Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

CK И
334
скі
працівники молочно-товарної ферми не
тільки про збільшення надоїв молока, а
й про те, щоб воно було чисте і передчасно
не скисало (Еолг. Укр., 1956, 3); Скис і
ваш мед, еге? (Вовч.)]; 2) (перен.: впадать
в уныние) разг. скисать, скиснуть
[Втративши аудиторію, Роман Петрович швидко,
просто на очах, в'яне і скисає (Козач.);
Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то
я забуду свою обіцянку держати себе в
руках і зовсім скисну (Коцюб.)]; щоб
(бодай) ти скис (скисла) (как
выражение недовольства, досады и т. п.) фам.
чтоб тебе пусто было [Маша
здригнулася: Хто це? Мотре! Щоб ти скисла!
Коли ти увійшла, що я не чула? (Мик.);
П р і с ь к а регоче: А бодай ти скис!
Отож такей витіє й виплете (Вас.)].
скисатися, -сається, скйснутися, -неться разг.
скисаться, скиснуться [Хай краще живіт
потісниться, ніж страва скиснеться!
(приказка)].
скислий скйсший, скислый.
ск и ел іти, -ліє обл. см. скисати,
скиснути 1.
скиснути см. скисати.
скйснутися см. скисатися.
скит, -ту церк скит [Сидів пустинник біля
свого скиту Серед лісів безмірних та
безлюдних (фр.)].
скитальник скиталец.
скитальниця скиталица.
скитальство, скиталыцина скитальчество [Він
"наче об'явився їм добрим духом на початку
скитальства й нараяв лікарів славних!
(Козл.)].
скитания скитание [Перед Христею стояло
безнадійне скитания — відплата за ті
розкоші, які приходилося пережити (Мирн.)].
скитатися, -таюся, -таєшся скитаться [Я ски-
тався сиротою, Гірко мені було! Та тепер
моє все горе Щезло, проминуло!.. (Руд.);
Повертатися назад у копальню [Матвій]
не схотів і скитався від міста до міста,
шукаючи іншої праці (Ірч.)].
скйтки, -ток разг. скитания; піти у ^ки
пуститься в странствование, отправиться
странствовать [Я спершу так стидилась, як
почула, що він у скйтки пішов, а то вже й
рада: якби що і приніс! (Барв.)].
скитник церк. скитник [Колись, кажуть,
скитники були такі, що спасались
(Пирят. у. — Сл. Гр.)].
скитниця церк. скйтница.
скитбк, -тка уменьш. церк. скиток [В 1676
році татари Ібрагіма -паші Шейтана
зруйнували і церкву і скиток (Ст.)].
скитський церк. скитский [Ухвалили на сході
[бідняки] забрати половину скитської землі
(Донч.)].
скитувати, -тую, -туєш церк. скитничать.
скік 1) (род. скоку) сущ. прыжок, скачок;
(езда вскачь — обычно) скок [Одним зручним
скоком Соломія опинилась на березі
(Коцюб.); Почала Целя розуміти., вічну
задуму і смуток тої невгомонної.,
щебетушки, часті і наглі зміни в її гуморі,
незрозумілу дражливість, безпричинові
скоки від сміху до сліз (Фр.)]\ на
заячий rwK (мало) как кот наплакал; 2) (род.
скоку) сущ. танец с подскоком [Дід Андрій
узяв бандуру, заграв до скоку (Кач.);
Нуте, козаки, у скоки, Заберімося під
боки (народна пісня)]; 3) (межд.; в значении
сказуемого) разг. скок, прыг [Діти віточки
побрали. Ведмедика ганяти стали.
Ведмедик хитрий скік та скік, Туди-сюди і,
сміючись, утік (Гл.)].
скік-верть (межд.; в значении сказуемого) разг.
скок-поскок, прыг-скок [Мале ягнятко
там гуляло; Скік-верть, сюди-туди — Та
якось під той дуб і доскакало (Гл.)].
скікнути (скікну, скікнеш) разг. прыгнуть
[— Собакам віддам! Собакам!— скрикнула
Параска, скікнувши з полу (Мирн.)].
скілька (род. скількох) числ. разг. несколько
[Сиділи ми з тиждень самі, а там привезли
до нас ще чоловіка скілька (Вовч.); Ми б
хотіли тут в сій справі Скілька слів до
вас сказати (Л. Укр.)]; см. еще' скільки 3.
скільки, обл. скілько 1) нар. сколько; (в
какой мере, степени) насколько, уст. сколь
[Чи ти одцуравсь сестри, чи тобі не жалко..
Скільки вже благала тебе поїхати пошукати,
де вона (Вовч.); Вигострю, виточу зброю
іскристу, Скільки достане снаги мені й
хисту (Л. Укр.)]; 2) (род. скількох) мест.
сколько [—А покажи лишень, скільки в
тебе грошей? — спиталася молодиця
(Квітка); А скільком штучкам навчив мене
Джузеппе! (Коцюб.)]; 3) (род. скількох)
числ. разг. несколько [Громада знову
розсипалась на скільки куп (Мирн.); Р у-
ф і н: ..Іди, скажи товаришам скільком,
хто мешкає найближче, і вертайся (Л. Укр.);
Він дістав з куреня рядно, чарку, хліб,
скілько зелених цибулин (Вас.)]; 0 ^ки
грошей витрачено! сколько (что)
денег истрачено!; г~ки знаю сколько
знаю, насколько мне известно [Едіта:
..Баламутом мій син не був ніколи, скільки
знаю (Л. Укр.)]; ~ки л і т, «-^ки з и м!
сколько лет, сколько зим! [А, Романе
Васильовичу, скільки літ, скільки зим!
Заходь, друже! (Збан.)]; ~ки можна
насколько (книжн. сколь) возможно
[Дехкани розступилися, скільки було можна в
такій тісноті (Ле)]; <-~ки не... сколько
(книжн. сколь) ни... [Скільки Мотря не
вговорювала Яв доху пустити дочку на
віру до Гната, скільки не прохала — нічого
не помоглося (Коцюб.)]; ~ки ока разг.
насколько хватает (хватит) глаз [Скільки
ока — Дніпро перед нами лелів І байдуже
котив свої хвилі (Стар.)]; <-~ки сили
разг. изо всех сил, что есть (было) силы
(сил) [Юзя здавила скільки сили Мартоху
за руку (Л. Укр.)]; ~ки..., стільки
а) сколько..., столько, насколько...,
настолько [Дорога перетинала поля навскоси
і раз у раз заскакувала в невеличкі,
скільки мальовничі, стільки й нужденні,
селища (Смол.); Скільки вб'єш, стільки
в'їдеш (Ном.)]; б) (с оттенком причины)
поскольку..., постольку; книжн. сколь...,
столь; г^кп хочеш (хоч) сколько
хочешь [Нічого не читаю, хоч книжок і
газет — скільки хочеш (Коцюб.); Язиком

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)