CK О 348 ско Він буде приймати в канцелярію «молодих»? Навіщо? Щоб скомпрометуватися..? (Коцюб.)]. скомшйти, -шу, -шйш обл. скомкать, измять; (волосы, шерсть) всклокочить, всклочить. скомшйтися, -шиться скомкаться, измяться; всклокочиться, всклочиться; сбиться в комок [Борода скомшилась (Котл.)]. Ср. скомшйти. скон см. скін. сконання 1) умирание [Ти більш нічого не питала, а рука твоя все холола, немов при сконанні (Л. Укр.)]; 2) смерть; торж. кончина [— Нема на вас сконання! не дають спати... — сердито бурчить невістка (Коцюб.)]; д о ~ня до смерти; до кончины [Не одцвіте моє кохання, А буде в серці до сконання (Самійл.)]. сконати, -наю, -наєш умереть; скончаться; уст. отойти; уст., ирон. испустить дух, испустить последний вздох; (о животных и грубо о человеке) издохнуть; (перен. — о словах, звуках и т. п.) замереть [Три дні старий ще в ранах простогнав, На хвилю не проснувшись із нетями, Вкінці в обіймах синових сконав (Фр,).', Дарма сичать в злобі і в піні На нас заморські хижаки. Проклятий Гітлер у Берліні Сконав від нашої руки! (Ол.); Луна покотилася полонинами, розбиваючись у дебрях та зво- рах чимраз на більше часток, аж поки не сконала десь у далеких, недоступних гущавинах (Фр,)], сконденсований сконденсированный [Бувають дні., такого сконденсованого часу, коли події йдуть одна за одною і за якихось півгодини їх минає більше, ніж за півроку (Собко)]. сконденсованість, -ності сконденсйрованность [Глибина узагальнення, сконденсованість широкої думки зумовлює філософський і героїчний характер жанру поеми (Мал.)]. сконденсування конденсирование. сконденсувати, -сую, -суєш конденсировать (соверш.), сконденсировать. сконденсуватися, -сується конденсироваться (соверш.), сконденсироваться. сконкретизований конкретизированный, конкретизованими. сконкретизувати, -зую, -зуеш конкретизировать (соверш.), конкретизовать (соверш.). сконсолідований книжн. консолидированный. сконсолідування книжн. консолидирование. сконсолідувати, -дую, -дуєш книжн. консолидировать (соверш.). сконсолідуватися, -дуюся, -дуєшся книжн. консолидироваться (соверш.). сконстатований констатированный. сконстатування констатирование. сконстатувати, -тую, -туєш констатировать (соверш.) [Перед виїздом за кордон я мав кращі надії на найближчий час, але тепер вони розвіялись, і дуже прикро сконстатувати це (Коцюб.)\ Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (Коб.)]. сконструйований сконструированный [З-поміж сосен виринули сконструйовані з фа- I нери й пофарбовані в різний колір колони (Десн.)]. сконструювати, -руюю, -руюєш сконструировать [Крайнев сконструював такого літака ще кілька років тому (Собко)]. сконто нескл. сущ. ср. р. фин. сконто. сконфіскований конфискованный [В тій хвилі І його [номер газети] сконфісковано (Фр.)]. сконфіскувати, -кую, -куєш конфисковать (соверш.). сконфужений сконфуженный [Сконфужений і злий Куліш став незабаром прощатись (Ільч.)]. сконфужено нар, сконфуженно [Набатов сконфужено посміхнувся (Баш)]. сконфузити, -фужу, -фузиш сконфузить. сконфузитися, -фужуся, -фузишся сконфузиться [Акакій Акакійович, хоч був трохи й сконфузився, але., не міг не порадуватись, що всі похвалили шинель (перекл. з Гоголя)]. сконцентрований сконцентрированный [Стояла [Целя] перед ним усе ще бліда, з затисне- ними устами і з виразом якогось сконцентрованого напруження і рішучості (Фр.)], сконцентрувати, -рую, -руєш сконцентрировать [Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-бер- кута (Коцюб.)]. сконцентруватися, -рується сконцентрироваться [У тилу противника на правобережній Україні сконцентрувались великі партизанські сили (Шер.)]. скончатися, -чаюся, -чаєшся и скончйтися, -чуся, -чйшся торж. редк. скончаться [Перед самою смертю він тілько промовив: «Пане, пане!», заплакав і скончався (Мирн.)]. скооперувати, -рую, -руєш кооперировать (соверш.), скооперировать. скооперуватися, -руюся, -руєшся кооперироваться (соверш.), скооперироваться. скоординований скоординированный [Любила [Леся] рух, яким [Василь] застібував ґудзики на пальті. Його мужність., найкраще виявляла себе назовні в тому скоординованому русі (Вільде)]. скоординувати, -ную, -нуєш координировать (соверш.), скоординировать [Необхідно також скоординувати роботу всіх науково-дослідних організацій, вузів, проектних інститутів і конструкторських бюро, що працюють в галузі будівництва (Рад. Укр., 1959, VIII)]. скоп, -пу (скопление) разг. скоп [Житло у мене кепське — підвал, але якщо не маєш де жити і скопу не боїшся — ночуй, поки не влаштуєшся (Бурл.)]. скопа орн. скопа. скопаний вскопанный, взрытый; скопанный; ископанный, изрытый [Біля хати сіріли скопані грядки (Коцюб.)]; ~ний віспою изрытый оспой [Обличчя скопане віспою, але юнак симпатичний (Епік)]. Ср. скопувати. скопання взрытие. скопати см. скопувати. скопёць1, -пця (о человеке) скопец [Вибивши собі з голови обов'язок до щирої праці..
|