Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рах 21 рач рахуночок, -чка разг. счётец. рацемічний хим. рацемический [Очевидно, що при всіх таких синтезах амінокислоти й інші складні органічні сполуки одержуються у вигляді рацемічних сумішок (Наука і життя, 1956, 5I. рацея уст. рапея [Терлецький хотів спом'янути давнину й почав рацею до акадєміста- зятя, але заплутався на перших словах і замовк (Н.-Лев.)]. раціон, -ну рацион [Ананій із шиком жбурнув на стіл., брусок сигарет та цвілу шоколадку з американського раціону (Янов.); Худобу годують за правильними раціонами, які зоотехнік складає для кожної групи тварин (Коле. Укр., 1956, 6)]. раціоналізатор, -ра рационализатор [Раціоналізатор — передовик п'ятирічки, його благородна праця має загальнодержавне значення (Рад. Укр., 1956, X)]. раціоналізаторство рационализаторство. раціоналізаторський рационализаторский [Він, як головний інженер, стане на чолі раціоналізаторського руху, який розгортається тепер на заводі (Шовк.)]. раціоналізація рационализация [Він розповідав про раціоналізацію в ливарному цеху заводу (перекл. з Беляева)]. раціоналізм, -му филос, перен. рационализм [Філософський раціоналізм Пушкіна спрямований проти релігійних забобонів і містицизму, на захист науки (Наука і життя, 1958, 2)]. раціоналізований рационализованный, рационализированный. раціоналізувати, -зую, -зуєш рационализовать, рационализировать [Всемірно раціоналізуючи технологію виробництва, працівники підприємства заощаджують матеріали і знижують собівартість взуття (Рад. Укр., 1953, XII)]. раціоналізуватися, -зується рационализоваться, рационализироваться. раціоналіст филос., перен. рационалист [Хорь був людина статечна, практична, адміністративна голова, раціоналіст (перекл. з Тургенева)]. раціоналістичний книжн. рационалистичный; (филос., перен. — ещё) рационалистический [В історичних поглядах Чернишевського надзвичайно важливу роль відігравала раціоналістична ідея «розвитку знань», від яких, як він думав, залежить в основному історичний прогрес (Іст. Укр. РСР)]; ~не мистецтво рассудочное искусство. раціоналістичність, -ності книжн. рационалистичность. раціоналістка филос, перен. рационалистка. раціональний 1) филос, перен. рациональный [Ми виступаємо й говоримо, — ми беремося весь світ збудувати на раціональних економічних основах, а що це правильно — немає сумніву (Ленін); Велике значення має раціональне освітлення приміщення. Найкращим є природне розсіяне денне світло (Наука і життя, 1956, 10)]', ~>не зерно рациональное зерно [Овчаре н- к о: .. Ми всі вас дуже поважаємо, Гордію Опанасовичу, але вам треба цей печальний і факт глибоко проаналізувати, знайти в І ньому раціональне зерно... (Корн.)]; 2) мат. рациональный. раціональність, -ності 1) рациональность; «^ть заходів рациональность мероприятий; 2) рациональность. Ср. раціональний 1—2. І раціонально нар. рационально [Державне планування дає змогу партії і урядові здійснювати єдність цілей і повну погодженість у розвитку економіки країни, найбільш раціонально використовувати її економічні ресурси (Рад. Укр., 1957, III)]. рація1 (радиостанция) рация [Радисти старанно слухали, як переговорювались між собою численні рації (Трубл.)]. рація2 1) (основание) смысл, разг. резон; (выгода — ещё) расчёт [Тікати не було рації. Хутір був оточений (Тулуб)]; мати <^цію иметь основание, быть правым [її міркування мали цілковиту рацію (Янов.)]; не без ^ції не без основания [Мужики наші живо займаються львівської' виставою і не без рації зовуть її «її нською» (Стеф.)]; нема (н е- mhj г^ції нет смысла (расчёта); н е мати ^ції быть неправым; яка ^>ція? какой смысл?; разг. что толку?; с какой стати?; уст. какая стать? [Протестувати- то ми будемо, тільки яка рація? (Лє)]; ! 2) уст. приветственная речь; (наставление) разг. уст. рацея [Поели к Латину приступились, Три рази низько поклонились, 1 старший рацію сказав (Котл.); Хорунжен- ко зовсім було дрімав, а на сю рацію при- слухавсь-прислухавсь, та й каже: — Що- бо ви, пане сотнику, отсе говорите? (Квітка)]. рачачий рачий [Помаленьку, за порядком, лиш злегка постогнуючи, почав [Ґава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (Фр.)]; см. ещё раковий1. раченя уменьш. разг. рачок [Вибилось трохи із пелюшок... червоненьке, як печене раченя... (Морд.)]. рачий редк. см. раковий1. рачити, -чу, -чиш уст. благоволить [Як бачить, так і рачить (Ном.)]. рачки нар. разг. 1) (с глаголом стать и т% п.) на четвереньки; разг. на карачки; раком [Фельдшер викотився з лав перед Чубенкові очі, впав, потім став, рачки, мов хотів завити на сонце (Янов.)]; 2) (с глаголом ползти и другими, обозначающими передвижение) на четвереньках, разг. на карачках, раком; (припадая туловищем к земле — ещё) ползком [Хата наша похилилась, наче хліба просить. Ще зиму як спустити, то й рачки стояла б (Варе.); Ми почали виконувати обхідний марш у бік великого лісу. Де — на череві, де — рачки (Янов.)]; лазити ^кп разг. ползать на четвереньках, ползать на карачках, ползать раком [Дай, боже, щоб наші вороги рачки лазили! (приказка)]. рачкувати, -кую, -куєш разг. ползать на четвереньках; разг. ползать на карачках; ползать раком [Дівчинонька кропиву шаткує, А за нею дитина рачкує (Чуб.)]; Она- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)