Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ска 325 ска вищі робітничого класу в Англії» (Маркс)]; г^ня членів членовредительство. Ср. скалічити. скалічити, -чу, -чиш искалечить, покалечить, (сильнее) изувечить; (испортить физически или нравственно — ещё) изуродовать, исковеркать [Впав саркофаг, і земля застогнала. Десять рабів він скалічив і сам розколовся надвоє (Л. Укр.у, Хмара: ..Я не обвинувачую її, тоді було таке життя, що не одну талановиту душу скалічило... (Корн.)]. скалічитися, -чуся, -чишся искалечиться, покалечиться; изувечиться; изуродоваться, исковеркаться [Анна: ..Чи бійка де була? Чи, може, ти скалічився де? (Фр.)]. Ср. скалічити. скалічіти, -чію, -чієш искалечиться, покалечиться; (сильнее) изувечиться [Гаврило: Та вже, тату й мамо, подаруйте Хомі хоч те ягня, що скалічіло, бо все рівно воно здохне, а на його щастя може й виходиться... (Кроп.)).г скалка 1) щепка; (для самовара, освещения)уст. лучина; (обычно мн. ч.: скалки, -лок) щепа, растопка [Вітер почина грати на далекім воринні. Дзз... тонко співає він в одколоту скалку (Коцюб.); Стара мати вигорнула з печі жарину, притулила до жарини скалку, роздмухала жар, запалила скалку й засвітила каганець (Н.-Лев.)', Незважаючи на видобуток тут [у Бориславі] нафти і виробництво гасу, селянська маса не мала за що купити його і освітлювала свої хати скалкою (Іст. Укр. РСР); Як скалка смоляна, палав маєток (Куч.); Нестерчук старанно підкладає в пічку смолянисті скалки (Збан.)];2) (остроконечный кусочек твёрдого тела и перен.: оставшаяся часть чего-либо) осколок [Розбита рама висіла на прибої, виставивши, наче зуби, гострі скалки побитих шибок (Мирн.); На подвір'я падали скалки від снарядів (Панч)\ Вони міцно потиснули руки і якийсь час стояли мовчки.., відновлюючи в своїй пам'яті скалки хминулого (Риб.)]; розбитися на ^кй разбиться в мелкие дребезги [Чарка впала додолу й розбилась на скалки (Л. Укр.)]; 3) (острый кусочек дерева um. п., вонзившийся в тело) заноза [Дядько Кузьма розбив одного [горіха], загнав скалку і покинув F. Краен.)]; 4) (тонкий заострённый ледяной кристалл и перен. — об остром огцущении холода) игла, иголка [Вгорі між скелями сурмили стужі, Колючий сніг дробився на скалки (Дор.); Мороз прижарив — аж скалки скачуть, аж кипить! (Мирн.); Напруженням зігріте моє тіло пройняли раптові скалки морозу (Ле)]; 5) (обычно мн. ч.: скалки, -лок) блёстки жира (на поверхности жидкости) [В тарілках парувала запашна, з янтарними скалками юшка (Збан.)]; 6) (обычно мн. ч.: скалки, -лок — небольшие блестящие частицы) блёстки; (яркие отблески света) блики, искры [На бистрині блискучі скалки неначе бігали по воді, блищали,' лисніли, миготіли (Н.-Лев.)]; 7) (пятно на роговой оболочке глаза) разг. бельмо [Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, ..з скалкою на одному оці (Н.-Лев.)]; як ~ка н а о ц і как бельмо на глазу [— Я й кажу, — гудів Кособудський, як дзвін на сполох, — що це сміття сидить у нас, як скалки на очах (Тулуб)]; 8) текст, скалка. скалковий лучинный. Ср. скалка 1. скалкуватий с острыми краями; (о рельєфе: неровный, бугристый) кочковатый [Скалкуваті камінці (Сл. Г р.); Скалкувата земля потемніла., і, здавалось, злегка загойдалась, мов хитка палуба (Гонч.)]. скалля1 собир. редк. осколки [Постріл тріснув негучно, і скляна сулія розсипалась на скалля (Смол.)]. скалля2 собир. редк. скалы. скалозуб разг. зубоскал; уст. скалозуб. скалоокий (имеющий бельмо) разг. бельма- стый. скалочка уменьш. 1) щепочка; лучинка [Лиш в одній убогій хаті Скалочка диміла (Руд.)]; 2) осколочек [— Це мій літак: — крикнув він і висадив кулаком скло. Скалочки посипалися з брязкотом (Собко)]; 3) занозка; 4) иголочка [Очі в його з криги, білі та блискучі, от як тонкі скалочки з льоду бувають (Мирн.)]; 5) блёсточки жира; 6) блёсточки; йскорки [Скалочками виблискує на подвір'ї скрипучий мороз (Мик.)]; 7) скалочка. Ср. скалка 1—6, 8. скалочник текст, скалочник. скалочниця текст, скалочница. скалубйна разг. щель; (в замке) скважина [— Хто там? — запитала Ольга, прихиляючись до замкової скалубини (Смол.)]; см. ещё шкалубйна. скаляр, -ра мат., физ. скаляр. скалярний мат., физ. скалярный. скаляти, -ляю, -ляєш разг. запачкать, загрязнить, запятнать, разг. замарать; (только прям. — еще) испачкать, выпачкать [— Ой вистели, дівчино, — дає глузливую козак дівчині пораду, — ой вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків, — тоді буду до тебе ходити (Вас); Я слави своєї дівоцької не скаляла (Барв.); То [прапор] — символ волі. Нескаляйте Його насильством (Черн.)]. скальд лит., ист. скальд. скалькований техн., лингв, скалькированный. скалькувати, -кую, -куєш техн., лингв, скалькировать. скалькулювати, -люю, -люєш торг. скалькулировать [Ціни були такі високі, що навряд чи змогли б робітники купувати крам, — Ху ти чорт, як вони скалькулювали, — сердито бурмотів Савченко (Войч.)]. скалькульований торг. скалькулированный. скальнйії редк. і) скальный [Брати щодуху зісковзнулися вниз по вогкій скальній жолобині над воду (Фр.)]; см. ещё скельний; 2) (изобилующий скалами) 'скалистый [Вона, не задержуючись, видряпалася на високий, скальний берег (Фр.)]; см. ещё скелястий. скальп скальп [Частку здобичі кожного воїна визначали за числом відтятих ним голів і знятих скальпів (Нар. стар. іст. УРСР)]. скальпель, -пеля спец, скальпель [Треба було терміново оперувати, але хірург боявся |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)