Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
екв 330 ске скваснілий обл. скисший, скислый, прокисший. скваснїти, -ніе обл. скиснуть, прокиснуть. скватер, -тера скваттер. сквашений 1) прокисший; 2) кислый [Олесь був якийсь сквашений, мов сам не свій (Фр.)]; 3) сквашенный. Ср. сквашуватися 1—3. сквашено нар. кисло [— А ти подихай сим повітрям, полюбуйся видом! — Що за вид!— якось сквашено відповіла вона (Фр.)]. Ср. сквашений 2. сквашування спец. сквашивание [Сметана виготовляється з пастеризованих вершків способом сквашування (Колг. вироби, ен- цикл.)]. сквашувати, -шую, -шуєш, сквасити (сквашу, сквасиш) спец. сквашивать, сквасить. сквашуватися, -шуюся, -шуешся, скваситися (сквашуся, сквасишся) 1) разг. киснуть, скисать, скиснуть, прокисать, прокиснуть; 2) (перен.: становиться вялым, скучным) разг. скисать, скиснуть [Адже ж бачила [Фрузя],як він сквасився і відвернувся, почувши, що вона надіється дитини (Фр.)]; 3) спец. сквашиваться, скваситься. сквер, -ру сквер [Дитячий сміх дзвенить у сквері... (Hex.)]. скверик уменьги. скверик' [Під високими тополями пристанційного скверика цього вечора на всі лади заливалась голосиста гармонь (Гонч.)]. скверна уст. скверна [Все, що творили ми, усе, що нас живило, Облив він [ворог] скверною, отрутою пройняв... (Рил.)]. сьверний разг. скверный [Іде в покої... Сквер- ний гаде! Куди ти лізеш? Схаменись! (Шевч.)\ — Діло скверне, — рішив Дзюба (Мирн.)]. сквернити, -ню, -тш разг. сквернить, осквернять [От який ралець принесла я на родиму землю... Недовго буду я тебе сквернити, ступаючи по тобі!.. (Квітка)]. скверно нар. разг. скверно [— За все у вас добре, — хвалиться раз Максим товаришам, — одно скверно: їсти нічого! (Мирн.)]. сквернослбвити, -влю, -виш редк. сквернословить [Г р и ц ь к о: Не сквернослов, ївго! (Мирн.)]. сквернота разг. скверность [Ніяка Та вже погань та сквернота Не втече його охоти (Манж.)]. сквйра см. шквйря. сквитати, -таю, -таєш разг. сквитать; О <-~ти м'я ч (гол) сквитать мяч (гол) [У першій половині гри радянські спортсмени забили у ворота суперників 3 м'ячі, не пропустивши в свої жодного. Після перерви гостям вдалося сквитати один гол (Рад. Укр., 1958, IX)]. сквитатися, -таюся, -таєшся и (реже) сквитуватися, -туюся, -туєшся разг. сквитаться [Тепер ми сквитувалися, бо пишу до Вас по довгій перерві (Коцюб.)]. скволу нар. разг. постепенно;разг. исподволь [В^ залі скволу стихало (Вільде)]. скелет 1) скелет [Хто опише його., переляк, коли замісто купи золота побачив серед печери два скелети людськії (Фр.)]; 2) спец. скелет [До скелета дерева належать стовбур та основні гілки (Садівн. і ягідн.)]. скелетний 1) скелетный; <^ні м'язи скелетные мышцы; 2) скелетный [При вкорочуванні скелетних гілок обрізують їх саме на найбільших приростах (Колг. Укр., 1957, 1)]. Ср. скелет 1—2. скелина редк. скала [Ми їдемо, спочинку ні хвилини. Коли зненацька чую: «Ось Байдари!» Дивлюся: брама, сиві дві скелини... (Л. Укр.)]. скелистий см. скелястий. скёлля собир. скалы [Налетіли жандарми та козаки... Довелося тікати в скелля Сак- сагані, рятуватися хто як зміг (Ле)]. скёля скала; (отвесная) утёс [Скелі стояли в тіні й чорніли, неначе старі руїни палаців (Н.-Лев.); Як гранітна скеля, підноситься над світом непоборний Радянський Союз (Бажан)]. скелястий, скелистий скалистый; утёсистый [Величезні простори Китаю вкриті скелястими горами (Козл.)', Море вдається затокою в скелистий берег (Л. Укр.)]. Ср. скеля. скелястість, -тості скалистость; утёсистость. Ср. скёля. скёлька уменьги. от скёля [Примостившись біля скельки, самотній чоловічок сидів над кількома вудками (Досв.)]. скельний, скельовий спец. и пр. скальный [Дніпровську ГЕС споруджено на скельній твердій основі (Наука і життя, 1956, скёльце стёклышко, фольк. стеколышко; (кусочек стекла разг. — ещё) стекляшка [Уважні очі дивилися крізь скельця великих окулярів просто в обличчя Гуріна (Жур.); Яскраво виблискує в траві скельце (Шиян)]; чистий, як ~це разг. чист, как стёклышко [На день мого народження Київ був чистий, як скельце (Янов.)]. скеміти, -мить (об ощущении боли, тоски) разг. ныть, щемить [— Рана майже не боліла.. Але серце скеміло (Тулуб)]; см. ещё щеміти. скепсис, -су скепсис [Яка іронія, який скепсис на обличчі у товариша Вовченка! (Чаб.)]. скептик скептик [Лейтенант., був трохи скептиком і зовсім не сентиментальним (Янов.)]. скептицизм, -му скептицизм [Духовний крах Герцена, його глибокий скептицизм і песимізм після 1848-го року був крахом буржуазних ілюзій в соціалізмі (Ленін)]. скептичний скептический, скептичный [Сербии Хрисанф був похмурий і скептичний юнак (Смол.); Скептична посмішка ґуля б у нього під вусами (Гонч.)]. скептичність, -ності скептичность. скептично нар. скептически, скептично [Варвара Павлівна слухала свого співбесідника і скептично посміхалася (Собко)]. ске рвав йти, -влю, -виш обл. см. скривавити. скервавлений обл. см. скривавлений. скереда бот. (Crepis L.) скёрда. скерований направленный; устремлённый; простёртый [Човен, скерований проти те- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)