Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скр 356 скр скраплений спец. сжиженный | Аміак зберігають і транспортують у спеціальних залізничних цистернах для скраплених газів (Колг. Укр., 1957, 2)\. скраплення спец. сжижение [Одержують його [рідкий аміак] шляхом скраплення газоподібного аміаку під тиском (Наука і життя, 1958, 8)]. скраплити см. скраплювати. скраплитися см. скраплюватися. скраплювання спец. сжижение. скраплювати, -люю, -люєш, скраплити, -лю, -лиш спец. сжижать, сжидить. скраплюватися, -люється, скраплитися, -литься спец. сжижаться, сжидиться. скрапувати, -пуе, скрапнути, -не разе, капать, капнуть [Було зовсім тихо в кімнаті, тільки свічка потріскувала та скрапував на стіл стеарин (Смол.); Галя нахилила обличчя, і з її очей скрапнули на брудну скатерку столика сльози (Смол.)]. скрасити см. скрашувати. скраситися см.^ скрашуватися. скрасніти, -нію, -ніс.ш разг. покраснеть [Валерик скрасиів, як іскра (Гонч.)]. скрасти см. скрадати. скрастися см. скрадатися. скрашати см. скрашувати. скрашатися см. скрашуватися. скрашувати, -шую, -шуєш и скрашати, -піаю, -шаєш, скрасити (скрашу, скрасиш) скрашивать, скрасить; (делать более приятным, радостным — ещё) украшать, украсить [Скрашували обличчя., очі і загальний вираз одвертої привітності й лагідної доброти (Козач.)\ Він мав абсолютний музикальний слух, грав майже на всіх інструментах, скрашуючи партизанські будні музикою (Ст.); Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще, що жевріла в його серці (Коцюб.)\ 11 а н с а до Гірісцілли: ..Я часто забував своє сирітство... А хто ж мені його скрасить без тебе? (Л. Укр.)]. скрашуватися, -шується, скрашатися, -шае- ться, скраситися (скраситься) 1) скрашиваться, скраситься; украшаться, украситься; 2) страд, з (несоверш.) скрашиваться; украшаться. Ср. скрашувати. скраю 1) нар. с краю [А на хуторі я знаю Хату бідну, хату скраю; Там сьогодні не топилось I вечерять не варилось (Щог.); Іван скинув весла у перший скраю човен (Коцюб.); На канапці розляглася баронеса, а вона, Софія, сидить скраю на стільці (Л. Укр.)]; моя хата скраю [я н і- ч о г о не знаю] погое. моя хата с краю или моё дело сторона [Та я особисто тепер і пальцем не поворухну. Хочеш, заганяй їх до школи, хоч і за вуха тягни, а моя хата скраю... (Збан.)]; 2) предл. на краю [За всіма ознаками, це було колгоспне подвір'я. Воно стояло скраю мальовничого села (Янов.)]. екранний разг. скроенный ІМайданівпа вогкими очима задивлялася на міцно скраяну Андрієву поставу (Кач.)]. скраяти (скраю, скраєш) разг. скроить. скребачка 1) скребок; разг. скрёбка [Скребачками і садовими щітками очищають дерева від лишаїв, моху і відмерлої кори (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) техн. скребок [Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (Колг. Укр., 1959, 4)]. скребковий, скребачковий техн. скребковый [Зручним і ефективним в роботі показав себе., скребковий транспортер для очистки тваринницьких приміщень від гною (Наука і життя, 1956, 6)]. скребло 1) архл. скребло [В процесі розвитку , мисливства, поряд з дерев'яним списом з гострим обпаленим кінцем., появились і нові кам'яні знаряддя праці: гостроконечник (вживався як наконечник мисливського дротика і як мисливський ніж) і скребло (вживалося як ніж для розбирання туші убитої тварини, а також для обробки дерева, кістки і шкіри) (Іст. Укр. РСР)]; 2) (железная щётка) скребница; разг. скребка. скребниця скребница; разг. скрёбка [Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному піонерові по скребниці (Багм.)]. скребнути см. скребти. скребок, -бка техн. скребок [В кожному каналі [скребкового транспортерні до троса прикріплено по одному скребку у формі лопати (Наука і життя, 1956, 6); Гїри виконанні бетонних робіт застосовують скребки для розрівнювання бетонної маси (Колг. вироби, енцикл.)]. скребтати, -бчу, -бчеш обл. см. скребти 1. скребти, -бу, -беш, оонокр. в. скребнути, -ну, -нёш 1) скрести, скребануть; (счищать что- либо лезвием — ещё) скоблить (несоверги.) [Настя схопила свою лопату і так ретельно почала скребти боки канави, що земляні бризки летіли врозтіч (Коп.); Люди слухають, похнюпившись. Інші — потилицю скребуть... (Мирн.); Одинадцять косарів ударної бригади скребнули мантачками по косах (Ле); Він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою. Софію скребнув по душі той^ уклін (Л. Укр.)]; моркву ~гй см. морква; 2) (о мышах) скрестись. скребтися, -буся, -бешся 1) скрестись [—-А цить... —обізвалася, прислухаючись, Олена. — Миші скребуться? (Мирн.)]; 2) страд, з. скоблиться; ер. скребти 1. скрегіт, -готу скрежет [Із скреготом падало важке залізо (Куч.); — Як притулиш вухо, то й чуєш і крик, і галас, ..і стукіт, і гуркіт, і клекіт, і плач, і скрегіт зубів, — сказав Коиронідос (Н.-Лев.)]. скрегнути, скрегонути см. скреготати. скреготання, скреготіння І) скрежетание, скрежет [В кухні із свистом і скреготанням точили об макітру ножі (Коцюб.); Скреготання танків наближалося (Панч)]; 2) стрекотание, стрекот; разг. стрекотня; кваканье ІКрякали ворони, цвірінькали синиці, дратували сороки своїм дружним скреготінням (Десн.)]. Ср. скреготати 1 — 2. скреготати, -п.чу, -гбчеш и скреготіти, -гочу, -готйш, однипр. в. скрегнути и усилит. скрегонути и скреготнути, -ну, -нёш 1) скре- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)