Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

CK О
348
ско
Він буде приймати в канцелярію «молодих»?
Навіщо? Щоб скомпрометуватися..?
(Коцюб.)].
скомшйти, -шу, -шйш обл. скомкать, измять;
(волосы, шерсть) всклокочить, всклочить.
скомшйтися, -шиться скомкаться, измяться;
всклокочиться, всклочиться; сбиться в
комок [Борода скомшилась (Котл.)]. Ср.
скомшйти.
скон см. скін.
сконання 1) умирание [Ти більш нічого не
питала, а рука твоя все холола, немов при
сконанні (Л. Укр.)]; 2) смерть; торж.
кончина [— Нема на вас сконання! не
дають спати... — сердито бурчить невістка
(Коцюб.)]; д о ~ня до смерти; до кончины
[Не одцвіте моє кохання, А буде в серці
до сконання (Самійл.)].
сконати, -наю, -наєш умереть; скончаться;
уст. отойти; уст., ирон. испустить дух,
испустить последний вздох; (о животных
и грубо о человеке) издохнуть; (перен. — о
словах, звуках и т. п.) замереть [Три дні
старий ще в ранах простогнав, На хвилю
не проснувшись із нетями, Вкінці в
обіймах синових сконав (Фр,).', Дарма сичать
в злобі і в піні На нас заморські хижаки.
Проклятий Гітлер у Берліні Сконав від
нашої руки! (Ол.); Луна покотилася
полонинами, розбиваючись у дебрях та зво-
рах чимраз на більше часток, аж поки не
сконала десь у далеких, недоступних
гущавинах (Фр,)],
сконденсований сконденсированный
[Бувають дні., такого сконденсованого часу,
коли події йдуть одна за одною і за
якихось півгодини їх минає більше, ніж за
півроку (Собко)].
сконденсованість, -ності сконденсйрованность
[Глибина узагальнення, сконденсованість
широкої думки зумовлює філософський і
героїчний характер жанру поеми (Мал.)].
сконденсування конденсирование.
сконденсувати, -сую, -суєш конденсировать
(соверш.), сконденсировать.
сконденсуватися, -сується конденсироваться
(соверш.), сконденсироваться.
сконкретизований конкретизированный,
конкретизованими.
сконкретизувати, -зую, -зуеш
конкретизировать (соверш.), конкретизовать (соверш.).
сконсолідований книжн. консолидированный.
сконсолідування книжн. консолидирование.
сконсолідувати, -дую, -дуєш книжн.
консолидировать (соверш.).
сконсолідуватися, -дуюся, -дуєшся книжн.
консолидироваться (соверш.).
сконстатований констатированный.
сконстатування констатирование.
сконстатувати, -тую, -туєш констатировать
(соверш.) [Перед виїздом за кордон я мав
кращі надії на найближчий час, але тепер
вони розвіялись, і дуже прикро
сконстатувати це (Коцюб.)\ Лежала вона з
пораненою головою і, як сконстатував
прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою
(Коб.)].
сконструйований сконструированный
[З-поміж сосен виринули сконструйовані з фа-
I нери й пофарбовані в різний колір колони
(Десн.)].
сконструювати, -руюю, -руюєш
сконструировать [Крайнев сконструював такого літака
ще кілька років тому (Собко)].
сконто нескл. сущ. ср. р. фин. сконто.
сконфіскований конфискованный [В тій хвилі
І його [номер газети] сконфісковано (Фр.)].
сконфіскувати, -кую, -куєш конфисковать
(соверш.).
сконфужений сконфуженный [Сконфужений
і злий Куліш став незабаром прощатись
(Ільч.)].
сконфужено нар, сконфуженно [Набатов
сконфужено посміхнувся (Баш)].
сконфузити, -фужу, -фузиш сконфузить.
сконфузитися, -фужуся, -фузишся
сконфузиться [Акакій Акакійович, хоч був трохи
й сконфузився, але., не міг не порадуватись,
що всі похвалили шинель (перекл. з
Гоголя)].
сконцентрований сконцентрированный
[Стояла [Целя] перед ним усе ще бліда, з затисне-
ними устами і з виразом якогось
сконцентрованого напруження і рішучості (Фр.)],
сконцентрувати, -рую, -руєш
сконцентрировать [Всю свою ненависть до хижацтва
Франко сконцентрував в образі орла-бер-
кута (Коцюб.)].
сконцентруватися, -рується
сконцентрироваться [У тилу противника на правобережній
Україні сконцентрувались великі
партизанські сили (Шер.)].
скончатися, -чаюся, -чаєшся и скончйтися,
-чуся, -чйшся торж. редк. скончаться
[Перед самою смертю він тілько
промовив: «Пане, пане!», заплакав і скончався
(Мирн.)].
скооперувати, -рую, -руєш кооперировать
(соверш.), скооперировать.
скооперуватися, -руюся, -руєшся
кооперироваться (соверш.), скооперироваться.
скоординований скоординированный [Любила
[Леся] рух, яким [Василь] застібував
ґудзики на пальті. Його мужність.,
найкраще виявляла себе назовні в тому
скоординованому русі (Вільде)].
скоординувати, -ную, -нуєш
координировать (соверш.), скоординировать
[Необхідно також скоординувати роботу всіх
науково-дослідних організацій, вузів,
проектних інститутів і конструкторських бюро,
що працюють в галузі будівництва (Рад.
Укр., 1959, VIII)].
скоп, -пу (скопление) разг. скоп [Житло у мене
кепське — підвал, але якщо не маєш де
жити і скопу не боїшся — ночуй, поки не
влаштуєшся (Бурл.)].
скопа орн. скопа.
скопаний вскопанный, взрытый; скопанный;
ископанный, изрытый [Біля хати сіріли
скопані грядки (Коцюб.)]; ~ний віспою
изрытый оспой [Обличчя скопане віспою,
але юнак симпатичний (Епік)]. Ср.
скопувати.
скопання взрытие.
скопати см. скопувати.
скопёць1, -пця (о человеке) скопец [Вибивши
собі з голови обов'язок до щирої праці..

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)