Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скл 337 скд рається до складу Політбюро ЦК партії, яке було утворене після Квітневої конференції (Біогр. Леніна); Червона тачанка просувалася в складі Донбасівського полку до Дніпра (Янов.); Розвиток капіталізму [в Росії] викликав докорінні зміни в класовому складі населення (Іст. КПРС)]; ~ц виконавців театр, состав исполнителей; ~д злочину юр. состав преступления ; г~д сплаву мет. содержание сплава; входити до ~ду комісії (ко- л ё г і ї) входить в состав комиссии (коллегии) ; начальницький ~д ар м і ї см. начальницький 1; рухомий ~д ж.-д. подвижной состав; словниковий «-^д мови лингв, словарный состав языка [Сукупність наявних у мові слів становить словниковий склад мови (Курс укр. мови)); у повному г^ді в полном составе [До Каховки загін підходив уже в своєму повному складі (Гонч.)]. склад2, -ду 1) (строение человека, животного) сложение, телосложение, склад [Зовнішність у нього імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Янов.); Кілька чоловік окремою групою проходять вулицею. Попереду сива, міцна складом, літня людина з мужнім обличчям (Сміл.)]; 2) (строй ума, мыслей, характера) склад, разг. складка; (внутренний мир человека — ещё) облик [Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (Наука і життя, i960, 1)]; <~~д думок образ мыслей [Один [патріот] у широкій промові Народні права боронив; ..Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, — Довів він усе те з книжок (Самійл.)]; ~д життя склад (уклад) жйзни [Склад нашого соціалістичного життя дає художникові слова всебічні можливості для його задумів і творчих дерзань (Мал.)]', 3) (способ построения речи, стиха, песни um. п.) склад; уст. слог [Любий Миша! ..Леопарді «Діалоги» (в прозі) я можу вам хоч зараз перекласти, бо у мене в «Пантеоні» вони єсть і написані зовсім не трудним складом (Л. Укр.)]; 4) грам. слог; уст. склад [Лють його так проймала, що він не договорював слів, ковтаючи окремі склади (Ле)]; читати по ~дах читать по слогам (по складам) [Читала [Лукія] по складах і спочатку багато дечого не розуміла (Донч.)]; 0 ні ~ду, ні ладу см. лад. складальна 1) прил. см. складальний; 2) (род. складальної) сущ. тип. наборная. складальний 1) тип. наборный [Розташовував [Плетенецький] преси, складальні каси, сортував шрифти й кліше (Тулуб)]; 2) техн. сборочный [Повів [Зозуля] її.. світлим складальним цехом, де стояли готові до відправки нові автоматичні верстати (Куч.)]. складальник 1) спец. складывалыцик, складчик; 2) техн. сборщик [Паровоз фарбували, писали на ньому номер, і ось уже локомотив під гучні вигуки складальників оживав — починав шипіти, зрушував з місця, поки- даючи цех (Авт.)]. складальниця 1) складывальщица, складчица; 2) сборщица. Ср. складальник 1—2. складальня тип. наборная (сущ.) [Обширна складальня була понурою і виглядала мов порожня (Фр.)]. складаний складной [Ігор вийняв з кишені складаний ножик (Донч.); Поки чекали гостей, Стьопа витяг на палубу складаний гумовий човен, так званий кліпербот (Трубл.)]. складання, складення 1) складывание; укладывание, укладка; смётывание [Треба впровадити., преси для пресування дрібних деталей верхнього одягу і білизни та машини для складання верхніх сорочок (Наука і життя, 1957, 1)]; 2) сбор, сборка; складывание; составление [[Леся Українка] працювала над складанням збірки народних пісень, яка вийшла в двох частинах вже після її смерті (Іст. укр. літ.)]; 3) сочинение; сложение; составление; заключение [Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину (Л. Укр.); До списків виборців заносяться всі громадяни, які мають виборне право і проживають (постійно або тимчасово) на час складання списків на території даної Ради (Полож. про вибори)]; 4) накопление, скопление; сколачивание [Козачі кубла обгорнуло тихе хліборобське щастя. Настали роки., складання всякого прибутку (Мирн.)]; 5) сдача [Не знаю навіть, чи зможу прилетіти до Вас одразу після складання іспиту зрілості (Кол.)]; 6) набор; 7) сложение [Знає [Кость] множення й складання (Заб.)]. Ср. складати 1— 7. складаночка ласк. разг. песенка [Мої любі співаночки, мої складаночки, Кілько я вас наскладала коло матіночки (Етн. зб.)]. складати, -даю, -даєш, скласти (складу, складеш) 1) складывать, сложить; (во что- нибудь, на что-нибудь — ещё) укладывать, уложить; (о сене, соломе um. п. — ещё) метать, смётывать, сметать; (губы, пальцы um. п. — ещё) сжимать, сжать [Почав він [горобчик] пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати («//. Укр.); Джериха.. помогла синові складати білу празникову свиту дрібними фалдами (Н.-Лев.); Крайнев складав папери у жовтий шкіряний портфель (Собко); Художник збирає з підлоги важкі фоліанти і, витираючи, складає стопкою на стіл (Гонч.); Бантом губи склала [Климиха], Очі, наче скло, І поцілувала Хлопчика в чоло (Пере.)]; ~ти в копи см. копа 1; ~сти голову (погибнуть) сложить голову [3 синами не пощастило Анту—чотири з них склали голови в.. походах (Скляр.)]; *^сти зброю перен. сложить оружие [2 травня 1945 року берлінський гарнізон склав зброю (Іст. КПРС); Ти привела мені кілька прикладів наших спільних знайомих, де чоловіки «господарні», а жінки «грали громадську роль», Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак. Але 22-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)