Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ске 331 с к и яії, почав виходити на плесо ріки (Верш.)]. Ср. скеровувати. скерованість, -ності направленность; устремлённость. Ср. скеровувати. скеровування направление; устремление. Ср. скеровувати. скеровувати, -ровую, -ровуєш, скерувати, -рую, -руеш Направлять, направить; (быстро, сосреооточенно — ещё) устремлять, устремить; (протягивать в каком-либо направлении; обращать — о взгляде — ещё) простирать, простереть; (только несоверш.: что к чему) клонить [Упевнено скеровував [Желізняков] дії наступаючих батальйонів (Ле і Левада); Шофер дав гудок і скерував машину праворуч (Трубл.); Поезія Шевченка розбудила у юнака Франка поетичний талант, скерувала його увагу до народної творчості, живої народної мови (lern. укр. літ.)]. скеровуватися, -ровується, скеруватися, -ру- еться І) направляться,направиться; устремляться, устремиться [Я певний, що ніхто не думав про смерть, думки всіх скерувалися в одну точку: перемогти (Янов.)]; 2) страд, з. (несоверш.) направляться; устремляться; простираться. Ср. скеровувати. скерування направление; устремление. Ср. скеровувати. скерувати см. скеровувати. скеруватися см. скеровуватися. скерцо нескл. сущ. ср. р. муз. скерцо [Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (Наука і життя, i960, 2)]. скётинг-рйнг, -гу спорт, скётинг-рйнг. скетч лит. скетч [Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (Гонч.)]. скиба ломоть, кусок; (большая горбушка разг. — ещё) краюха; (полоса почвы, поднимаемая при вспашке плугом) пласт [Широким ножем крає [юнак] на великі, товсті скиби пухку паляницю (Козач.); Ось сонце ще більше сіло; мов скиба стиглого кавуна, червоніє воно тільки половиною (Мирн.)\ Чорна рілля рівно клалась скиба за скибою з-під: нового плуга (Коцюб.)]; 0 відрізана (відкраяна) ~ба [в і д хліба] перен. отрезанный ломоть [Що мені тепер мати?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! (Мирн.)]. скибище увел. разг. кусище. скибка ломоть, кусок; краюха (разг.), (поменьше) краюшка [Стеха поставила на стіл глечик з молоком, одкраяла скибку хліба (Eon.); Пообідавши, Мартин узяв з тарілки червону, як жар, скибку. — Ох і кавун! — говорив він (П1иян)];~ка місяця перен. серп месяца [З-за хмари над лісом виповзала скибка місяця (Ваш)]; 0 відрізана (відкраяна) ~ка [від хліба] перен. отрезанный ломоть. Ср. скиба. скибочка ум$ньш., ласк, ломтик, ломоточек, кусочек; краюшка [У переднівок рідко хто має свій хліб, а у того чоловіка й скибочки не було (Коцюб.)]. Ср. скиба. скивнути, -ну, -нёш разг. кивнуть [Та [жінка] й головою скивнула (Барв.)]. скиглення, скигління 1) скулёние; разг. скулёж; визг; 2) нытьё; скулёние; разг. скулёж [Безустанне Маріорине скигління дратує його несказанно (Коцюб.)]; 3) стон; 4) вой; разг. вытьё. Ср. скиглити 1—4. скиглити, -лю, -лиш 1) (о собаках um. n.) скулить; (реже) визжать [Собаки гавкають, аж вищать, аж скиглять (Н.-Лев.); Шакал так журно скиглив там, немов Ридав над тим, хто в ліс цей увійшов (Важан)]; 2) (о человеке — обычно прен.) ныть; (докучать жалобами) разг. скулить [Марійка знесилено сідала просто на шлях у грязюку й стиха скиглила (Головко); Приступила Текля та й скиглить: «Дай мені [монету], дай! дай, Аитосю, дай!» (Свидн.)]; 3) (о птицах) стонать [За Черемошем десь тужно скиглила чайка (Козл.); Галич перелякана Скиглить, зграями шуга (Граб.)]; 4) (о ветре um. п.) выть [Вітер на десять голосів., і скиглить, і голосить!.. (Стор.)]. скиглій, -лія презр. нытик; разг. плакса (м. р.) [Леніну і його прихильникам довелося вести запеклу боротьбу з численними ворогами робітничого класу, противниками принципу партійності, з маловірами і скигліями (Біогр. Леніна)]. скигління см. скиглення. скиглячка разг. презр. плакса [Чого ти тут скиглиш, скиглячко! (Мирн.)]. скид, -ду геол. сброс [Дислокації, при яких частини верств переміщені у вертикальному напрямі, називаються скидами (Курс заг. геол.)]. скидальний сбрасывающий. скидальник с.-х. скидалыцик [Часто махають скидальники вилами (Головко)]. скидальниця с.-х. скидальщица. скиданий сброшенный; сбросанный; сваленный. Ср. скидати. скидання 1) сбрасывание, сброс; скидывание, скидка; сваливание, свалка; свержение, ниспровержение; стряхивание; 2) снима ние; сбрасывание, скидывание [Справді: хіба ж це не скидання сорочки з себе — Ваш замір дати три тисячі на видавництво?.. (Мирн.)]; 3) свержение; сбрасывание; ниспровержение, низложение; смещение, снимание, снятие; 4) вскидывание, взбрасы- вание; взваливание; 5) выкидывание; скидывание; 6) сбавка (разг.); скидывание; 7) сваливание. Ср. скидати 1—7 скидати, -даю, -даєш сбросить; разг. сбросать; свалить [Він настягав у кузню й скидав у куток цілу гору заліза (Козач.); Не вибухнув жоден снаряд, Скидав їх в воду хоробрий солдат!.. (Заб.)]. скидати, -даю, -даєш, скинути, -ну, -неш 1) сбрасывать, сбросить, разг. скидывать, скидать, скинуть; (нечаянно сталкивать вниз) ронять, уронить; (небрежно складывать — ещё) сваливать, свалить; (опрокидывая уст. — ещё) свергать, свергнуть, ниспровергать, ниспровергнуть; (встряхивая— ещё) стряхивать, стряхнуть [Чоло віки стояли рядками на скиртах, хапали снопи., й скидали додолу (Н.-Лев.); Літаки прибували майже кожної ночі й ски дали все потрібне для рейду (Воронько), |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)