ска 329 СКВ вали, дякуючи реформі, не менш жорстоко визискувати селян (Тич.)]. скасувати см. скасовувати. скасуватися см. скасовуватися. скат1, -ту горн. скат. скат2, -та 1) ж.-д. скат [Попов шабрував підшипники від букси ведучого ската паровоза (Бойч.)]; 2) (колесо автомобиля; комплект резиновых деталей колеса) скат [Шофер накачував нову камеру, час від часу постукуючи по скату металевою палицею (Збан.)]. скат3, -та ихт. скат [Старі рибалки казали, що там, у підводних прірвах, водяться електричні скати (Собко)]. скат4, -ту обл. скатерть. скатати см. скатувати. скатерка, скатертина, (реже) скатірка скатерть; (поменшає разг. — ещё) скатёрка, скатертка [Командир сидів за столом, покритим червоною скатеркою, і тихо говорив з мічманом (Куч.); На скатертині лежить нарізаний хліб (Козач.); Біла скатірка на столі та помиті лави аж ся л и чистотою (Коцюб.)]. скатерковий скатертный. скатертина см. скатерка. скатертинка уменъш. скатертца; разг. скатёрка, скатёртка [Скатертинками столи гарно повкривала (Забіла)]. скатерть, -ті скатерть [Застелю я стіл у хаті Скатертю новою, Стану гостя я чекати Дорогого з бою (народна пісня)]; ^тю дорога разг. ирон. скатертью дорога [Мобілізація комуністів на війну нам допомогла: боягузи і негідники повтікали геть із партії. Скатертю дорога! (Ленін)]. скатірка см. скатерка. скатка 1) скатка [Тихо пропливає вода, і на ній наче навмисне хтось через усю широчінь протягнув скатку льняного полотна (Шиян)]', 2) воєн, скатка [Брели, обливаючись потом, бійці й офіцери із скатками на плечах (Гонч.)]. скатний спец. скатный [Качани по скатній дошці потрапляють через люк, який є у дні приймальної камери, на транспортер (Колг. Укр., 1956, 8)]. скатований 1) истерзанный [Бідна міщанка аж за голову вхопилася, побачивши скатовану дитину (Фр.)]\ 2) замученный; казнённый. Ср. скатувати 1—2. скатол, -лу хим. скатол. скатування гиколън. фам. скатывание. скатувати, -тую, -туєш, скатати, -таю, -таєш гиколън. фам. скатывать, скатать. скатувати, -тую, -туєш 1) истерзать (побоями, пытками) [Гонту скатували, язика йому одрізали, четвертували (Іван.)]; 2) замучить; (лишить жизни — ещё) казнить [Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували (народна казка)]. скаучати, -чу, -чйш см. скавучати. скафандр, -ра мор., ав. скафандр [Макаренко сам надів скафандр і став на чолі цієї небезпечної експедиції (Трубл.% скачаний 1) скатанный; 2) раскатанный; выкатанный. Ср. скачувати 1—2. [ скачаніти, -нію, -нїєш обл. окоченеть. скачання скатка. скачати см. скачувати. скачатися см. скачуватися. скачка 1) скачка [Вже п'ять годин триває невпинна скачка (Тулуб)]; 2) (мн. ч.: скачки, -чок) спорт, скачки [Життя для того [Ілька] — це низка тяжких," грубих, тупих обов'язків, для мене ж — азартна гра, прецікаві кінські скачки, нарешті, бокал старого вина (Вільде)]. скачування скатывание; скатка. скачувати, -чую, -чуєш, скачати, -чаю, -чаєш 1) скатывать, скатать [Я скачав з хліба кульку завбільшки з волоський горіх і непомітно шпурнув у Женю (Сміл.)]; 2) (о тесте, белье um. п.) раскатывать, раскатать; (только соверш. — о белье — ещё) выкатать [Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись (Квітка); У дідуся, так, як і в мене, нікого не було; сам собі і сорочки полоще, і мою уночі випере і повісить, уранці скача і надіне, бо переміни в мене ще довго не було (Барв.)]. скачуватися, -чується, скачатися, -чається 1) скатываться, скататься; 2) страд, з. (несоверш.) скатываться; раскатываться. Ср. скачувати 1—2. скаятися (скаюся, скаєшся) обл. раскаяться, покаяться [Гляди, щоб я, пославши тебе, не скаявся (Вовч.)]. сквайр, -ра (титул в Англии и США) сквайр. сквапливий торопливый, поспешный [Суд сквапливий рідко буває справедливий (Ном.)]. сквапливість, -вості торопливость, поспешность. сквапливо нар. торопливо, поспешно [Капітан., встав і почав сквапливо прощатися зі старим (Фр.)]. сквапний 1) торопливый, поспешный [Вони спинились, насилу відсапуючи, тримаючись за серця, що скажено калатали після швидкого бігу та сквапного дряпання на гору (Смол.)]; 2) обл. разбитной, бойкий, расторопный [Вона метнулась до шинку, а ми, дожидаючи, знов дивуємо та міркуємо, звідки навернулись ті сквапні молодці, що глушкових коней запопали (Вовч.)]; 3) (на що) обл. падкий (на что, до чего; уст. к чему) [О, він сквапний на те, щоб крадене купувати (Волч. у. — Сл. Гр.)]. сквапність, -ності торопливость, поспешность. сквапно нар. торопливо, поспешно [Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (Коцюб.); Він курив жадібно і сквапно (Смол.)]. сквар, -ру обл. зной, жара [Сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба; величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою, розкішно гріючи свої вершечки в сонячнім скварі (Фр.); Стар любить сквар, а молод — холод (Етн. зб., XXVII)]. скварний обл. знойный, жаркий [День., сквар- ний такий... (Вовч.)]. скварчати, -чйть см. шкварчати. сквасити см. сквашувати. скваситися см. сквашуватися.
|