Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скл 341 скл у якийсь могильний склеп? Щастя так мало на світі, його треба ловить, а не одпихати (Л. Укр.); В тяжких кайданах, в склепі кам'яному, На хлібі і воді сидів Валентій Вже другий місяць (Фр.)]; 2) обл. магазин, лавка [В тім склепі усякий крам: шило, мотовило і навіть церковна річ (Мур.)]; 3) свод [Я оглянувсь — аж з заходу хмара летить На крилах широких по синьому склепу (Боров.)]', см. ещё склепіння 1. склепане 1) прил. см. склепаний; 2) (род. склепаного) сущ. техн. склёпка. склепаний 1) склёпанный; 2) слепленный, сварганенный, состряпанный. Ср. склепувати 1—2. склепар, -ря, склёпник обл, лавочник, торговец [Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар (Фр.)]. склепати см. склепувати. склепатися см. склепуватися. склепистий сводчатый [Довгий низький підвал із склепистою стелею весь був завалений меблями, валізами, клунками (Гопч.)\ В обох житлах добре збереглися глинобитні склеписті печі (Архл., 1954, IX)]. Ср. склеп 3. склепити см. склепляти. склепитися см. склеплятися. склепінний архт. сводчатый. склепіння 1) архт., перен. и пр. свод; (образно книжн., подз. — ещё) сень [Під склепінням просторого тунелю горіло багато електричних ламп (Ткач); — Тріснуло склепіння [мартена], — сказав Коля, повернувшись до Івана Миколайовича (Руденко); Над ними розстелилося осіннє склепіння небесне (Стеф.); Андрій не помітив, як він опинився під склепінням густих дерев (Гур.)]; 2) редк. склеп [Не світить місяць, не гріє сонце, Чорніє село, як земля; І як в склепінні межи вмерлими, Межи живими ходжу я (Руд.)]. склепінчастий сводчатый [Не бачила [Настя], скільки промайнуло перед очима високих покоїв з ліпними барвистими стелями і склепінчастими вікнами та дверима (Тулуб)]. склёпка техн. склёпка. склеплений1 редк. сводчатый [Тісна, подовгаста кімната зі склепленою стелею тонула в півсумерку (Фр.)]; см. ещё склепистий и склепінчастий. склеплений2 сомкнутый; смежённый [У міцно склеплених устах і твердому підборідді відчувалась сила, з якою важко було боротись (Панч); Крізь склеплені повіки., відчула [Ганна], що в кімнаті посвітлішало... (Козач.)]. Ср. склепляти. склеплювати см. склепляти. склеплюватися см. склеплятися. склепляти, -ляю, -ляєш и (реже) склеплювати, -люю, -люєш, склепити, -плю, -пйш смыкать, сомкнуть; (глаза, веки — ещё) смежать, смежить [Склепляла Ініч] над ними зоряну баню (Коцюб.); Ніхто не бачив, як цілими ночами сидів, не склеплюючи очей, Заремба над аркушами паперу (Сміл.); Німа мовчазність, що наступає після гір- I кого плачу, найшла на неї, склепила уста, скувала серце і душу (Мирн.)]; ~пйтп руки сложить руки [Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива (Ека- тер. у. — Сл. Гр.)]; ~пйти зуби стиснуть зубы. склеплятися, -ляється и (реже) склеплюватися, -люється, склепитися, -питься смыкаться, сомкнуться; смежаться, смежиться; (только несоверш. — о глазах, веках — ещё) тяжелеть [Звернув Грицько на шлях до батьківської будки; очі помалу склеплялися, чоботи на ногах немов поважчали, по всьому тілу розпливалася втома (Вас); Він то розплющував очі, то знову змружу- вав їх — повіки склеплювались самі (Смол.); По цім слові заплющились очі, склепилися уста, і життя одлинуло (Вовч.)]. Ср. склепляти. склепний склепный. склёпник см. склепар. склеповий обл. магазинный, лавочный; (купленный, не собственного изготовления) покупной [При ногах діда., лежав невеликий чорноволосий хлопчик в чорних міських штанях, в брудній сорочці зо склепового тонкого полотна (Фр.)]. склепування склёпывание, склёпка [Наприкінці бронзового віку поряд з ливарною справою великого поширення набула техніка кування тонких металевих листів, з яких склепуванням виготовляли різне начиння (Нар. стар. іст. УРСР)]. склепувати, -пую, -пуеш, склепати (склепаю, склепаєш и склеплю, склеплеш) 1) склёпывать, склепать [Склепали гострими кінцями докупи дві звичайні коси (Донч.)]; 2) (перен.: сделать что-либо, обычно быстро и недоброкачественно) разг. слепить, сварганить, состряпать [— От, — кажу, — хвалько небесний! Три шпаківні склепав, а балачок на всю школу! (Донч.); —Так і тримали без суду, поки я сам не допоміг прокурору склепати на себе вирок.., — розповів згодом Дебрич Юркові (Коал.)]. склепувати, -пую, -пуеш обл. строить [склеп] [Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати (народна пісня)]. склепуватися, -пується, склепатися (склепається и склеплеться) склёпываться, склепаться. склера анат. склера [Білкова оболонка очей (склера) у дітей тонша, ніж у дорослих (Шкільна гігієна)]. склеральний анат. склеральный. склерема см. склерома. склеренхіма бот. склеренхима. склеродерма, склеродермія мед. склеродерма, склеродермия. склероз, -зу мед. склероз [Від склерозу судин людина дряхл і є, передчасно старіє, її вік скорочується (Наука і життя, 1957, 7)]. склерозний мед. склерозный. склерома, склерема мед. склерома, склерема. склерометр, -ра мет. склерометр. склерон мет. склерон. склероскоп мет. склероскоп. склеротик мед. разг. склеротик. склеротика анат. склеротика. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)