CK И 334 скі працівники молочно-товарної ферми не тільки про збільшення надоїв молока, а й про те, щоб воно було чисте і передчасно не скисало (Еолг. Укр., 1956, 3); Скис і ваш мед, еге? (Вовч.)]; 2) (перен.: впадать в уныние) разг. скисать, скиснуть [Втративши аудиторію, Роман Петрович швидко, просто на очах, в'яне і скисає (Козач.); Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (Коцюб.)]; щоб (бодай) ти скис (скисла) (как выражение недовольства, досады и т. п.) фам. чтоб тебе пусто было [Маша здригнулася: Хто це? Мотре! Щоб ти скисла! Коли ти увійшла, що я не чула? (Мик.); П р і с ь к а регоче: А бодай ти скис! Отож такей витіє й виплете (Вас.)]. скисатися, -сається, скйснутися, -неться разг. скисаться, скиснуться [Хай краще живіт потісниться, ніж страва скиснеться! (приказка)]. скислий скйсший, скислый. ск и ел іти, -ліє обл. см. скисати, скиснути 1. скиснути см. скисати. скйснутися см. скисатися. скит, -ту церк скит [Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (фр.)]. скитальник скиталец. скитальниця скиталица. скитальство, скиталыцина скитальчество [Він "наче об'явився їм добрим духом на початку скитальства й нараяв лікарів славних! (Козл.)]. скитания скитание [Перед Христею стояло безнадійне скитания — відплата за ті розкоші, які приходилося пережити (Мирн.)]. скитатися, -таюся, -таєшся скитаться [Я ски- тався сиротою, Гірко мені було! Та тепер моє все горе Щезло, проминуло!.. (Руд.); Повертатися назад у копальню [Матвій] не схотів і скитався від міста до міста, шукаючи іншої праці (Ірч.)]. скйтки, -ток разг. скитания; піти у ^ки пуститься в странствование, отправиться странствовать [Я спершу так стидилась, як почула, що він у скйтки пішов, а то вже й рада: якби що і приніс! (Барв.)]. скитник церк. скитник [Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались (Пирят. у. — Сл. Гр.)]. скитниця церк. скйтница. скитбк, -тка уменьш. церк. скиток [В 1676 році татари Ібрагіма -паші Шейтана зруйнували і церкву і скиток (Ст.)]. скитський церк. скитский [Ухвалили на сході [бідняки] забрати половину скитської землі (Донч.)]. скитувати, -тую, -туєш церк. скитничать. скік 1) (род. скоку) сущ. прыжок, скачок; (езда вскачь — обычно) скок [Одним зручним скоком Соломія опинилась на березі (Коцюб.); Почала Целя розуміти., вічну задуму і смуток тої невгомонної., щебетушки, часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дражливість, безпричинові скоки від сміху до сліз (Фр.)]\ на заячий rwK (мало) как кот наплакал; 2) (род. скоку) сущ. танец с подскоком [Дід Андрій узяв бандуру, заграв до скоку (Кач.); Нуте, козаки, у скоки, Заберімося під боки (народна пісня)]; 3) (межд.; в значении сказуемого) разг. скок, прыг [Діти віточки побрали. Ведмедика ганяти стали. Ведмедик хитрий скік та скік, Туди-сюди і, сміючись, утік (Гл.)]. скік-верть (межд.; в значении сказуемого) разг. скок-поскок, прыг-скок [Мале ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало (Гл.)]. скікнути (скікну, скікнеш) разг. прыгнуть [— Собакам віддам! Собакам!— скрикнула Параска, скікнувши з полу (Мирн.)]. скілька (род. скількох) числ. разг. несколько [Сиділи ми з тиждень самі, а там привезли до нас ще чоловіка скілька (Вовч.); Ми б хотіли тут в сій справі Скілька слів до вас сказати (Л. Укр.)]; см. еще' скільки 3. скільки, обл. скілько 1) нар. сколько; (в какой мере, степени) насколько, уст. сколь [Чи ти одцуравсь сестри, чи тобі не жалко.. Скільки вже благала тебе поїхати пошукати, де вона (Вовч.); Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту (Л. Укр.)]; 2) (род. скількох) мест. сколько [—А покажи лишень, скільки в тебе грошей? — спиталася молодиця (Квітка); А скільком штучкам навчив мене Джузеппе! (Коцюб.)]; 3) (род. скількох) числ. разг. несколько [Громада знову розсипалась на скільки куп (Мирн.); Р у- ф і н: ..Іди, скажи товаришам скільком, хто мешкає найближче, і вертайся (Л. Укр.); Він дістав з куреня рядно, чарку, хліб, скілько зелених цибулин (Вас.)]; 0 ^ки грошей витрачено! сколько (что) денег истрачено!; г~ки знаю сколько знаю, насколько мне известно [Едіта: ..Баламутом мій син не був ніколи, скільки знаю (Л. Укр.)]; ~ки л і т, «-^ки з и м! сколько лет, сколько зим! [А, Романе Васильовичу, скільки літ, скільки зим! Заходь, друже! (Збан.)]; ~ки можна насколько (книжн. сколь) возможно [Дехкани розступилися, скільки було можна в такій тісноті (Ле)]; <-~ки не... сколько (книжн. сколь) ни... [Скільки Мотря не вговорювала Яв доху пустити дочку на віру до Гната, скільки не прохала — нічого не помоглося (Коцюб.)]; ~ки ока разг. насколько хватает (хватит) глаз [Скільки ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже котив свої хвилі (Стар.)]; <-~ки сили разг. изо всех сил, что есть (было) силы (сил) [Юзя здавила скільки сили Мартоху за руку (Л. Укр.)]; ~ки..., стільки а) сколько..., столько, насколько..., настолько [Дорога перетинала поля навскоси і раз у раз заскакувала в невеличкі, скільки мальовничі, стільки й нужденні, селища (Смол.); Скільки вб'єш, стільки в'їдеш (Ном.)]; б) (с оттенком причины) поскольку..., постольку; книжн. сколь..., столь; г^кп хочеш (хоч) сколько хочешь [Нічого не читаю, хоч книжок і газет — скільки хочеш (Коцюб.); Язиком
|