Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
CK О 347 ско сколошканий 1) встревоженный, взбудораженный, всполошённый; вспугнутый; распуганный [Маланка скочила з призьби і пожбурнула грудкою. Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб.)]', 2) взъерошенный, всклокоченный [Вітер тріпає сколошканий чуб (Смол.)]. Ср. сколошкати 1—2. сколошкати, -каю, -каєш разг. 1) встревожить, взбудоражить, всполошить; (испугав, заставить подняться с места — обычно птиц) вспугнуть; (мног. разг. — ещё) распугать [Чекали дорогого гостя, що от-от не видко як затупає перед хатою, сколошкає собак і відхилить двері (Коцюб.); Несподівано трапилась пригода, що сколошкала усе циганське кодло (Коцюб.)]; 2) (волосы um. п.) взъерошить, всклокочить [— Тепер уже чорти пішли такі, що не бояться й ладану, — сколошкавши собі вуса, відмовив козак (Ільч.); Вітрець пострибав хлібами, сколошкав овес, смикнув за довгого вуса ячмінь (Донч.)]. сколупаний сковырянный, сковырнутый; сколупнутый; исковырянный [Діл був увесь сколупаний (Н.-Лев.)]. Ср. сколупувати. сколупувати, -пую, -пуєш, сколупати, -паю, -паєш и сколупнути, -ну, -непі разг. сковыривать, сковырять, сковырнуть; (отдирать, колупая, разг. — ещё) сколупывать, сколупать, сколупнуть, всколупывать, всколупнуть; (делая углубления) исковыривать, исковырять [Сидів [дід Овсій] на низькому підгнилому пеньку, з якого давно облупилась кора, вільною рукою сколупував світлячки (Земл.)]. сколювання 1) скалывание, сколка; 2) иска- лывание; скалывание; 3) скалывание, сколка, скол [Біля вентиляційного штреку струг раптом зупиняється і через кілька секунд рухається вже в зворотному напрямі. При цьому відбувається те саме: сколювання і навантаження вугілля (Рад. Укр., 1961, VI)]. Ср. сколювати 1—3. сколювати, -люю, -люєш, сколоти, -лю, -леш 1) скалывать, сколоть [Все ще сколюючи шпильками своє розпушене і золотаве волосся, вона повернулася до мене і тоном, яким довіряють таємницю, зауважила: —А щастя моє полягає в тому, що на світі багато хороших, щирих людей (Грим.)]; 2) (колоть во многих местах) искалывать, исколоть; (накалывать узор) скалывать, сколоть [Ухопився [Хома], хоч і руки у кров сколов, за тернові кущі і став пробі кричати!.. (Квітка)]; 3) (отделять слои чего-либо) скалывать, сколоть [На тротуарах сколювали ломиками кригу мовчазні суворого вигляду чоловіки (Пере.)]. сколюватися, -люється, сколотися, -леться 1) скалываться, сколоться; 2) искалываться, исколоться; 3) скалываться, сколоться; (реже: на части) раскалываться, расколоться [А як лід по ріках сколеться, То лугами повесні На майдани та околиці Понесу свої пісні (Мал.)]; 2) страд, з. (несо- верш.) скалываться; искалываться; скалываться; скалываться. Ср. сколювати 1—3. І сколювач спец, скалывальщик [Після сколювачів камінь обробляють каменотеси (Рад. Укр., 1946, VII)]. скомандувати, -дую, -дуєш скомандовать [— 3 плеча! — скомандував полковник Дубл, і тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки (Смол.); Віктор скомандував, щоб дівчата готували чай (Коп.)]. скомбінований скомбинированный [В трьох драмах сього автора [Метерлінка] я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим таланом (Л. Укр.)]. скомбінувати, -ную, -нувш скомбинировать [Я дуже просив би Вас не одмовитись зробити нові переклади, бо у мене є бажання скомбінувати так, щоб з доходів од III т. скоріше виплатити Вам довг за перші 2 (Коцюб.); Жду все та жду, а їх і досі нема, моїх заводських хлопців. Мабуть, там щось уже скомбінували, раз так довго нема (Куч.)]. скомбінуватися, -нувться сочетаться (соверш.); объединиться [Стародавні обряди і звичаї народні по заведенню християнства на Русі скомбінувалися з новим, захожим елементом (Фр.)]. скоморох ист. скоморох. скоморошество ист. скоморошество, скоморошничество. скомпілювати, -люю, -люєш скомпилировать. скомпільований скомпилированный. скомплектований скомплектованный [Були скомплектовані партизанські групи, які кожної години могли вийти в ліс (ІІІер.)]. скомплектувати, -тую, -туєш скомплектовать [Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (Куч.)]. скомпонований 1) скомпонованный [Оркестр заграв щось зовсім несусвітне, повне знайомих мотивів, але безладно скомпоноване (Іван.)]; 2) сочинённый, сложенный; состряпанный. Ср. скомпонувати 1—2. скомпонувати, -ную, -нуєш 1) (составить целое из отдельных частей) скомпоновать; 2) (создать какое-либо произведение) сочинить, сложить; разг. прен. состряпать [Раз Каламар з Пером сердито спорить став, Хто книжечку нову із них скомпонував? (Боров.); Став [Забрьоха] ту рацею казати, що йому дяк скомпонував вже давненько (Квітка); Єгор Мовчан створив нову мелодію та текст Думи, скомпонував до неї музичний супровід (Вологи.)]. скомпрометований скомпрометированный [В уявленні мільйонів людей фашизм звичайно зв'язується з іменами Гітлера і Муссоліні. Однак не можна виключати, що фашизм може відродитися в інших формах, а не в попередніх, уже скомпрометованих в очах народів (Матер. XXI з. КПРС)]. скомпрометувати, -тую, -туєш скомпрометировать [Аркадій: Я хочу з вами поговорити про одну людину, яка себе зовсім скомпрометувала (Корн.)]. скомпрометуватися, -туюся, -туєшся скомпрометироваться [хМакар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)