Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ска 326 ска доторкнутися до його тіла скальпелем (Янов.)]. скальпований скальпированный. скальпування скальпирование. скальпувати, -пую, -пуєш скальпировать. скаменілий см. скам'янілий. скаменілість см. скам'янілість. скаменіло см. скам'яніло. •скаменіння см. скам'яніння. скаменіти см. скам'яніти. €камнйця обл. скамейка, скамья [Сам пішов у нову комору, А з комори у нову світлицю — Лежить мила на усю скамницю (народна пісня); Долорес устає і втирає хустинкою очі: Ходім, Аніто! Анна сідає на скамницю під кипарисом: Ні-бо ще, Долорес, тут гарно так (Л. Укр.)]. скамнйчка уменъги. обл. скамеечка [Хуса сідає коло ніг материних, на малій скам- ничці (Л. Укр.)]. скам'янити, -ню, -нйш редк. окаменйть (уст.) [Материнська скорбота скам'янила її лице (Cm.)]. скам'янілий, скаменілий окаменелый [До нас дійшов з епохи мезозою Цей скам'янілий пралісу шматок (Дмитр.)\ Тихо в хуторі,— мов у скам'янілому царстві із давньої казки (Вас); Потім вони [кредитори] перекинулись між собою кількома незрозумілими словами і вийшли з хати, не глянувши на скаменілу Софію^ (Л. Укр.)]. скам'янілість, -лості, скаменілість окаменелость. скам'яніло, скаменіло нар. окаменело (Він глянув на Марію, що, схилившись на руки, скам'яніло сиділа за столом (Цюпа)]. скам'яніння, скаменіння окаменение [То було безпорадне скам'яніння від такої небажаної зміни обставин (Ле)]. скам'яніти и скаменіти, -нію, -нієш окаменеть [Побачивши на ґанку свого будинку темну постать Кажана, Олег скам'янів (Донч.)\ Йон так і скаменів, так і закляк з протягненою над бородою рукою (Коцюб.)]. скандал, -лу скандал [Скандал зробився, і не знати, Як здужав пан його зам'яти (Фр.)І скандалити, -лю, -лиш скандалить; разг. скандальничать [У мене є дружина, в тебе чоловік. Гляди, ще дізнається — скандалити почне, а я скандалу не хочу (Шиян)]. скандалитися, -люся, -лишся разг. скандалиться. скандал ізований книжн. скандализированный, скандализованный [Шофери були неймовірно здивовані. Більше того, вони були скандалізовані (Собко)]. скандалізувати, -зую, -зуєш книжн. скандализировать, скандализовать [Бувайте здорові, та нехай Вас не скандалізують оці дурниці, що я сьогодні понаписувала (Л. Укр.)]. скандаліст скандалист [Як не дивно, але Васька Лобатий, цей п'яниця, скандаліст і цинік, не раз виявлявся правим (Гонч.)]. скандалістка скандалистка [Це якась скандалістка І Кого Мариня привела в хату? (Вільде)]. скандальний скандальный; разг. уст. сканда- I лёзный [Вам уже відомо про цей скандальний випадок..? (Гонч.)]. скандальність, -ності скандальность. скандально нар. скандально [П'ятеро чи шестеро дорослих серйозних людей поводилися скандально, як нестримані й невиховані хлопчики (Смол.)]. скандальчик уменьш. скандальчик [Ми боролись не істерикою і не скандальчиком, звичайно, а такими засобами, які цілком лояльні і цілком законні.. (Ленін)]. скандзюбити, -бить безл. разг. скорчить, скорёжить, свести [Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюоить у три погибелі (Квітка)]. скандзюбитися, -блюся, -бишся разг. 1) скорчиться, скорёжиться [Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Мирн.)]; 2) перен. околеть, скапуститься [А щоб той собака тобі скандзюбився! (Мирг. у.—Сл. Г р.); Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє... і скандзюбилося сердешне... (Бат)]. | скандієвий хим. скандиевый. скандій, -дію хим. скандий [Відкриття галію, скандію і германію було величезним тріумфом періодичного закону (Заг. хім.)]. скандінав, скандінавець, -вця скандинав, скандинавец. скандінави, -вів, скандінавці, -ців скандинавы, скандинавцы. Скандинавія Скандинавия. скандінавка скандинавка. скандінавський скандинавский [Ярослав: Тебе, Гаральде, не жену я з хати, Та перелітних не спинить птахів, І, мабуть, сам зібрався ти рушати До рідних скандінавських берегів (Коч.)]. скандінавці см. скандінави. скандований скандированный. скандувальний скандовочный. скандування скандировка, скандирование. скандувати, -дую, -дуєш скандировать [Вибух привітань потряс театр, і всі, звівшись на ноги, скандувати стали: «Вічна дружба!», «Вічна дружба!» (Тич.)]. скандуватися, -дується скандироваться. скатуватися, -тується обл. покоробиться, искривиться. скань, -ні иск. скань. скап, -пу (обледеневшая при стоке жидкость) редк. сосулька [Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити (Коцюб.)]. скапарити, -рю, -риш разг. сварганить [Мати вибачливо подивилась на Марка, метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (Сот.)]. скаполіт, -ту мин. скаполит. скапостити, -пощу, -постиш разг. испакостить, испоганить. скапотувати, -тує ав. скапотировать. скаправіти, -віє (о глазах) обл. загноиться [Цілому селові шию та пряду, та й пальці мені деревіють. Очі мені вже скаправіли (Стеф.)]. скапувати, -пую, -пуєш разг. 1) стекать [каплями], капать; (неточно) литься [Я хотіла держатися мужньо, як обіцяла Марині, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)