Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
€ІТ 321 сія дроту (Тулуб); Любить наш народ перепела і тоді, коли він у сітчаній клітці під стріхою у дворі б'є! (Вишня)]. сітчастокрилі, -лих сущ. энт. сетчатокрылые. сітчатка анат. редк. см. сітківка. сіть, -ті сеть [Сивий рибалка Сіть закида (Граб.); Не поет, у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті (Л. Укр.); Ходить осінь по долині і снує свої сіті (Фр.)]; розставляти ^ті кому перен. расставлять сети кому. сітьовий сетевой, сетьевой; рыб. сетный, сетной [Адмірал: Я дав наказ давно закрити бухту сітьовими бонами (Корн.)]. сіцілієць, -лїйця сицилйец. с і ці лійка сицилййка. сіцілійський сицилийский. сіцілійці, -ців сицилийцы. Сіцілія Сицилия. Січ, -чі ист. Сечь [Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягсяще й глибокий рів (ІІанч)]; Запорізька Січ ист. Запорожская Сечь. січа, (реже) січ, -чі сеча (торж.) [Дорогу Бо- гунові заступили наймані ландскнехти. Січа поновилася (Нач.); За містом січ кривава Аж до вечора тривала (Фр.)}. січений 1) прич. сеченный; рубленный; иссечённый; рассечённый; ср. сікти 1; 2) прил. сеченый; (о мясе, капусте um. п. — ещё) рубленый [Біля жолобів стояли червоної масті корови і зосереджено жували січений буряк (Чорн.); Вбирали січену капусту, Шатковану і огірки (Котл.)]. січеник кул. изделие из рубленого мяса или овощей; (неточно) котлета (рубленая). січення сечка, сечение; рубка, иссечение; рассечение. Ср. сікти 1. січень, -чня январь [Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів (Янов.); Січень січе та й морозить, Ґазда з лісу дрова возить (Етн. зб., XXVII)]. січка 1) с.-х. сечка, резка [Дівки до прядіння засіли, а слуги січку різати пішли на тік... (Фр.)]; 2) (дроблёная крупа) сечка; 3) уст. монисто из коралловых обрезков. січкарня с.-х. соломорезка [Міркував [Потап], коли краще околоти одвезти в січкарню (Коцюб.); Михайло з Василем різали на січкарні солому (Козл.)]. січна 1) прил. см. січний1; 2) (род. січної) сущ. мат. секущая. січневий январский [Падав пухкий січневий сніг (Риб.)]. січний1 мат. секущий. січний2 (содержащий много сока) сочный. січовий ист. сечевой [Грізно зашуміли вкриті бойовою славою на Жовтих Водах і під Корсунем старі січові знамена (Кач.)]. січовик, -ка ист. 1) сечевйк [Останнього січовика, як косою, скосила думка про неволю (Мирн.)]; ер. Січ; 2) (участник украинских контрреволюционных войск времён гражданской войны) сечевйк [В «Осадному корпусі» директорії, який увійшов до міста [Одеси], ..«кадрові» петлюрівські частини — січовики, синьожупанники та гайдамацькі ку- I рені — були лише вкраплені окремими групками (Смол.)]. сішка 1) уменьш. сошка; ер. соха 2; 2) (подставка для стрельбы из ружья) сошка; 3) техн. сошка. сіялка с.-х. сеялка [Там [на хуторі] — і машини всякі задля польової роботи — плуги парові, сіялки, жатки, молотилки (Мирн.)]. сіяльник сеяльщик, севец; торж. сеятель [Ось сіяльник вийшов ріллю обсівати (Манж.)]. сіяльниця сеяльщица; сёятельница. Ср. сіяльник. 1 сіянець, -нця 1) с.-х. сеянец; разг. сеянка [Де- 1 рева, прищеплені на сіянцях персика, ..набагато врожайніші, ніж прищеплені на аличі (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) (о мелком дожде) сёвень (обл.) [Ген-ген на обрії сіріє, І пахне сіянцем-дощем (Воскр.)]. сіяний 1) прич. сеянный, посеянный [Пшениця арнаутка сіяна рівними-рівними рядками (Вишня)]; 2) прич. сеянный, просеянный. Ср. сіяти 1—2; 3) (пропущенный через вито) прил. сеяный [Стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвіт- ників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирн.)]; 4) (не дикорастущий) прил. сеяный [У всіх зонах республіки зелений конвейєр організують із сіяних кормових культур (Колг. Укр., 1956, 8)]. сіянка 1) (о муке) сеянка (разг.); 2) с.-х. сеянец; разг. сеянка; (о луке разг.— ещё) севок; 3) (время посева) разг. сев [Ще в сіянку випали дощі (Головко)]. сіяння сеяние; (действие — ещё) посев. Ср. сіяти 1. сіяння сияние [Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Л. Укр.)]. сіятельний дорев., ирон. сиятельный. сіятельство (титул) дорев. сиятельство [Стукнув [Лука] кулаком у стіл і гукнув на всю хату. — Око «джіну» для його сіятельст- ва..! (Коцюб.)]. сіяти (сію, сієш) 1) сеять; (тратить зря, безрассудно — о деньгах разг. — обычно) швырять (что), швыряться (чем); (перен.: вызывать, возбуждать в ком-нибудь что- либо книжн. — ещё) поселять [Прийшла пора сіяти, а в людей нема ні зерна (Квітка); У хаті стало так тихо, хоч мак сій (Мирн.); Сама пані, походжаючи по двору, вздріла [карбованця] і зняла. — Се, певно, ти гроші сієш? — каже на пана (Вовч.); Як чоловік дуже близький до секретаря, трохи не за панібрата, — він знав багато грішків і тихо-тихенько сіяв недобру славу між своїми просителями (Мирн.); Дрібні дзвіночки розбіглись по луці і сіяли сум (Коцюб.)]; 2) (пропускать сквозь сито, решето um. п.) сеять, просевать [Дівчинонька муку сіє, В віконечко вітер віє (народна пісня)]; 3) (о дожде um. п.) сеяться; разг. сеять [Щойно був приморозок, а вже, гляди, сіє теплий дощ (Цюпа)]. сіяти (сіяю, сіяєш) сиять [Ніч ясна була та І тиха, місяць сіяв серед неба (Федьк.); Алма- | зом добрим, дорогим Сіяють очі молодії (Шевч.); Уся в квітках сіяє Україна (Сос.)]. І сіятися (сіється) 1) сеяться [Сіявся но-осін- 21-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)