скл 338 скд я не одразу склав зброю (Л. Укр.)]; ~ти руки а) (прекращать работу) складывать, сложить руки [Сіла [Одарка] оддалік, руки склала, сидить нерухома та пасе нас очима... (Вовч.)\ Рук могучих Юнь завзята Не складала й не складе. Рідну землю прославляти Комсомолія іде (Ол.)]; б) перен. разг. умереть [Мене мила виглядала; Виглядала, виглядала, Та й рученьки уже склала (народна пісня)]; сидіти склавши руки (ничего не делая) сидеть сложа руки [Любов: ..Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти склавши руки (Л. Укр.)]; н є вдаючи рук не покладая рук; 2) (соединять отдельные части в единое целое — о механизмах, устройствах um. n.) собирать, собрать; (стену, печь um. п. — ещё) складывать, сложить; (слово, фразу; словарь, сборник um. п.) составлять, составить [Сжшов'язалка два роки робила в першій бригаді, сама Тетяна її нову складала й найкраще вивчила цей хитрий механізм (Ле); Сашко сидів у самій майці і складав радіоприймач (перекл. з Добро- вольського); Недалеко од будинку складали рублену комору (Мирн.); Василько вже складав сам довгі слова і розбирав назви всіх газет (Панч); Нетерпляче чекаю обіцяного Вами для нашого альманаху оповідання. Будьте ж ласкаві, пришліть, коли можна, швидше, бо вже складаємо збірник (Коцюб.)]; 3) (создаватьлитературные или музыкальные произведения) сочинять, сочинить; (песню, стих um. п. — ещё) слагать, сложить; (деловые бумаги — обычно) составлять, составить; (договор и т. п. — обычно) заключать, заключить [Кожна людина, хоч би з невеличкою освітою, уміє підбирати рими і складати віршики, а створювати справжню поезію дано тільки поетові (Мал.); Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти {Ном.); Акт якийсь складали, я не підписував, — не давали (Головко); Ти скажи, ..хто список складав, де він? (Панч); Поет [Т. Г. Шевченко] змушений був скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Ли- сенковим на кабальних умовах (Кирил.)]; 4) (деньги, имущество) копить, накоплять, накопить, скоплять, скопить; разг. сколачивать, сколотить [Федора: ..Не п'єте, не курите, до ладу не з'їсте — все ті карбованці та червінці складаєте (Вас); За чотири роки служби в економії склав він сто п'ятдесят карбованців (Коцюб.); За петрівку можна скласти масла й сиру, все буде гріш, а там і самим буде чим харчуватись (Коцюб.)]; 5) (экзамены) сдавать, сдать, держать, выдерживать, выдержать [Галочка іспити в школі складає (Мур.); Полковий комісар сказав, що настали вирішальні дні. Ми тепер складаємо великий іспит перед Вітчизною (Ле і Левада)]; 6) тип. набирать, набрать; 7) мат. складывать, слагать (книжн.), сложить; 8) (быть составной частью чего-либо; представлять собой что-либо) составлять составить, образовывать, образовать [Всі четверо [отець Василь, матушка, Раїса і Тася] складали немов родину (Коцюб.)]; 9) (что — о благодарности, извинении) приносить, принести; (о надеждах — обычно) возлагать, возложить; (о полномочиях, обязанностях, ответственности за что-либо — обычно) слагать, сложить; (о вине и т. п. разг. — ещё) валить, сваливать, свалить [Ще раз складаю Вам найсердечнішу подяку за цінні книжки, які мені стануть у великій пригоді (Коцюб.); Підписом кожним під Зверненням ми Клятву складаєм стояти за мир (Дмитр.); І почував, що треба, і не міг рушити з місця, щоб піти скласти пробачення перед своїм опонентом (Сміл.); Палажка: ..На кого всі надії складала, той обдурив, кинувши одну між чужими людьми з малою дитиною... (Мирн.); М и- левський: ..Врешті се завжди так буває, що людина старається скласти на кого іншого усю свою вину... (Л. Укр.)]; ~ти з себе відповідальність слагать, сложить с себя ответственность; г^ти пеню на кого см. пеня; *-^ти поклін (уклін) отдавать, отдать поклон [Вийшла дівчина на кін, Глянувши привітно в залу, Склала всім низький уклін (Воскр.)]; ^ти честь (оказывать должное уважение) отдавать, отдать честь [Прошу вже Вас, шановна добродійко, передати їм мою велику подяку за ту надзвичайну і нічим від мене не заслужену честь, яку, вони мені складають (Л. Укр.)]; важко ~сти ціну ч о м f см. ціна; і ц і н й не [можна] ~сти к о м у, чому см. ціна, складатися, -даюся, -даєшся, скластися (складуся, складешся) 1) складываться, сложиться; (соединяться из отдельных частей — ещё) слагаться, сложиться, составляться, составиться; (о губах — еще) сжиматься, сжаться [Новенький, біленький, гострий, як бритва, він [ножик] усім уди- вовижу дався.. Як гарно складається, аж цока! (Янов.); Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже. Почав уже читати (Мирн.); З матеріалів, зібраних Леніним у питанні про державу, склався зошит під назвою «Марксизм про державу» (Біогр. Леніна); Губи складалися сухо і вперто, тільки десь у самих куточках, трохи піднятих догори, гніздилася усмішка (Собко)]; 2) (собирать свои вещи, готовясь к отъезду) укладываться, уложиться [Тепер вже знаю, що маю робити. Біжу в свою хату і починаю складатись (Коцюо.)\\ 3) (устраивать складчину) складываться, сложиться [Складімось, кумо, Шагів по сорок, — Випиймо, кумо, Ще й у вівторок! (народна пісня)]; 4) (перен.: возникая, приобретать какую-нибудь законченную форму; оформляться во что-либо) складываться, слагаться, сложиться [Наша партія почала складатися уже давно, зараз же після широкого робітничого руху 1895 і 1896 років (Ленін); її життя ліпше складається, ніж Оксанине, бо у неї є талан знаходити собі товаришів (Л. Укр.); Чи так то воно
|