Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ско 349 ско відбивають [деякі письменники] у других охоту до праці, роблять їх такими ж скопцями моральними та слизняками, як і самі вони (Фр.)]. скопець2, -пця обл. дойник, подойник; обл. доильник, доильница [Стовпилися разом [корови].., чекаючи, аж прийде черга на кожду йти до сіней, перекусити смачного зілля і віддати в чистий скопець свій цілоденний запас молока (Фр.)]. скопецький скопческий. Ср. скопець1. скопйлити, -лю, -лиш: *-~ти губи (губу) разг. надуть губы; (перен.: рассердиться) надуться [Чужу горілку пити став. Ско- пилив губу, вередує І піднімає всіх на сміх (Г.-Арт.)]; ~ти носа (носика) сморщить (наморщить) нос (носик) (брезгливо) [—Фу!—промовила вона [панночка], ско- пиливши носика. — Як бридко стало на сій вулиці (Л. Укр.)]. скопйти', -плю, -пиш соверш. 1) (силы, энергию um. п.) редк. накопить; 2) (сложить в коп- ны) скопнить. скопйти2, -плю, -пйш (кастрировать) не- соверш. скопить, оскоплять. скопйчити, -чу, -чиш (сложить в копны) скопнить. скопище скопище [По тому, як тривожно жевріє небосхил попереду, по скопищах військ на шляхах почувалось, що війна вже десь близько (Гонч.); Хмуриться небо.. Може, вітрець розжене хмарне скопище? (Горд.)]. скопійований скопированный [Очі, ніс і уста, великі, з товстими, хоч і дуже гарно викроєними губами, були мов скопійовані з батька (Фр.)]. скопіювати, -піюю, -піюєш скопировать [У вільний час я виголошував цілі тиради з ролей Кропивницького, намагаючись точно скопіювати його своїм напівхлоп'ячим голосом (Минуле укр. театру)]. скопом нар. разг. скопом [— Чого ж ви стоїте? — зарепетував пристав.. Опричники кинулись скопом (Гонч.); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (Скляр.)]. скопування вскапывание; разг. копка; рытьё [Перед скопуванням ділянки корисно внести добрива (Веч. Київ, 1957, VI)]. Ср. скопувати. скопувати, -пую, -пуєш, скопати, -паю, -паєш вскапывать, вскопать, взрывать, взрыть; (копая, сносить) скапывать, скопать; (перекапывать всё, во многих местах) искапывать, ископать, изрывать, изрыть [Звільнену від хащів місцину школярі вже скопували заступами (Донч.); Скопала [Онися Степанівна] всю свою частку города, засіяла й засадила (Н.-Лев.); Люди скопали ціле велике поле на горбі ровами вздовж і впоперек (Мак.)]. скорб, -бі торж. скорбь [О скорб моя, моя печаль! Чи ти минеш коли? (Шевч.); С в і ч- к о г а с: Отак і я, коли дивлюся в чащу, Далеко легше стане на душі. Проходить скорб... (Коч.)]. скорбіти (скорблю, скорбйш и реже скорбію, скорбієш) и скорбувати, -бую, -буєш книжн. скорбеть [Кармель нічого не одказував — ходив він часом дні цілісінькі, не промовляючи ні до кого словечка, скорбіючи та сумуючи (Вовч.); Товаришу генерал! Умираю за рідний край... Не скорблю, але прошу: нехай Іван замінить мене... (Ле)]. скорбний скорбный; (о человеке — ещё) скорбящий [Ждучи тебе, я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю (Шевч.); Скорбна дружина стоїть коло печі (Янов.)]. скорбно нар. скорбно [Вона ходила по залі з кутка в куток, ..на лиці був розлитий глибокий, безнадійний смуток, тонкі губи стулені скорбно (Л. Укр.); Матері в печалі- горі скорбно руки заломили (Гур.)]. скорбота скорбь [—Значить, у дорогу зібралися, синку? — спитав Петру, сідаючи на лаву. В його голосі відчувалася батьківська скорбота, приглушений біль (Чаб.)]. скорботний скорбный; (о человеке — ещё) скорбящий [Вийшла з свого кутка Ольга Дмитрівна. На її схудлому., обличчі хворобливо світились великі скорботні очі (Збан.); Вона сидить над своїми дітьми, зажурена, скорботна (Скляр.)]. скорботність, -ності скорбность [Елементи трагізму, скорботності, наявні в ясному, життєстверджуючому мистецтві Моцарта, були частковим відображенням соціальних конфліктів, драматичних колізій дійсності (Мист., 1956, 1)]. скорботно нар. скорбно [Тихо, скорботно, з похиленою головою, вкритою чорною хусткою, увійшла в хату Галя Василенкова (Мик.)]. скорбувати см. скорбіти. скорбут, -ту мед. уст. скорбут [Скорбут, сухоти, ломець карлючать дітей і дорослих (Тулуб)]; см. ещё цинга. скорегувати, -гую, -гуєш скорректировать. скорений покорённый [Країна, що пройшла довгий шлях в боротьбі за побудування соціалізму.., країна, освітлена вічним промінням Конституції СРСР, — не може бути скорена ніким (Тич.)]. скоренити см. скореняти. скорення покорение [Мріяли [грецькі імператори] після скорення Болгарії посуватись далі — на північ і схід (Скляр.)]. скореняти, -няю, -няєш, скоренити, -ню, -нйш разг. искоренять, искоренить [Як же ти їх [відьом], Ригоровичу, скорениш? (Квітка)]. скоренький ласк, скоренький, быстренький. скоренько нар. ласк, скоренько, быстренько [Мирко жив собі щасливо, ріс скоренько, всім на диво (Мак.)]. скоресенький разг. скорёхонький, скорёшенький, быстрёхонький, быстрёшенький. скоресенько нар. скорёхонько, скорёшенько [Він дома день і другий пробув, говорив і ходив, з печі злазив, да усе так скоресенько (Барв.)]. скорий скорый, быстрый; (обладающий живостью в движениях — ещё) резвый [Сподіваючись скорої відповіді, — засилаю Вам сердечне привітання (Коцюб.); Скорим поглядом окинув [Чіпка] хату (Мирн.); Андрійко скорий був, палкий, як іскра (Вовч.)\; ~рий до чого (що робй- т и) скор на что, горазд (что делать) [На- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)