Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скл 342 скл склеротинія бот. склеротиния. склеротичка мед. разг. склеротичка. склеротичний мед. склеротический [Тихо! Чує міністр.., як калатає його старе склеротичне серце (Довж.)]. склеювання склеивание, склейка. склеювати (склеюю, склеюєш), склеїти (склею, склеїш) склеивать, склеить [3 якою любов'ю він [Лукаш] вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни! (Донч.); Вправно склеїв [хлопець] цигарку слиною (Сміл.)\ Юзя писала листи ще зовсім по- дитячому, самими фактами, та й тих не вміла склеїти докупи (Л. Укр.)]; *^ти міну (гримасу) разг. состроить (скорчить) мину (гримасу) [Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну {Смол.)]. склеюватися (склеюється), склеїтися (склеїться) склеиваться, склеиться [Солодко склеювались повіки (Донч.)]. склеювач спец. склейщик, склёивалыцик. склеювачка спец. склёйщица, склёивалыцица. склйзнути, -ну, -неш обл. см. слизнути. склизькйи обл. см. слизький. склик, -ку редк. 1) созыв; 2) (громкое восклицание) вскрик, выкрик, возглас [У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Вовч.)]. скликанець, -нця уст. призывный колокол. скликаний созванный; собранный; случённый [У листопаді 1936 року відбувся Надзвичайний VIII Всесоюзний з'їзд Рад, скликаний для прийняття нової Конституції СРСР (Іст. КПРС); А от і шлюбний день! Умовлено було не справляти дуже бучного весілля, але все ж гостей було скликано чимало (Л. Укр.)]. Ср. скликати. скликання созыв [Скликання партійного з'їзду і порядок- денний оголошуються не пізніш як за півтора місяця до з'їзду (Статут КПРС)]. скликання созыв; собирание [Доцільно встановити скликання з'їздів компартій союзних республік., один раз на два роки (Матер. XX з. КПРС)]. Ср. скликати. скликанчик уменьш. от скликанець [Заходила ніч на село, на заріччя за Псьол погнали череду на ніч, скликанчик на дзвіниці задзвонив до одправи (Янов.)]. скликати, -каю, -каєш и (реже) скликувати, -кую, -куєш, скликати (скличу, скличеш) сзывать, созывать, созвать, разг. скликать, скликать; (призывая, соединить в одном месте — ещё) собирать, собрать, охотн. случать, случить [Вітровий: Скликайте, Іване Петровичу, загальні збори колгоспу і починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває (Корн.); Веселий господар Дем'ян Любив гостей на бесіду скликати (Гл.); Гребе квочка на сміттячку, Курчаток скликає (Г.-Арт.); Ніхто нікого не скликував десятниками, а народ так і йшов звідусіль (Козл.)', Прокіп скликав всю двірську челядь (Коцюб.)]. скликатися, -каюся, -каєшся и (реже) скликуватися, -куюся, -куєшся 1) перекликаться; разг. скликаться [Скликаються в траві деркачі, ловлять., коників (Горд.)]; І 2) страд, з. сзываться, созываться; скликаться; собираться; случаться [Сесії обласних Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше чотирьох раз на рік (Конст. УРСР); У Чигирині спішно скликалася генеральна рада І (Кач.)]; ер. скликати. скликнути, -ну, -неш разг. воскликнуть, вскрикнуть, выкрикнуть [— Ні, ні, ні, я не сумніваюся, — пристрасно скликнула молода дівчина, — сама тінь сумніву убила би мене (Фр.)]. скликуваний сзываемый, созываемый [Скликувані збори мали бути вирішальними (Епік)]. скликувати см. скликати. скликуватися см. скликатися. склинати, -наю, -наєш обл. проклинать. склистий 1) спец. стекловатый [Крайня склиста модифікація ріоліту являє собою чисте темне вулканічне скло і називається обсидіаном (Курс заг. геол.)]; 2) (похожий на стекло) стекловидный, стеклянистый, стекловатый [Склиста поверхня [моря] вгинається довгими смугами мертвого зибу (Дн. Чайка)]. t склистість, -тості спец. стекловатость. склити (склю, склиш) 1) стеклить, остеклять, застеклять [Приходив тут скляр, пора вікна склити (Коцюб.)]; 2) спец, стеклйть. склівка энт. стеклянница [Великої шкоди смородині та аґрусові завдає склівка, яка пошкоджує пагони (Колг. Укр., 1954, 1)]. скління техн. стеклёние. скліпатися, -пається редк. см. склеплятися. скліпйти, -плю, -пйш редк. см. склепляти, склепити. скліпйтися, -питься редк. см. склеплятися, склепитися. скліпуватися, -пується редк. см. склеплятися. скліти, -ліє 1) стеклянёть; 2) обл. см. скніти. скло стекло; (мн. ч.: стёкла, -кол) стёкла [Багатоповерховий будинок інституту стояв, вилискуючи склом широких вікон (Смол.); Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб.); Сині квіти відбиваються в чорному, холодному склі полірованого дерева (Собко); Сонячне проміння проходило через кольорові стекла вузьких і глибоких вікон (Панч)]. склоблок строит, стеклоблок [Все ширше застосовуються на будовах склоблоки. Вони добре пропускають світло, мають низьку, теплопровідність (Веч. Київ, 1957, VIII)]. скловар, -ра спец. стекловар, стеклоплав [Вся стіна в приладах.. Скловар., уважно стежить за всім цим складним і розумним господарством, яке контролює хід плавки в печі (Веч. Київ, 1957, X)]. скловаріння спец. стекловарение [Вперше селен почали використовувати в скловарінні (Наука і життя, 1958, 10)]. скловарка спец, стекловарка. скловарний спец. стекловарный, стекловаренный, стекловарочный, стеклоплавильный [Близько двох тисяч років тому римляни навчились варити скло в спеціальних скловарних печах (Наука і життя, 1957, 5)]. скловидний стекловидный [Тверді пшениці |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)