Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ГКО 351 CK О цюб.)\ 7-й парубок: Іноді таке неподобне сплеще [Соломія], що й парубкові соромно слухати, не те що дівці.. 6-й п а- рубок: Так, так; вона таки любить скороминку (Кроп.)]. скороминучий см. скороминущий. скороминучість см. скороминущість. скороминущий, скороминучий скоропреходящий (книжн.)', быстротечный, скоротечный (книжн.)', мимолётный [Щоправда, бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (Фр.)\ Хороші весни степові, — Скороминучі теплі зливи, Дрімотні райдуги в траві І перший жайворон щасливий (Нагн.)]. скороминущість, -щості, скороминучість, -чо- сті быстротечность, скоротечность (книжн.)', мимолётность [Бойова дружба народжувалась і міцніла швидко, як швидко часто і кінчалась через скороминущість життя (Довж.)\ Дмитро Іванович підходить до річки, її спокійний плин навіває роздуми про скороминучість усіх земних вболівань і радощів (Руденко)]. скоромити, -млю, -миш разг. скоромить. скоромитися, -млюся, -мишся разг. скоромиться, скоромничать [Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться (Ном.)]. скоромне 1) прил. см. скоромний; 2) (род. скоромного) сущ. скоромное [Батюшка прийшов, висповідав Петра, побачив, що він . захляв, і звелів йому їсти в піст скоромне (Н.-Лев.)]. скоромний скоромный [Коли не забредеш к Мірошнику, бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало, Чи то в скоромний день — із маслом буханці (Греб.); Фросина, як могла, відбивалася від скоромних язиків (Ст.)]. скоромник разг. скоромник [Колись раз привели одного скоромника, що в середу їв, мов той цуцик,t скоромне (Квітка)]. скоромно: г~но їсти разг. скоромничать [Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить (Ном.)]. скоромовка скороговорка [Щоб досягти швидкості мови, потрібної для деяких ролей, я зазубрював ті чи інші скоромовки (Саксаг.); Всю фразу Анатолій випалив скоромовкою (Гур.I скоромовний скороговорный. скоропадний обл. быстрый [Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете? (Гол. — Сл. Гр.I скоропис, -су, (реже) скоропись, -сі 1) филол. скоропись [Затряслись у старця руки: на письмі слова знайомі, український той скоропис і знайомая печать (Фр.)\ Мартин: Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умієш тільки молитви читать.. А я й скоропись розбираю (Тоб.)]; 2) (быстрая запись) скоропись (уст.), стенография [Вона старанно вивчала скоропис і робила записи стенографічними знаками (Донч.)]. скорописець, -пйсця уст. скорописец [Став уже Тарас «скорописцем» — виводив криві літери на дошці (Іван.)]. скорописний скорописный. скоропись см. скоропис. скороплідний бот., сад. скороплодный [Серед плодових дерев персик — найбільш ско- роплідна порода (Колг. вироби, енцикл.)]. скоропостижной редк. скоропостижный. скоропостижно нар. редк. скоропостижно [Не можна мені через Палажку довше на світі жити; благословіть мені хоч зараз скоропостижно вмерти! (Н.-Лев.)]. скороспёчений перен. разг. новоиспечённый [Яків Сажнєв посміхнувся. — Моряк з мене скороспёчений, товаришу капітан-лейтенант. Вперше я на морі (Ткач)]. скороспілий скороспелый [На баштані рясно повилася зав'язь скороспілих кавунів і динь (Кач.); Пекінські качки — птиця скороспіла (Птахівн.)', Скажу тобі, Ярославе,, не хотів я цього весілля вашого скороспілого, не так це робиться в вас (Гонч.); Скороспілу ухвалу прийняти легко, але потім, коли почнуть шукати винних, за все доведеться відповідати мені (Донч.)]. скороспілість, -лості скороспелость [Розсада капусти була висаджена в полі квадратами в різні строки в залежності від скороспілості сорту (Мікр. ж., 1956, XVIII, 3); Відзначаються [коні-возовики] скороспілістю, довголіттям та високою роботоздат- ністю (Конярство)]. скороспілка 1) (ж. р. — о растении, плоде; перен.) скороспелка [Завтра вранці поїдемо на базар яблуками торгувати. Обтруси скороспілку (Шиян); Пристрасті в нас уляглись, скороспілки ілюзій обпали (Фр.)]; 2) (м. и ж. р. — о слишком рано развившемся человеке) скороспелка (разг.) [— Сергій насміявся з тебе? — насторожується вся горшкувата голова Шмаглія.. — Іч, скороспілка..! (Ст.)]. скороспішний скоропалительный (разг.). скороспішність, -ності скоропалительность (разг.). скороспішно нар. скоропалительно (разг.). скоростиглий скороспелый [Скоростиглі сорти кукурудзи за післяжнивний період достигають на зерно (Колг. Укр., 1956, 6)'Т Основним резервом збільшення виробництва м'яса є свинарство, як найбільш скоростигла галузь тваринництва (Рад. Укр., 1957, VI)', Цей молодик [Каргат] має славу талановитого науковця. Але слава та — скоростигла й роздута (Шовк.)]. скоростиглість, -лості скороспелость [Багато рослин відзначається незвичайною скоростиглістю і встигає дати стигле насіння до настання літньої спеки (Осн. даре.)]. скоростріл воен. уст. пулемёт [Семеро загинуло на цих гробках. На них кидано гранати, а відтак сікли їх скор остр і л ом, ще й з гармати стріляли (Янов.)]. скорострільний воен. скорострельный [Каральний загін.., підкотивши до села скорострільні гармати, почав новий наступ на партизанів (Куч.)]. скорострільність, -ності воен. скорострельность. скоротати, -таю, -таєш разг. скоротать [Щоб хоч трохи скоротати час, вони то казки казали, то різні пригоди з життя пригадували (Мирн.); Вутанька пішла. Так, аби куди |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)