Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скл 343 скл мають скловидне зерно (Коле, вироби, ен- цикл.)]. скловйдність, -ності стекловйдность. скловолокнистий спец. стекловолокнйстый [Скловолокнисті армовані пластмаси легкі, як сухе дерево (Наука і життя, 1959, 2)]. скловолокно спец. стекловолокно [Збудовано і введено в дію заводи: залізобетонних конструкцій, скловолокна, молочний комбінат та інші (Рад. Укр., 1959, І)]. склограф спец. стеклограф [Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки і тихо усміхався (Собко)]. склографіст спец. стеклографист. склографістка спец. стеклографистка. склографічний спец. стеклографический. склографія спец. стеклография. склографований спец. стеклографированный. склографувати, -фую, -фувш спец. стеклографировать. склографуватися, -фується спец. стеклографироваться. склодув спец. стеклодув, стекловыдувальщик [Ярослав: ..Забрав мене [пан] на гуту, за склодува. Шість років я видував йому бутлі (Мокр.)]. склодувний спец. стеклодувный, стекловыдувной". склозавод, -ду (скляний завод) стеклозавод (стекольный завод). склока склока [Замість того, щоб згуртувати навколо себе все краще, Бойченко опинився в центрі численних непорозумінь і склок (Гур.)І скломаса (скляна маса) спец. стекломасса (стеклянная масса). склон, -ну редк. склон [А здалека зеленів високий смерековий бір на склонах Діла (фр.)і склонйти см. склоняти. склонйтися см. склонятися. склоняти, -няю, -няєш и редк. склбнювати, -НЮЮ, -НЮ6Ш, СКЛОНЙТИ (СКЛОНЮ, СКЛОНИШ) 1) склонять, склонить [Мавка., сідає на похилену вербу, склоняє голову на руки і тихо плаче (Л; Укр.); І той садок, де в травні він деревам Від гусені обороняв листки, Під овочами в пурпурі жовтневім К землі янтарні склонює гілки (Рил.); Стали всі три відділи довгими рядами перед зібраною громадою і склонили хоругви на знак привітання (Фр.)]; ^нйти коліна склонить (преклонить) колени [Чіпка знемігся, склонив коліна (Мири.)]; ~нйти слух книжн. уст. склонить слух [І ф і- генія, приносячи жертву: Вчуй мене, ясна богине, Слух свій до мене склони! Жертву вечірню, сьогодні подану, ласкаво прийми (Л. Укр.)]; 2) (перен.: убеждать сделать что-либо) склонять, склонить [Весною 1885 р. я перший раз поїхав до Киева, стараючись склонйти тамошніх людей, щоби помогли заснувати новий часопис літературний (Фр.)]. склонятися, -нйюся, -няешся, склонйтися (склонюся, склонится) 1) склоняться, склониться [Остап прихилявся й склонявся до його [козака], прислухаючи — не дише, ні (Вовч.); Василь, склонившись, плакав (Мирн.); Всі квіти в садочку склонились перед нею і захитались (Л. Укр.)]; 2) (кому, до кого) разг. кланяться (кому), поклониться (кому) [Іваниха раптом підійшла до пані, склонилась їй низенько, ухопила її руку (Л. Укр.); Зося склонилась до всіх і подала руку Ясеві (Н.-Лев.)]. склоочйщувач спец. стеклоочиститель. склоплавильний спец. стеклоплавильный, стекловарный, стекловаренный, стекловарочный [Біля склоплавильної печі вироби з різноманітними пластичними прикрасами набувають закінченого вигляду (Нар. творч. та етн., 1957, 2)]. склопластики, -ків хим. стеклопластики. склоподібний стекловидный [На відміну від кристалічних тіл існують також тверді речовини, що характеризуються безладною структурою — відсутністю закономірного розміщення атомів. їх називають аморфними, або склоподібними тілами (Наука і життя, 1956, 10)]. склопотати, -почу, -почеш разг. озаботить [Ой най же спить, най не устає, щоби моєї головоньки не склопотала (Чуб.)]. склоріз спец. стеклорез [При виконанні скляних робіт вживають склорізи (Колг. вироби, еицикл.)]. склорізний спец. стеклорезный, стеклорежущий, стеклорезочный. склороб спец. стеклодел [Не легко ж тваринникам у відрах носити воду для худоби, а механізувати водопостачання не можна — не вистачає металевих труб. — Дамо скляні,—вирішили склороби (Рад. Укр., 1961,1)]. склоробний спец. стеклоделательный, стеклодельный. склоробство стеклоделие [Основоположником склоробства [в Росії] справедливо вважають М. В. Ломоносова (Наука і життя, 1957, 5I склотара спец. стеклотара [В харчовій промисловості використовують склотару, в якій надовго зберігається вітамінозність продуктів, оскільки скло вбирає шкідливі для вітамінів промені (Наука і життя, 1957, 5)] склотарний спец. стеклотарный; ~ний з а- в 6 д стеклотарный завод. склочний разг. склочный. склочник разг. склочник [Ось і Брикун якраз виходить з похилої старої хати. Одяг, постать, хода, — достойність: не впізнати колишнього першого ябедника і склочника колгоспу (Довж.)]. склочництво разг. склочничество, склочность. склочниця разг. склочница. склубитися, -биться разг. свернуться клубом, свернуться клубами; свернуться в клубок [3 полум'я зробився дим, а радше димові гадюки. Кинулися за хлопцем, а одна склубилася і зіп'ялася до його грудей Щоб.)]. склубленпй разг. свернувшийся клубом, свернувшийся клубами; свернувшийся в клубок; (о тучах um. п.) клубчатый [На п'єдесталі з чорного мармуру сиділа на склубле- них хмарах мармурова фігура мужа з довгою кучерявою бородою (Фр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)