Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рат 19 рах ратифікуватися, -кується дипл. ратифицироваться. ратиця, обл. ракотиця копыто [парное] [Над дорогами густими хмарами висіла курява, збита копитами коней, ратицями волів і босими ногами селян, які поспішали до Корсуня на ярмарок (Панч); Приходжу я додому — дивлюсь, а мій підсвинок висить на тину, прив'язаний за задні ноги, та ракотицями дереться об хворост (Н.-Лев.)]. ратичка уменыи. разг. редк. копытце [Коза з вовком судилася та й ратичок лишилася (прислів'я)]. ратище уст. древко; (оружие) копьё [Обома рукахми схопив [Гринюк] ратище прапора і якомога вище зняв його у себе над головою (Ле); Ой кинувся та пан Сава до ясної зброї, — Та підняли пана Саву на ратища вгору (дума)]. ратмаїі ист. ратман [Тут всякії були цехмістри, І ратмани, і бургомістри (Котл.)]. ратний уст., торж. ратный [Помножим славу ратних армій У мирних подвигах труда! (Hex.)]. ратник уст., торж. ратник [За офіцером увійшов літній солдат з одкоханими вусами, як ратник першої світової війни (Ле і Левада)]; ~к ополчення ратник ополчения. ратоборець, -рця уст., поэз. ратоборец [Так, паперовий ратоборче, Поете кволий та блідий! Лиш гнів могутній, життєтворчий Зачне з землею плід новий (Рил.)]. ратоборство уст., поэз. ратоборство. ратоборствувати, -ствую, -ствуєш уст., поэз. ратоборствовать. ратувати, -тую, -туєш уст. ратовать [Дніпрова Чайка ратувала за свободу рідного краю, виступала «проти гноблення» (Рад. літер., 1958, 3)]. ратуша ист. ратуша [Мені хвалилися в ратуші, що ти [Василь] там тілько й знаєш, що над ділом гнешся (Мирн.); Повз ратушу стару я вийшов з міста (Пере.)]. ратушний ист. ратушный [Міста України, за винятком приватновласницьких, поділялись на дві категорії: магістратські, які мали так зване магдебурзьке право, і ратушні, які не мали його (Іст. Укр. РСР)]. рать, -ті уст., поэз. рать [Ярослав: Що ж, бій, так бій! Скликати зараз рать! Не в перший раз нам ворога стрічать (Коч.); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (Тер.)]. раунд, -ду спорт, раунд. раут, -ту уст. раут [От ви танцювали й раніш. Ну, скажімо, на офіцерському рауті (Ле)]. рафа рафа [Щоб її [рибу] не виносило за водою, ..в водоспусках та водозливах установлюють спеціальні грати (рафи) (Соц. тварин., 1956, З)]. Рафаїл Рафайл. рафіди, -дів бот. рафйды. рафінад, -ду рафинад [Полікарп смоктав грудку рафінаду і, тримаючи на долоні блюдечко, ковтав чай (Риб.)]. рафінадний рафинадный [Чутка про перемогу на великому рафінадному заводі в Сумах, де чимало працювало односельчан, розходилася, зростала (Горд.)]. рафінадник рафинадник [Багато бердичівських рафінадників.. побувало на рафінадних підприємствах Москви (Рад. Укр.Т 1953, XII)]. рафінер, -ра техн. рафинёр. рафінерний техн. рафинёрный. рафінований 1) рафинированный [Налагоджено виготовлення рафінованих олій для потреб консервної промисловості (Рад. Укр., 1946, VIII)]; ер. рафінувати; 2) (утончённый, изысканный) книжн. рафинированный; изощрённый [Жінки не всі ставилися з симпатією до Нелі Річинської. Ніхто не заперечував Нелину красу, але? були такі, що вважали її за рафіновану позерку (Вільде)]. рафінованість, -ності 1) рафинированность; 2) рафинированность; изощрённость. Cpv рафінований 1—2. рафінувальний техн. рафинировочный. рафінувальник рафинировщик. рафінувальниця рафинировщица. рафінування техн. рафинирование [Вченї- хіміки знайшли спосіб електролітичного одержання та рафінування деяких рідких металів та їх сполук (Вісник АН УРСР, 1957, 11)]. рафінувати, -ную, -нуєш спец. рафинировать, рафія бот. и пр. рафия. рахат-лукум, -му рахат-лукум [Насіння нуту вживається.. для виготовлення соусів, макаронів, печення, халви, рахат-лукуму (Зерн. боб. культури)]. рахівник, -ка счетовод, счётный работник [Закінчивши якісь розпорядження рахівникові, Славко підійшов до гурту (Eon.)]. рахівництво счетоводство [Керівництво обліком і рахівництвом у колгоспі покладається на рахівника (бухгалтера), який виконує всі розпорядження правління та голови колгоспу (Коле, вироби, енцикл.)]. рахівниця счёты [За маленьким своїм столиком сидів і швидко кидав кісточки рахівниці Опанас Олійник (Скляр.)]; зняти з ~ці перен. разг. сбросить (скинуть, снять) со счётов (со счёта) [Танкова частина німців з особовим складом і бойовою технікою була знята з рахівниці війни (Пере.)]; рахувати на ~ці считать на счётах. рахівничий счетоводческий, счетоводный [Андрійко виклав з шафи на стіл рахівничі книги—їх недавно з району привезли, новеїп»- кі, в гарних оправах (Цюпа)]; <^чі курси счетоводческие курсы, курсы счетоводов. рахіт, -ту мед., перен. рахит [Споживання винограду підвищує працездатність людини, допомагає при лікуванні недокрів'я, рахіту в дітей (Наука і життя, 1957, 2); Духовний рахіт страшніший за всі інші хвороби (Руденко)]. рахітизм, -му мед. рахитизм. рахітик разг. рахитик [Він повів гостя на веранду, коливаючись на зігнутих, як у рахітика, татарських ногах (Коцюб.)]. рахітичка разг. рахитичка. рахітичний рахитический, рахитичный [1 не |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)