тримав на виду... (Гонч.)]. сірятина разг. прен. серятина [Вимоги читачів і глядачів постійно зростають, ..вони не сприймають сірятини, фальші і т. ін. (Мист., 1962; 1)]. сірячина 1) (верхняя одежда) армяк; сермяга; разг. сермяжка; обл. зипун; уст. чуйка; (плохой— обычно) армячйшко; зипунйшко [—Не буду вечеряти,— промовив [Чіпка], накинув на плече сірячину і хутко вийшов з хати (Мирн.); За якийсь час професор [Буйко], переодягнений у стару сірячину, з торбою через плече, як у старця, вийшов з намету (Бат)]; 2) (сукно) сермяга; разг. сермяжка; з ~ни сермяжный. сірячйнний, сірячкбвнй 1) (из сермяги), сермяжный; 2) перен. дорев. сермяжный [Сі- рячкова шляхта у сірих жупанах дешевого сукна цілими родинами топталась біля яток (Панч)]. сірячок, -чка 1) уменьги. армячок, армячйшко; сермяжка; зипунйшко [Надів куркуль сірячок, — вдає, що він біднячок (приказка)]; 2) мужичонка. Ср. сіряк 1—2. сісти см. сідати. сістоньки дет. ласк, от сісти [— Ой пташечко, голубонько! — Соломія сплескує руками.— Нема в тебе кубелечка, ніде тобі сістоньки... (Довж.)]. Сіті (часть Лондона) нескл. сущ. Сити. сітка 1) сетка; (рыболовная и т. п. — ещё) сеть [Волейбольну сітку Маша взялась напинати сама (Гонч.); Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали., полохать рибу (Н.-Лев.); Крізь густу сітку дощу вона побачила стрункі ряди саджанців (Донч.); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (Козач.)]; градус- н а ^ка градусная сетка; 2) (совокупность однородных учреждений и т. п.) сеть [У нашій країні безперервно зростає сітка санаторіїв, лікарень і протитуберкульозних диспансерів (Наука і життя, 1959, 1); Вся наша неосяжна держава вкрилася сіткою великих і малих електростанцій (Куч.)]; торговельна ~ка торговая сеть; 3) (сумка) сетка (разг.), авоська (разг.) [Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Вільде)]. сіткар, -ря 1) спец. сеточник; 2) редк. рыболов, пользующийся для ловли рыбы сетью [Дід- сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (Рил.)]. сітківка анат. сетчатка, сетчатая оболочка. сітковий сеточный; сетевой, сетьевой; рыб. сетный, сетной. сіткоподібний сеткообразный. сітнйти, -нить обл. моросить. сіточка уменыи. 1) сеточка [Крізь червону сіточку на голові просвічували непокірні чорні кучері (Донч.); Біля очей—тонюсінька, ледь помітна сіточка зморщок (Ко- зач.)]; 2) сеточка [Вона швидко поклала у мотузяну сіточку кілька помідорів (Собко)]. Ср. сітка 1, 3. сітчастий, сітчаний сетчатый [Він [майстер] узяв форму —плоский чотирикутник з густим сітчастим дном з найтоншого мідного |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)