Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
еки 333 ски [Для зрошення рису будують іригаційну систему, яка складається з зрошувальних і скидних каналів, водозбірної та водорегу- люючих споруд {Колг. вироби, енцикл.)]. скидовий геол. сбросовый. скиксувати, -сую, -суєш разг. скиксовать [Скиксуєш раз — тоді прощай! (Котл.)]. скиміти, -млю, -мйш и скимліти, -лю, -лиш редк. см. скімлити. скнндячка обл. лента [Між тих квіток дівчат багато ходить, Всі в білому, в вінках і скиндячках (Фр.)]. скинений см. скинутий. скинення 1) сброс; скидка; 2) свержение; ниспровержение, низложение [Революція є скинення пануючого класу (Ленін)]. Ср. скидати 1, 3. скинути см. скидати. скинутий, скинений 1) сброшенный; скинутый; уроненный; сваленный; свергнутый, ниспровергнутый; стряхнутый [Долинули вибухи трьох скинутих із самольота бомб (Янов.); Ми вибігли на сіножать, що ще була гола і сіра від скиненої недавно зимової перини (Фр.)]; 2) снятый; сброшенный, скинутый [Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л. Укр.)]; 3) свергнутый; сброшенный; ниспровергнутый, низложенный; смещённый, снятый [..підлу справу російських капіталістів і поміщиків, які по суті продовжували політику скинутого народом царя, — прикривали меншовики і есери.. (Ленін)]; 4) вскинутый, взброшенный; взваленный; 5) выкинутый; скинутый; 6) уступленный; сбавленный; скинутый; 7) сваленный. Ср. скидати 1—7. скинутися см. скидатися. скипання свёртывание; створаживание. Ср. скипатися1 1. скипати, -паю, -паєш, скипіти -плю, -пйш 1) вскипать, вскипеть; (только соверги. пе- рен. — егцё) вспылить [Тьотя Сима: Тільки оце скипіла [кава]. Плитка не працювала (Коч.); Синя хвиля скипала молоком біля їх ніг, а відтак танула і шипіла на піску, тікаючи в море (Коцюб.); Скипав народ, як гнівний шум прибою, І проти ворога ставав на смертний бій (Рил.); — Чого це ти так скипіла? — здивувався Григорій (Ст.)]; *^піти гнівом см. гнів; 2) (только соверш.) разг. свариться [— Чи вже готова каша? — Затого вже скипить (Н.-Лев.); Йому вже нікому було й пожалітися: батько у винниці в казані скипів, — упав якось у казан (Мирн.)]; 3) (только соверш.: тесно соединиться, слепиться) редк. спаяться [Два обличчя, одне ніжне, випещене, друге Настине — засмажене, мужицьке, стулилось одно з одним, як скипіли (Вас.)]. скипатися1, -дається, скипітися, -питься 1) (сгущаясь, превращаться в комок) скипаться, скипеться, свёртываться, свернуться; (превращаться в творожистую массу — о молоке — ещё) творожиться, створаживаться, створожиться [Твій син піде на I смерть з піднятим чолом і чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита (Коцюб.); Наче увесь світ скипівся в цьому морозі й застиг (Кундз.)]; здатність ~патися свёртываемость; 2) (соединяться посредством паяния) спаиваться, спаяться [На місці зварювання не було видно ніяких швів, залізна маса обох кінців скипілася водно (Сени.)]. скипатися2, -паюся, -паєшся (до кого и проти кого) обл. придираться (к кому), приставать (к кому) [Чоловік скипається проти мене, — вже й на очі не хоче приймати... (Вовн.)]. скйпень, -пня обл. лютый мороз. скипидар, -ру скипидар [Ароматний запах у сосновому лісі створюється завдяки наявності в повітрі найдрібніших частинок ефірного летючого масла живиці — скипидару (Наука і життя, 1956, 9)]. скипидарний скипидарный. скипілий скипевшийся, свернувшийся; створожившийся, створоженный. Ср. скипатися11. скипіти см. скипати. скипітися см. скипатися1. скип'ятити, -п'ячу, -п'ятйш вскипятить. скип'ячений вскипячённый. скирта с.-х. скирд, скирда, стог; обл. кладь, омёт [Ввесь тік, більше як на півверстви, був заставлений скиртами (Н.-Лев.); Дівчата натрапили в полі на скирту старої прілої соломи (Збан.)]. скиртище с -х. подстожник, подстбжье. скиртований с.-х. скирдованный. скиртоклад с.-х. стогометатель [Скиртоклади для укладання сіна в скирти доцільно використовувати такі, які найменше перемішують і перетирають сіно (Колг. вироби, енцикл.)]. скиртоправ с.-х. скирдоправ [Високі і довгі, красиво опорядковані скиртоправами, вони [ожереди] окреслювалися на хвилях просвітленої темряви, мов казкові кораблі (Ст.)]. скиртувальник с.-х. скирдовальщик [Закінчивши перевертати сіно, дівчата стали на допомогу скиртувальникам (Цюпа)]. скиртувальниця с.-х. скирдовальщица. скиртування с.-х. скирдование; разг. скирдовка [Слідом за косовицею розгорнулася дружна молотьба і хлібоздача, скиртування і підготовка грунту під озимі (Рад. Укр.% 1952, VIII)]. екиртувати, -тую, -туєш с.-х. скирдовать [Палило сонце, копи вистоювались, мотався люд по стерні, возили снопи, скиртували (Горд.)]. скиртуватися, -тується с.-х. скирдоваться [Збирається люцерна жатками з зерновловлювачами, в'яжеться в снопи і після просушування скиртується (Рад. Укр., 1948, X)]. скисання скисание [Змішування теплих продуктів з охолодженими спричинює швидке скисання їх (Укр. страви)]. скисати, -саю, -саєш, скиснути, -ну, -неш 1) скисать, скиснуть, вскисать, вскиснуть, разг. скисаться, скиснуться; (только соверш* разг. —- ещё) промозгнуть [Дбають |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)