Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ско 355 скр сорочку, Білизну чисту бережно скотив (Мал.)]. скочуватися, -чуюся, -чуєшся, скотитися (скочуся, скотишся) 1) скатываться, скатиться [Наталчине серце стискається від солодкого болю. Дві сльозини поволі скочуються на подушку (Жур.); Два фургони скотились з гори і в'їхали в Комарівку (Н.-Лев.); Мартин миттю скотився з дуба і скочив у сідло (Риб.); Автор [І. Кулик] викривав В. Винниченка, що скотився в багно зради і провокацій, став лакеєм міжнародних імперіалістів (Рад. літер., 1958, 5)]; 2) страд, з. (несоверш.) скатываться; ср. скочувати 1. скошений1 1) скошенный [Скошені хліба стояли у копах (Шиян)]; 2) скошенный [Підводились [фашисти] і знову падали, скошені кулями оборонців (Ле)]. Ср. скошувати1 1—2. скошений2 скошенный; искошенный; раскошенный [Вона глянула на неї знову скошеними зіницями (Туд.); Наймит миттю перехопився через скошений перелаз (Епік)]. Ср. скошувати2. скошланий взлохмаченный; разг. взъерошенный, вскосмаченный, всклоченный, всклокоченный [На дівчину глянув [хірург] з-під скошланих брів (Пере.); Він повз до свого окопу, плутаючись у скошланих стеблах жита (Пере.)]. скошлати, -лаю, -лаєш и скошлатити, -лачу, -латиш взлохматить; разг. взъерошить, вскосматить, всклочить, всклокочить [Інженер зняв з Василька картуз і жартома скошлатив йому волосся (Донч.)]. скошлатіти, -тію, -тієш разг. стать взлохмаченным; разг. стать взъерошенным, стать вскосмаченным и m. d. Ср. скошланий. скоштувати, -тую, -туєш обл. см. скуштувати. скошування1 скашивание [Найбільш інтенсивне відростання першої отави суданської трави спостерігалось після скошування травостою перед викиданням волотей (Колг. Укр., 1956, 7)]. Ср. скошувати1 1. скошування2 скашивание. Ср. скошувати2. скошувати1, -шую, -шуєш, скосити (скошу, скосиш) 1) (срезать—хлебные злаки, траву) с.-х. скашивать, скосить [Жорстку рослинність у ставках періодично скошують і складають у воді біля берега в купи, використовуючи на добриво (Колг. Укр., 1957, 2); Скосили сіно, зжали жито, Вози риплять, добро везуть (Гл.)]; 2) (убивать, уничтожать) перен. скашивать, скосить [Ворожі кулі мало не скосили її на узліссі (Збан.)]. скошувати2, -шую, -шуєш, скосити (скошу, скосиш) (делать косым; поворачивать в сторону — глаза, шею и т. п.) скашивать, скосить; (только соверш.: перекосить разг.— ещё) искосить; (только о глазах: делать рас* косыми разг. — ещё) раскашивать, раскосить [Острожський скошує на Свиридовича знищуючий погляд (Тулубу, — Я давно його книжок не читаю й не читатиму. Нехай вже Ольга читає, — сказала Катерина з злістю, скосивши набік свій рот (Н.-Лев.); Кінь скосив на нього фіолетове око і прищулив вуха (Коп.)]. скошуватися1, -шується 1) скашиваться; 2) скашиваться. Ср. скошувати1 1—2. скошуватися3, -шуюся, -шуєшся, скоситися (скошуся, скосишся) скашиваться, скоситься; искоситься; (искривляться — ещё) перекашиваться, перекоситься [Віконечка скосилися (Вовч.); Сер Ейбл та мсьє Абель підозріло скосилися на книжечку (Смол.); Обличчя на мить скосилося (Кач.)]. Ср. скошувати2. скрадати, -даю, -даєш, скрасти (скраду, скрадеш) 1) скрадывать, скрасть [Сніги скрадають межі простору (Ле)]; 2) (похищать) разг. красть, украсть; уст. скрадывать, скрасть [Бригадир Дорош на буряках сам хитрує, ..за могоричі скрадає на одній ланці, на другу передає (Горд.); Сонечко вже зійшло й скрало росу з травиці (Вовч.)]. скрадатися, -даюся, -даєшся, скрастися (скрадуся, скрадешся) 1) красться, подкрадываться, подкрасться, прокрадываться, прокрасться [Обережно, від дерева до дерева, скрадається до прогалини Роман (Ст.); Я сиділа, вінок плела; а він скрався, — та й злякав (Мирн.)]; 2) (только несоверш.: делаться менее заметным) скрадываться (Відстань скрадається, коли дивишся вниз (Вагм.)]. скрадливий вкрадчивый; (о шагах, походке и т. п. — ещё) крадущийся [В зелених очах князя світилася скрадлива ласкавість (Кач.); Вона терпляче дожидалася його повернення, чула його скрадливі кроки (Гур.)]. скрадливо нар. вкрадчиво; крадучись; (незаметно) украдкой [Капітан Косачов швидко поїхав, а рибалки скрадливо зайняли серед кущів вигідні місця (Збан.)]. Ср. скрадливий. скрадний редк. см. скрадливий. скраєчку 1) нар. разг. с краешку [Прийде [стара Петриха], принесе свіжої малинки в полумиску, коло мене поставить, сама сідає на ліжку скраєчку (Вас.)]; 2) предл. на краешке. скрайній редк. крайний [Бронек лише міг висловити своє скрайнє здивування (Ле)]. скраклі, -лїв 1) (игра) спорт, городки; грати в ~^лі играть в городки (в рюхи) [Хлопчики, що полюбляють влучність, грають у скраклі (Панч)]; 2) уст. крепление в деревянном плуге, куда вставляют дышло [Як дійшла екскурсія до дерев'яних плугів — тут учені туди- сюди — розгубилися... Пастух і дав відповідь професорові: — Оце, — каже, — скраклі... (Горд.)]. скракля, -лі, скраколь, -кля спорт, рюха [Він відразу ж вибив стоячу скраклю (Донч.)]. скрап, -пу мет. скрап [Мартенівська плавка складається з кількох самостійних періодів: завалювання скрапу, залізної руди й вапняку, заливання рідкого чавуну, роз- плавлення цих матеріалів (Наука і життя, 1957, 1I 23* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)