Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ско 352 ско неквапом, навмання, щоб тільки скоротати якось безсонну свою ніч (Гонч.)]. екоротечний книжн. скоротечный; ^ні с у- хоти уст. скоротечная чахотка. скоротити см. скорочувати. скоротитися см. скорочуватися. скоротливий физл. сократительный. скоротливість, -вості физл. сократйтельность. скоротний 1) мат. сократимый; 2) физл. сократимый. скоротність, -ності 1) мат. сократимость; г^ть дробу сократимость дроби; 2) физл. сократимость. скорохват разг. скорохват. скорохвацький разг. быстрый; резвый; шустрый; (реже) спешный [Климко, гнучкий, високий, гожий, дотепний і скорохвацький, мав за плечима торбину (Ільч.)]. скороход 1) скороход (разг.) [В нас дорога не для скороходів: Наче нитка в'ється понад кручі (Фр.)]\ 2): ~ди, -дів мн. ч. фолък. скороходы [Якби мав я скороходи, Я б помчав, як вітер, прудко (перекл. Л. Українки)]', чоботи- ~ди фолък. сапоги-скороходы [Простий народ, висловлюючи найпота ємнішу думку про помноження своєї сили і могутності, створив сміливу казку про чоботи-скороходи (Рад. Укр., 1959, IV)}. скороходець, -дця скороход (разг.); см. ещё скороход 1. скорочений прич., прил. 1) сокращённый; укороченный; сниженный; редуцированный; (прил. лингв., поэт. — ещё) усечённый [Перехід на скорочений робочий день буде проведений без зменшення заробітної плати робітників і службовців (Матер. XX з. КПРС); Професор готував для перевидання скорочений курс своєї наукової праці (Смол.)]; 2) сокращённый; ~ний дріб сокращённая дробь. Ср. скорочувати і—2; 3) сокращённый; ср. скорочуватися 3. скорочення 1) сокращение; укорочение; снижение; редуцирование [Одним із своїх програмних завдань Комуністична партія завжди вважала боротьбу за скорочення робочого дня (Матер. XXI з. КПРС); Колгоспи республіки можуть зекономити багато мільйонів трудоднів на скороченні адміністративно-управлінського складу (Колг. Укр., 1956, 6)]; 2) сокращение; ~ня дробу сокращение дроби. Ср. скорочувати 1—2; 3) сокращение [Артерії середнього калібру мають дуже товсту м'язову оболонку.. їх скорочення і розслаблення є головним регулятором кровообігу (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]; ср. скорочуватися 3. скорочено нар. сокращённо [Його звали Пров Касій, а скорочено Провка (Мик.)]. скорочування 1) сокращение; укорачивание; снижение; редуцирование; 2) сокращение. Ср. скорочувати 1—2; 3) сокращение; ср. скорочуватися З. скорочувати, -чую, -чуєш, скоротити, -рочу, -ротиш 1) сокращать, сократить; (делать короче — ещё) укорачивать, укоротить; (сбавлять, уменьшать — о цене, плате и т. п. — ещё) снижать, снизить; (сводить к небольшому объёму, числу книжн. — ещё) редуцировать (несоверш. и соверш.) [Була тут вузенька стежка, по якій я іноді скорочувала дорогу (Туд.); Кречет: Продовжити життя людини — це перш за все навчитись його не скорочувати (Корн.); Досвід багатьох колгоспів показав, що, скорочуючи адміністративно-управлінський склад, можна без шкоди для виробництва зекономити дуже багато трудоднів (Колг. Укр., 1956, 6); Може, така напись буде дуже довга, то скоротіть, як самі знаєте (Мирн.); Закурив [Іван] люльку і вдивлявся в вогонь, щоб чим-небудь скоротити чекання (Коцюб.)]; 2) мат. сокращать, сократить; ^>ти дріб сокращать, сократить дробь. скорочуватися, -чується, скоротитися, -ро- титься 1) сокращаться, сократиться; укорачиваться, укоротиться; снижаться, снизиться; редуцироваться [Віддалення між ними блискавично скорочувалось (Ткач); Від склерозу судин людина дряхл і є, передчасно старіє, її вік скорочується (Наука і життя, 1957, 7)]; 2) сокращаться, сократиться. Ср. скорочувати 1—2; 3) (о мускулах) сокращаться, сократиться [Весь гнучкий армійський організм зімкнувся тугіше, скоротився, як м'яз (Гонч.)]; 4) страд, з. (несоверш.) сокращаться; укорачиваться; снижаться; редуцироваться; сокращаться; ср. скорочувати І—2. скорпена ихт. скорпена [Морський йорж, або скорпена, — невеличка риба завдовжки близько ЗО сантиметрів, що живе в Чорному морі коло берегів (Наука і життя, 1956, 7)]. скорпіон зоол. скорпион [Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон (Донч.)]. Скорпіон астр. Скорпион. скоре загнутый конец полоза саней [Санчата були з підрізами, снігу навалило багато, він вищав під скорсами — везти було зовсім легко (Смол.)]. скорсина часть дерева, употребляемая на полозья. скортіти, -тйть (кому и кого) безл. разг. [очень] захотеться (кому); (с неопр. ф. глагола — ещё) явилось желание (у кого), разг. разобрало (кого) [Мишуиі раптом скортіло, щоб струг перестав діяти і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Янов.); Йому раптом скортіло побачити свого хлопчика (Ільч.); Я не кравець, а скортіло мене пошити собі одежу. Ну, звісно, як пошив, так пошив, сам зношу, нікому діла до того нема (Коцюб.)]. скорух обл. рябина. скорцонера бот. (Scorzonera L.) скорцонера, козелец. скорчений скорченный, скрюченный; скорёженный, сведённый; сгорбленный, ссутуленный; съёженный [Що за ліс! Якого нема тут дерева! І високих, величезних, і старих, скорчених (Стор.); Нападник ще встиг, рятуючись, ухопитися рукою за |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)