Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ски 332 ски Рясні троянди і весна пахуча Тоді цвіли... Тепер жовтіють далі. Поблякло все. І осокір, де круча, Скидає лист в незміреній печалі... (Ющ.); Поспішно, наче від цього багато залежить, скидаю речі у чемодан, одну на другу, жужмом (Коцюб.); Не пам'ятаю, що саме шукав я на столі, а тільки мало не наробив великого лиха: скинув пробірку з сірчаною кислотою (Грим.)]; ~дати пір'я см. пір'я; 2) (одежду, головной убор, обувь) снимать, снять; разг. сбрасывать, сбросить, скидывать, скидать, скинуть [Федір якось нехотя почав скидати мокру одежу (Мирн.); Після війни ми скинули шинелі, Взялися знов до мирних наших справ (Hex.); Королькова, скинувши на ходу черевики, пішла обніжком (Гонч.)]; 3) (перен.: лишать власти) свергать, свергнуть; сбрасывать, сбросить; книжн. ниспровергать, ниспровергнуть, низлагать, низложить; (устранять с должности) смещать, сместить, снимать, снять [Робітники скидали царську монархію, борючись за мир, за хліб і за свободу (Ленін); Казидорога: ..Нас пан писар лякає, що ми бунт робимо, що ми права не маємо скидати начальника (Фр.); Його скинули з пристава й настановили за стражника (Вас.)]; гинути ярмо свергнуть йго [Великий російський народ допоміг нам, усім слов'янським народам, скинути ярмо німецького рабства (Корн.)]; 4) (кидать вверх на что-либо) вскидывать, вскинуть, взбрасывать, взбросить; (о тяжести) взваливать, взвалить [Скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля Щирн.); Вийшов [Сергій] з хати, надибав у сінях заступ, узяв кілка великого.. Скинув усе на плечі і побіг до кладовища (Барв.)]; 0 ~нути голову вскинуть голову [Григорій Іванович свиснув. Тоді кінь зразу скинув голову, випростав шию і заіржав (Смол.)]; ^ти очі (очима, оком), погляд (поглядом) вскидывать, вскинуть глаза (глазами); вскидывать, вскинуть взгляд; бросать, бросить взгляд (взор) [Теофіл здивовано скидає на Руфіна очима (Л. Укр.); Всі школярі скинули на неї зацікавлені очі (Вас); Загнибіда став серед хати, скинув погляд на жінку (Мирн.); Коваль: ..Скинь на чорнобриву поглядом, щоб вона усміхнулася, та так усміхнулася, щоб серце їй заніміло... (Кроп.)]; скільки ~неш оком разг. сколько окинешь (охватишь) взором (взглядом) [3 обох боків дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле (Коцюб.)]; 5) (разрешаться преждевременно от бремени мёртвым ребёнком) выкидывать, выкинуть; обл. скидывать, скинуть [Як будуть питати: де діла дитину, кажи: скинула. Упала, мов, з горища та й скинула (Мирн.)]; 6) (уменьшать часть чего-нибудь — цены, суммы um. п.) уступать, уступить; сбавлять, сбавить; разг. скидывать, скинуть [Коли він скаже яку ціну, то вже не скине й копійки (Гр.)]; 7) (перелагать на кого-нибудь вину, ответственность um. п.) разг. валить, сва- I ливать, свалить [Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (Коцюб.); Голова., всі громадські повинності скидав на вбогих хазяїнів (Н.-Лев.)]. скидатися, -даюся, -даєшся, скинутися, -ну- ся, -нешся 1) вскидываться, вскинуться; (о рыбах) всплёскиваться, всплеснуться; ! (соверш. — ещё) всплеснуть [Ганна зробила різкий рух рукою.. — Ти чого скидаєшся?— глянула на неї гостя (Собко); — А йдеться, пане полковнику, про ваших козаків. —Хіба що?—тривожно скинувся Кречов- ський (Панч); Б а т у р а: А риби багато у річці. Так і скидається! (Корн.)]; 2) (делать складчину) складываться, сложиться [Новобранці гуртом посідали, скинулись по п'ятаку, п'ють собі громадкою (Л. Укр.); Поки Захар промовляв на заводі, робітники враз скинулися, без суперечок, тяганини, зібрали сто рублів грошей селянам на забастовку (Горд.)]; 3) (преим. несоверш.: на кого, на что — иметь сходство с кем-нибудь) походить; (чаще) быть похожим; разг. смахивать [Героїня повісті, як дві краплі води, скидалася на Мирославу (Кач.); На вершині і ворона скидається на орла (приказка)]; і—'Нутися на кого (о ребёнке) пойти в кого; разг. уродиться в кого [А дитяточко, нівроку йому, гарненьке; на неї трохи скинулося, а трохи на батька (Мирн.)]; ^далося на те, що... было похоже на то, что..., казалось, что... [Скидалося на те, що це не приречені на смерть в'язні обговорюють своє становище, а бійці перед атакою (Збан.)]; 4) (ким, чим: превращаться в кого-либо, во что-либо) обёртываться, обернуться (кем, чем. в кого, во что); разг. обращаться, обратиться (в кого, во что) [Скидайсь ти, Домна, гадюкою, А я, молод, да білим каменем стану! (народна пісня); Виходить Хима з бору, а сонце вже сідає. Чує вона в собі нелюдську силу... Скинулась вона ластівкою та й полинула (Вовч.)]; 5) (кого — только несоверш.) обл. чуждаться [Своєї мами не скидається [син] (СтедЗ.)]; 0 гнутися очима разг. переглянуться; 6) страд, з. (несоверш.) сбрасываться; скидываться, скидаться; роняться; сваливаться; свергаться, ниспровергаться; стряхиваться; сниматься; сбрасываться, скидываться, скидаться; свергаться; сбрасываться; ниспровергаться, низлагаться; смещаться, сниматься; вскидываться, взбрасываться; взваливаться; выкидываться; скидываться; уступаться; сбавляться; скидываться; валиться, сваливаться; ср. скидати 1—7. скидач, -ча с.-х. скидальщик [Йдуть скидачі з вилами на плечах (Головко)]. скидка 1) (понижение цены; перен.: уступка) разг. скидка [Дід: Хе! Тягне [Коломій- чиха] людей до волості, ..хто, мовляв, признається, — тому така-то скидка і пільга (Стар.)]; 2) охотн. скидка [Зробив [заєць] таку конвульсивну скидку, що згарячу наткнувся на дебеле кукурудзяне стебло і зломив його... (Ряб.)]. скидний спец. сбросный, сбросной, сбросовый |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)