Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ско 350 ско глядай як слід в коморі, Бо ті Миші красти скорі (Фр.)]; ^рий на руку разг. скор на руку [— Які ж то в пана були наміри?— щиро поцікавилась скора на руку господиня (Ільч.)]; ~рий поспіх — людям посміх см. посміх 2; д о *-^рого п о- бачення до скорой встречи, до скорого свидания. скорина корка [Ой, косили косарики Півтори неділі, — Не бачили косарики Хліба ні скорини (народна пісня)]. скоринка, скориночка уменыи., ласк, корочка [Татусь, цілуючи свою дитинку, Невільничого хліба дав скоринку... (Л. Укр.)]. скористуватися, -ристуюся, -ристуєшся (чим и з чого) и скористатися, -таюся, -таєшся (чим и з чого) и редк. скористати, -таю, -таєш (з чого) воспользоваться (чем) [Статут дає широкі права, і ними б треба як слід скористуватись (Мирн.); Воля, Рада й Аліяа, прийнявши квіти, відмовилися скористатися з такого допотопного способу пересування, як візник (Янов.); Сподіваюся дістати од Вас звістку і то незабаром, а поки що бажаю добре скористати з вакацій й спочити на селі (Коцюб.)]. скорйтель, -теля редк. покоритель [Синій виднокруг Обійми розкрива скорителеві неба (Рил.)]. скорити см. скоряти. скоритися см. скорятися. скорій нар. обл. см. скоріше. у скорість, -рості разг. скорость, быстрота [Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори (Коцюб.); Який там флот з незавойованих висот шалену розвиває скорість? (Тич.)]. скоріше, скоріш нар. 1) сравн. ст. скорее, поскорее, быстрее; резвее; живее [Підскочив Вовк і до Кота \мовляє: «Котусю- братику! Скажіть мені скоріше, Хто із хазяїнів оттут усіх добріший?» (Гл.); Усі товпились коло човнів, кожний хотів скоріш зайняти місце, примостити свої клунки (Коцюб.); О р е с т до Милевського: Де лікар, де лікар, скоріше!.. (Л. Укр.)]; ср. /скоро1 1; 2) (предпочтительнееу oxomneej вернее, вероятнее всего) скорее [Пані, Юзи- на мати, почула з рундука Юзин крик і послала дівчину, щоб зараз завела додому, але Юзю прийшлося скоріш нести, ніж вести (Л. Укр.); Іван за цей час погладшав, вилюднів наче і виглядав не наймитом, а скоріш хазяїном (Коцюб.)]; О «-^ше (~ш) всього скорее всего [Скоріш всього, що справді моя редакція (отже й моя робота в ній) лопне (Л. Укр.)]; якомога г^ше как можно скорее. скормйти, -млю, -миш редк. скормить [—Ех,— з жалем хитнув головою Галаган.. — Скормили донці сіно (Головко)]. скорняти, -няю, -няеш обл. 1) разбудить [Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Федьк.)]; 2) согнать; вспугнуть. скоро1 нар. 1) скоро, быстро; резво; разг. живо [Десятник забелькотав щось так скоро, що Гнат не зразу второпав (Коцюб.); Коли І пробігала мимо його Галя, Павлушка, улучивши мент, скоро висунув назустріч їй ногу (Вас.)]; ср. скорий; 2) (спустя некоторое время) скоро, вскоре, в скором времени [Скоро за допомогою атомної енергії будуть здійснені найсміливіщі мрії людства про подолання міжпланетних просторів (Наука і життя, 1956, 12); От скоро вже і журавлі Поприлітають в степ широкий (Гл.)]. скоро2 союз 1) (с временным значением) только; усилит, едва только, как только [—А пам'ятай собі, — мовила вслід йому пані,— завтра рано, скоро встанеш, викоси мені всі оті бур'яни (Фр.); Увечері, скоро увійшли туди солдати, город заторохтів од стрільби (Вас.)]; 2) (с условным значением) если; усилит, если только; уст. коль скоро [Напиши мені зараз, серце моє, зараз же, скоро мене хоч трошки кохаєш (Коцюб.)]. скоробагатько разг. скоробогатёй [Скоробагатько по горі скотився, У городі на ноги став, — На пустирі будинок уродився І всіх причарував (Гл.)]. скоробити, -блю, -биш скоробить. скоробитися, -биться скоробиться. скороблений скоробленный [Біля скоробле- них дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Пере.)]. скоробрёха м. и ж. р. см. брехун и брехуха, скороджений боронённый; скороженный [Се ще вилами по воді писано, а граблями скороджено! (приказка)]. Ср. скородити, скородження с.-х. боронование; обл. скородь- ба. скородит, -ту мин. скородит. скородити, -джу, -диш с.-х., перен. бороновать; обл. скородить; (реже) царапать [По примороженій ріллі не скородили озимини, щоб не зривати скиби з корінцями (Горд.); Літ тридцять тому ся пустиня вкрита Була скаженим криком бойовим, її орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (Фр.); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле (Вовч.)]. скородитися, -питься бороноваться; скородиться. Ср. скородити, скородіючий быстродействующий [Тут потрібні якісь рішучі й скородіючі заходи {Шовк.)]. скоро друкарня тип. уст. скоропечатня. скородрукувальний тип. скоропечатный. скороздра обл: скороспелка. скорбздрий, скороздрілий обл. скороспелый [Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла (Новомосковск, у. — Сл. Г р.); Чорний-бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо (Черниг. г. — Сл. Гр.)]. скороліски, -ків обл. подснежники. скором, -му, скоромина скоромное (суїц.); обл. скоромь [Б а в м є р т: Якби нам так щосвята по шматочку м'яса, а то ж цілий рік і не бачимо скорому! (перекл. Л. Українки); Хай дехто знає, що й Мар'ян не тільки на Великдень бачить скором (Ст.); Забажалось йому скоромини (народна казка)]. скороминка ласк, от скором, скоромина [Сам собі готує страву [Левко], що- небудь смачніше, а то й скороминку (Ко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)