Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
її ах 20 рах з блідими лицями і великими животами рахітичних Семкових дітей, що давилися картопляником, — він уже уявляв їх опецькуватими та червонощокими малюками (Чорн.); Михайло перекотився на інше місце., і почав дивитися вниз, де між рахітичними сосонками сірів асфальт шляху {Загр.)]. рахкавка обл. квакша. рахкати, -каю, -каєш обл. квакать. рахкотання обл. кваканье [3 панського ставу голосно розносилося., рахкотання жаб рахманний смирный; (тихий) спокойный; обл. рахманний, рахманый [Рахманний кінь (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. рахманно нар. смирно; спокойно. Ср. рахманний. рахований считанный. рахуба разг. 1) (о чём -либо канительном, хлопотливом um. п.) разг. морока; хлопоты (м н. ч); (реже) возня [На щастя, рідина [сірчана кислота] не потрапила на ноги. Мав би я тоді рахубу (Грим.); Зате він відразу і пізнав старого корчмаря. Ще буде з ним рахуба, чорти його забери! (Риб.)]; 2) уст. І см. лічба и розрахунок 1; 0 ^би ] не дам обл. ничего не могу поде- j лать. рахування счёт, исчисление [Петруня покинув мляве рахування, скільки буде йому років тоді, коли одбуде він кару J {Bac.)\\ <^>пя на пальцях счёт по пальцам. рахувати (рахую, рахуєш) 1) считать; (определять, вычислять — ещё) исчислять, сосчитывать, уст. числить; (только до известного числа) просчитывать [У сусідній кімнаті почав бити годинник. Машинально рахувала Марина глухі удари (Собко)', А було колись так, що люди не знали, як рахувати час (Коцюб.)]; ~ти на (по) пальцях считать по пальцам [Аліна | і Костомаров рахували вже по пальцях не і місяці і не тижні, а дні, які лишилися до весілля (Іван.)]; ~тн по порядку считать по порядку; 2) перен. редк. считать; (надеяться на что-либо — обычно) рассчитывать; (намереваться, надеяться осуществить что-либо) полагать [—1 як-таки за такого ланця та вийшла така багачка, як Галя?! — ..молодиці нишком поміж себе рахували, що воно таки щось непевне (Мирн.); Правда, і Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті — і на це рахувала погоня (Коцюб.)]. рахуватися (рахуюся, рахуєшся) 1) (з ким, з чим и ким, чим) считаться (с кем, с чем и кем, чем); (где) числиться (кем, чем); (согласовывать свои действия) книжн. сообразовываться, сообразоваться (с чем); (сводить счёты — обычно) сосчитываться [Та з ним ще будуть рахуватися, будуть... (Ле); Коли він прочитав у «Раді» листа, то все хапався за голову, хвилювався й повторяв: «Так мені й треба, так і треба, коли я рахуюсь видавцем» (Коцюб.); Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися (прислів'я)]; гатися з.факта ми І считаться с фактами; ні з чим не рахуючись ни с чем не считаясь; ни с чем не сообразуясь; це не рахується это не в счёт; 2) страд, з. считаться; исчисляться, сосчитываться; числиться; просчитываться; ср. рахувати 1. рахунки см. рахунок 2. рахунковий счётный; ^ва книжка счётная книга [Герман Гольдкремер.. добув величезну рахункову книжку, щоби позводити рахунки за весь тиждень (Фр.)]. рахунок (род. рахунка — об отдельном доку- менте и рахунку — о расчётах, претензиях um. п.) 1) счёт; (перен.: намерение, предположение — изредка) расчёт [Розвиток у капіталістичному світі відбувається так, що одні країни вириваються вперед за рахунок інших (Іст. КПРС); Радянський читач пред'являє нашим письменникам рахунок на романи, повісті, оповідання про життя і натхненну працю людей промисловості (Літ. газ., 1951, VI); Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився (Котл.)]; г^к за електрику и т. п. счёт за электричество um. п.; видавати за ^>нком (п о ~нку) выдавать по счёту [Герман сам видавав слугам усе по рахунку (Фр.)]; в ~к в счёт; уст. в зачёт [Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (Рад. Укр., 1952, XI)]; доброта за чужий г^к доброта за чужой счёт; за ^к за счёт [Ріст індустріального населення за рахунок землеробського є явище, необхідне в усякому капіталістичному суспільстві (Ленін)]; зводити, звести ^к (суммировать) сводить, свести счёт, подводить, подвести счёт, подсчитывать, подсчитать [Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його (Мирн.)]; н а г^к у на счету [На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз (Дмитр.)]; н є в ^к не в счёт; уст. не в зачёт; приймати, прийняти на свій г^л принимать, принять на свой счёт [Тільки один «грек» ішов спокійно., і, здавалось, цілком не приймав на свій рахунок епітета «фараон», який прип'яла йому свавольна дітвора (Коцюб.)]; р о- бйти (говорити, писати um. п.) з таким <^нком уст. см. розрахунок 1; 2) : <^нки, -ків мн. ч. перен. счёты [Вона навіть не протестувала, коли о. Василь вигнав з школи двох найкращих школярів через якісь свої рахунки з їх батьками (Коцюб.)]; зводити, звести г^нки [з к и м, з чим] разг. сводить, свести счёты [с кем, с чем], рассчитываться, рассчитаться [с кем, с чем], отплачивать, отплатить [кому] [В першій половині 40-х років Маркс і Енгельс звели рахунки з радикальними молодогегельянцями, які стояли на точці зору філософського ідеалізму (Ленін)]; особисті ^нки см. особистий; 3) бухг. счёт; відкривати, в і д к р йти «-¦'К открывать, открыть счёт; особовий <^к см. особовий 3; поточний гч/к см. поточпий; с п й с у в а- їи, списати з <^>нку см. списувати 6. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)