Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

CK О
347
ско
сколошканий 1) встревоженный,
взбудораженный, всполошённый; вспугнутый;
распуганный [Маланка скочила з призьби і
пожбурнула грудкою. Квочка з курчатами
кублилась на грядках і, сколошкана, сердито
квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб.)]',
2) взъерошенный, всклокоченный [Вітер
тріпає сколошканий чуб (Смол.)]. Ср.
сколошкати 1—2.
сколошкати, -каю, -каєш разг. 1)
встревожить, взбудоражить, всполошить; (испугав,
заставить подняться с места — обычно
птиц) вспугнуть; (мног. разг. — ещё)
распугать [Чекали дорогого гостя, що от-от
не видко як затупає перед хатою,
сколошкає собак і відхилить двері (Коцюб.);
Несподівано трапилась пригода, що
сколошкала усе циганське кодло (Коцюб.)];
2) (волосы um. п.) взъерошить, всклокочить
[— Тепер уже чорти пішли такі, що не
бояться й ладану, — сколошкавши собі
вуса, відмовив козак (Ільч.); Вітрець
пострибав хлібами, сколошкав овес, смикнув
за довгого вуса ячмінь (Донч.)].
сколупаний сковырянный, сковырнутый;
сколупнутый; исковырянный [Діл був увесь
сколупаний (Н.-Лев.)]. Ср. сколупувати.
сколупувати, -пую, -пуєш, сколупати, -паю,
-паєш и сколупнути, -ну, -непі разг.
сковыривать, сковырять, сковырнуть;
(отдирать, колупая, разг. — ещё) сколупывать,
сколупать, сколупнуть, всколупывать,
всколупнуть; (делая углубления)
исковыривать, исковырять [Сидів [дід Овсій] на
низькому підгнилому пеньку, з якого давно
облупилась кора, вільною рукою
сколупував світлячки (Земл.)].
сколювання 1) скалывание, сколка; 2) иска-
лывание; скалывание; 3) скалывание,
сколка, скол [Біля вентиляційного штреку струг
раптом зупиняється і через кілька секунд
рухається вже в зворотному напрямі. При
цьому відбувається те саме: сколювання і
навантаження вугілля (Рад. Укр., 1961,
VI)]. Ср. сколювати 1—3.
сколювати, -люю, -люєш, сколоти, -лю, -леш
1) скалывать, сколоть [Все ще сколюючи
шпильками своє розпушене і золотаве
волосся, вона повернулася до мене і тоном,
яким довіряють таємницю, зауважила:
—А щастя моє полягає в тому, що на світі
багато хороших, щирих людей (Грим.)];
2) (колоть во многих местах) искалывать,
исколоть; (накалывать узор) скалывать,
сколоть [Ухопився [Хома], хоч і руки у
кров сколов, за тернові кущі і став пробі
кричати!.. (Квітка)]; 3) (отделять слои
чего-либо) скалывать, сколоть [На
тротуарах сколювали ломиками кригу мовчазні
суворого вигляду чоловіки (Пере.)].
сколюватися, -люється, сколотися, -леться
1) скалываться, сколоться; 2)
искалываться, исколоться; 3) скалываться, сколоться;
(реже: на части) раскалываться,
расколоться [А як лід по ріках сколеться, То
лугами повесні На майдани та околиці
Понесу свої пісні (Мал.)]; 2) страд, з. (несо-
верш.) скалываться; искалываться;
скалываться; скалываться. Ср. сколювати 1—3.
І сколювач спец, скалывальщик [Після
сколювачів камінь обробляють каменотеси (Рад.
Укр., 1946, VII)].
скомандувати, -дую, -дуєш скомандовать
[— 3 плеча! — скомандував полковник
Дубл, і тисяча солдатів, як один, зірвали
гвинтівки (Смол.); Віктор скомандував,
щоб дівчата готували чай (Коп.)].
скомбінований скомбинированный [В трьох
драмах сього автора [Метерлінка] я справді
бачу нові елементи штуки, скомбіновані з
великим таланом (Л. Укр.)].
скомбінувати, -ную, -нувш скомбинировать
[Я дуже просив би Вас не одмовитись
зробити нові переклади, бо у мене є
бажання скомбінувати так, щоб з доходів
од III т. скоріше виплатити Вам довг за
перші 2 (Коцюб.); Жду все та жду, а їх
і досі нема, моїх заводських хлопців.
Мабуть, там щось уже скомбінували, раз так
довго нема (Куч.)].
скомбінуватися, -нувться сочетаться (соверш.);
объединиться [Стародавні обряди і звичаї
народні по заведенню християнства на
Русі скомбінувалися з новим, захожим
елементом (Фр.)].
скоморох ист. скоморох.
скоморошество ист. скоморошество,
скоморошничество.
скомпілювати, -люю, -люєш скомпилировать.
скомпільований скомпилированный.
скомплектований скомплектованный [Були
скомплектовані партизанські групи, які
кожної години могли вийти в ліс (ІІІер.)].
скомплектувати, -тую, -туєш скомплектовать
[Докія.. рознесла дощенту бригадира і
агронома, Зарубу і все правління за те,
що й досі не скомплектували укрупнених
ланок та не одміряли їм землі (Куч.)].
скомпонований 1) скомпонованный [Оркестр
заграв щось зовсім несусвітне, повне
знайомих мотивів, але безладно скомпоноване
(Іван.)]; 2) сочинённый, сложенный;
состряпанный. Ср. скомпонувати 1—2.
скомпонувати, -ную, -нуєш 1) (составить
целое из отдельных частей) скомпоновать;
2) (создать какое-либо произведение)
сочинить, сложить; разг. прен. состряпать [Раз
Каламар з Пером сердито спорить став, Хто
книжечку нову із них скомпонував?
(Боров.); Став [Забрьоха] ту рацею казати,
що йому дяк скомпонував вже давненько
(Квітка); Єгор Мовчан створив нову
мелодію та текст Думи, скомпонував до неї
музичний супровід (Вологи.)].
скомпрометований скомпрометированный [В
уявленні мільйонів людей фашизм звичайно
зв'язується з іменами Гітлера і Муссоліні.
Однак не можна виключати, що фашизм
може відродитися в інших формах, а не в
попередніх, уже скомпрометованих в очах
народів (Матер. XXI з. КПРС)].
скомпрометувати, -тую, -туєш
скомпрометировать [Аркадій: Я хочу з вами
поговорити про одну людину, яка себе зовсім
скомпрометувала (Корн.)].
скомпрометуватися, -туюся, -туєшся
скомпрометироваться [хМакар Іванович осміхнувся.
Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш!

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)