Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скі 336 скл прийду, да там і скінчусь? (Барв.); Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась (народна пісня)]. скінчувати см. скінчати. скіп спец. скип [Скіпи з шихтою., висипалися, поміст тремтів (Янов.)]. скіпа щепка; (для самовара, освещения — обычно) лучина; (острый кусочек дерева, вонзившийся в тело) заноза [Зсохла, як скіпа, почорніла, як головня, ..а яка дівка була ще взимі, як гармата! (Фр.)]. скіпальний щепальный. скіпання раскалывание [щепки (лучины)]. скіпати, -паю, -паеш щепать [Вотяк худий, суворий, навколюшках стоїть, ще скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. скіпатися1, -пається щепаться. скіпатися2, -паюся, -паєшся (донимать) разг. приставать, придираться [3думалося вражій бабі 3 мужа посміятись — Почала вона до його Лізти та скіпатись (Щог.); Лютий був тоді офіцер. Все скіпався то до мене, то до батька, щоб показали, куди заховали зброю (Панч)]. скіпетр, -ра ист. скипетр [Коли з рук князя Володимира Великого випав державний скіпетр, на зміну батькові став його син — Ярослав (Цюпа)]. скіпець1, -пця обл. ямка [По шляху везуть саньми гній. Видно по степу — дехто вже й розкидає з саней по ниві в купки.. Тут же [хлопці] ломами б'ють скіпці (Головко)]. скіпець2, -пця редк. лучина [На стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Хижн.)]. скіпка щепка; (для самовара, освещения — обычно) лучина; (острый кусочек дерева, вонзившийся в тело) заноза; (обычно мн. ч.: скіпки, -пок) щепа (собир.) [Сухий, як скіпка, звівся батько на лікті (Козл.)\ Поплив човен в синє море, А воно заграло, — Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало (Шевч.); Якийсь поставець стоїть коло столу. У йому застромлена березова скіпка горить (Тесл.)', У грубці гуло— Догоряли скіпки (Воронько)]. скіпкий разг. легко раскалывающийся [Ольга теж вийшла на площадку, стояла біля Пахола і дивилась, як заганяв він сокиру в смолисту й скіпку деревину (Смол.)]. скіпковий щепной; лучинный. Ср. скіпка. скіповий спец. скиповый, скиповой [Я все з тим же, Захаре Петровичу. Треба остаточно вирішити, чи будемо на шахті «Південна» ставити скіповий підйом (Гур.)]. скіпочка уменьш. щепочка; лучинка [Підніметься [дитина] на ноженята та знайде на приспі скіпочку, та, узявши у рот, і смокче замість кістки (Квітка)', Н а р т а л: ..От візьмуть нас, ..гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря (Л. Укр.)]. Ср. скіпка. скіпчик уменьш. обл. ямочка [Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (Панч)]. скіпщик ист. издольщик. скіпщина ист. издольщина; обл. скопщина [Була х неї земелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю — на скіпщину, вітряк — з мірки (Квітка)]. скіра обл. кожа; см. ещё шкіра. скіранйй обл. кожаный; см. ещё шкіряний. скірня обл. сапог; (мн. ч.: скірні, -рень) сапоги [Тепер же мі грайте, чорні скірні поторгала, червоні мі дайте (Гол., III — Сл. Гр.)]. скіс1 (род. скосу) спец. скос. скіс2 (род. скосу) (выкос) с.-х. скос. скісний косой; (отклоняющийся от вертикального или горизонтального положения) наклонный [Батурін з'ясував, що в м'яких породах належить бити рівні шпури, у твердих — скісні (Гур.)\ Грає скісний промінь сонця На розбурханих вирах (Фр.)]; ~нйй погляд косой взгляд [3 цими словами о. Василь киДав скісний погляд на Раїсу і позіхав (Коцюб.)]. скісно нар. косо; (реже) вкось, наискось [Його скісно всаджені чорні очі горіли недобрим огнем (Коб.); Сонце ще не зайшло, скісно, через листя кущів і молодих дерев просівало своє червонясте проміння (Мин- ко)]. скісок, -ска уст. 1) сточенная коса; кусок косы, заменяющий нож, бритву и т. п. [Вчора вдень він за кроквами на горищі., розшукав скіски(9енд.); Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска (Мирн.)]; 2) резаная метка на ухе овцы. скіф1 ист. скиф [Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запоріжців (Баш)]. скіф2 спорт, скиф [Гребці сіли в довгі, схожі на гострі ножі, скіфи. Ці човни були такі вузькі і так глибоко занурені, що здавалося, ніби спортсмени сидять просто на воді (Собко)\ скіфи, -фів ист. скифы. скіфський ист. скифский [Стоїть [Улас Рева] на скіфській могилі з двома круторогими волами і вдивляється в степ (Довж.)]. скіф'янка ист. скифянка [Під насипом., виявлено дві могили IV ст. до н. є. ..Водній з них, що знаходилась під північним краєм кургана, поховано знатну скіф'янку (Нар. стар. іст. УРСР)]. скіцнути, -ну, -неш обл. см. скікнути. скіць обл. см. скік 3. склавйни, -нів ист. склавйны [Війни слов'ян (антів і склавинів) на Балканському півострові привели до слов'янізації більшої частини півострова і до утворення тут слов'янських держав (Іст. Укр. РСР)] склад1, -ду 1) (запас чего-либо; специальное помещение для хранения материалов um. n.) склад [Під навісом Антон утворив цілий склад з возів, плугів та борін (Чорн.); Вантажники почали виносити з складу яшики з маслом і лантухи з цукром та борошном (Сміл.)]; 2) (совокупность частей, предметов, веществ, людей, образующих целое) состав; (иногда) содержание [Людська кров не однакова. її склад буває різний (Смол.); У травні 1917 року Ленін оби- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)