Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

ска
329
СКВ
вали, дякуючи реформі, не менш жорстоко
визискувати селян (Тич.)].
скасувати см. скасовувати.
скасуватися см. скасовуватися.
скат1, -ту горн. скат.
скат2, -та 1) ж.-д. скат [Попов шабрував
підшипники від букси ведучого ската
паровоза (Бойч.)]; 2) (колесо автомобиля;
комплект резиновых деталей колеса) скат
[Шофер накачував нову камеру, час від часу
постукуючи по скату металевою палицею
(Збан.)].
скат3, -та ихт. скат [Старі рибалки казали,
що там, у підводних прірвах, водяться
електричні скати (Собко)].
скат4, -ту обл. скатерть.
скатати см. скатувати.
скатерка, скатертина, (реже) скатірка
скатерть; (поменшає разг. — ещё) скатёрка,
скатертка [Командир сидів за столом,
покритим червоною скатеркою, і тихо
говорив з мічманом (Куч.); На скатертині
лежить нарізаний хліб (Козач.); Біла
скатірка на столі та помиті лави аж ся л и
чистотою (Коцюб.)].
скатерковий скатертный.
скатертина см. скатерка.
скатертинка уменъш. скатертца; разг.
скатёрка, скатёртка [Скатертинками столи
гарно повкривала (Забіла)].
скатерть, -ті скатерть [Застелю я стіл у
хаті Скатертю новою, Стану гостя я
чекати Дорогого з бою (народна пісня)]; ^тю
дорога разг. ирон. скатертью дорога
[Мобілізація комуністів на війну нам
допомогла: боягузи і негідники повтікали
геть із партії. Скатертю дорога! (Ленін)].
скатірка см. скатерка.
скатка 1) скатка [Тихо пропливає вода,
і на ній наче навмисне хтось через усю
широчінь протягнув скатку льняного
полотна (Шиян)]', 2) воєн, скатка [Брели,
обливаючись потом, бійці й офіцери із
скатками на плечах (Гонч.)].
скатний спец. скатный [Качани по скатній
дошці потрапляють через люк, який є у
дні приймальної камери, на транспортер
(Колг. Укр., 1956, 8)].
скатований 1) истерзанный [Бідна міщанка
аж за голову вхопилася, побачивши
скатовану дитину (Фр.)]\ 2) замученный;
казнённый. Ср. скатувати 1—2.
скатол, -лу хим. скатол.
скатування гиколън. фам. скатывание.
скатувати, -тую, -туєш, скатати, -таю,
-таєш гиколън. фам. скатывать, скатать.
скатувати, -тую, -туєш 1) истерзать
(побоями, пытками) [Гонту скатували, язика йому
одрізали, четвертували (Іван.)]; 2)
замучить; (лишить жизни — ещё) казнить
[Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й
пустив у поле. Так її скатували (народна
казка)].
скаучати, -чу, -чйш см. скавучати.
скафандр, -ра мор., ав. скафандр [Макаренко
сам надів скафандр і став на чолі цієї
небезпечної експедиції (Трубл.%
скачаний 1) скатанный; 2) раскатанный;
выкатанный. Ср. скачувати 1—2.
[ скачаніти, -нію, -нїєш обл. окоченеть.
скачання скатка.
скачати см. скачувати.
скачатися см. скачуватися.
скачка 1) скачка [Вже п'ять годин триває
невпинна скачка (Тулуб)]; 2) (мн. ч.:
скачки, -чок) спорт, скачки [Життя для того
[Ілька] — це низка тяжких," грубих,
тупих обов'язків, для мене ж — азартна гра,
прецікаві кінські скачки, нарешті, бокал
старого вина (Вільде)].
скачування скатывание; скатка.
скачувати, -чую, -чуєш, скачати, -чаю, -чаєш
1) скатывать, скатать [Я скачав з хліба
кульку завбільшки з волоський горіх і
непомітно шпурнув у Женю (Сміл.)]; 2) (о
тесте, белье um. п.) раскатывать,
раскатать; (только соверш. — о белье — ещё)
выкатать [Замісила [бабуся] і скачала
коржик, посадила в піч спектись (Квітка);
У дідуся, так, як і в мене, нікого не було;
сам собі і сорочки полоще, і мою уночі
випере і повісить, уранці скача і надіне,
бо переміни в мене ще довго не було (Барв.)].
скачуватися, -чується, скачатися, -чається
1) скатываться, скататься; 2) страд, з.
(несоверш.) скатываться; раскатываться. Ср.
скачувати 1—2.
скаятися (скаюся, скаєшся) обл. раскаяться,
покаяться [Гляди, щоб я, пославши тебе,
не скаявся (Вовч.)].
сквайр, -ра (титул в Англии и США) сквайр.
сквапливий торопливый, поспешный [Суд
сквапливий рідко буває справедливий
(Ном.)].
сквапливість, -вості торопливость,
поспешность.
сквапливо нар. торопливо, поспешно
[Капітан., встав і почав сквапливо прощатися
зі старим (Фр.)].
сквапний 1) торопливый, поспешный [Вони
спинились, насилу відсапуючи,
тримаючись за серця, що скажено калатали після
швидкого бігу та сквапного дряпання на
гору (Смол.)]; 2) обл. разбитной, бойкий,
расторопный [Вона метнулась до шинку,
а ми, дожидаючи, знов дивуємо та
міркуємо, звідки навернулись ті сквапні молодці,
що глушкових коней запопали (Вовч.)];
3) (на що) обл. падкий (на что, до чего; уст.
к чему) [О, він сквапний на те, щоб
крадене купувати (Волч. у. — Сл. Гр.)].
сквапність, -ності торопливость, поспешность.
сквапно нар. торопливо, поспешно [Вбігла
Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху
(Коцюб.); Він курив жадібно і сквапно
(Смол.)].
сквар, -ру обл. зной, жара [Сонце пекло і
жевріло посеред безхмарного неба;
величезні дуби, ялиці і берези дрімали
недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи
свої вершечки в сонячнім скварі (Фр.);
Стар любить сквар, а молод — холод (Етн.
зб., XXVII)].
скварний обл. знойный, жаркий [День., сквар-
ний такий... (Вовч.)].
скварчати, -чйть см. шкварчати.
сквасити см. сквашувати.
скваситися см. сквашуватися.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)