Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
скр 357 скр жетать, заскрежетать [Гриць скреготав зубами (СтедЗ.); Надворі скреготіла лебідка й лунали вигуки робітників (Воііч.); Часом брязне зброя, скрегне об камінь підкова (Ст.); Скрегонув зубами Степко, тамуючи біль (Кач.); —Марш мені з хати! —скреготнув він зубами (Козл.)]; 2) (только не- соеерш.: издавать звуки, напоминающие треск; перен.: быстро, без умолку говорить) стрекотать; (о лягушках — обычно) квакать [Сидить на сучку сорока білобока та так скрегоче, аж очі заплющила (//. У к р.); Я в д о х а: ..А що мені до того, що сусіди скажуть? Нехай собі скриплять зубами, нехай скрегочуть! (Кроп.); Оце, мабуть, дощ буде, що так скрегочуть жаби (Сл. Гр.)]. скреготіння см.. скреготання. скреготіти см. скреготати. скреготливий скрежещущий [Гудуть, як величезні сердиті джмелі, токарні верстати, і скреготлива пісня заліза не вгаває з ранку до пізнього вечора (Цюпа)]. скреготнути см. скреготати. скреготня 1) скрежетание, скрежет; 2) стрекотание, стрекот; разг. стрекотня; кваканье. Ср. скреготати 1 — 2. скреготуха разг. стрекотуха [— А бодай тобі заціпило, скреготухо! — крикнув горобчик (Л. Укр.)\. скрекіт, -коту стрекот; разг. стрекотня; кваканье [її [сойчин] веселий скрекіт будив тебе щоранку (Фр.)\ Крізь вікно доходила свіжість ночі і скрекіт цвіркунів (Тулуб)', Скрекіт кулемета, людський гомін, вибухи гранат і десь стогін (Епік)]. Ср. скрекотати. скрекотання, скрекотіння стрекотание, стрекот; разг. стрекотня; щекотание, щёкот; кваканье [Які нагадало години І молодість давню яку Оце скрекотання жабине В нічному лункому ставку! (Рил.); Далеке скрекотіння, якесь мелодійне цвірінькання долинуло до слуху Миколи Петровича (Вл.)]. Ср. скрекотати. скрекотати, -кочу, -кочеш и скрекотіти, -кочу, -котиш стрекотать; (о птицах — ещё) щекотать; (о лягушках) квакать [Чути було, як десь далеко-далеко скрекотала сорока (Збан.); Неугавно скрекотіли три лобогрійки на одній одноманітній, але бадьорій ноті (Коп.); Бере [Петру] па руки дочку і скрекоче їй по-жаб'ячому (Чаб.)]. скрёкотень, -тня разг. стрекотун. скрекотіння см. скрекотання. скрекотіти см. скрекотати. скрекотнява стрекотание, стрекот; разг. стрекотня; щекотание, щёкот; кваканье [Усі ще працювали, та в затоці Жабня таку скрекотняву зчинила, Що вже ні людський гомін, ані стукіт Домене не сягали (Вирг.)]. Ср. скрекотати. скрекотуха разг. стрекотуха; разг квакушка. Ср. скрекотати. скремсати, -саю, -саєш разг. искромсать. скрепер, -пера строит., горн, скрепер [Екскаватори і скрепери допомагали перевертати маси землі (Собко)]. скреперист спец, скреперист [Буде в моїй бригаді три скреперисти, три бурильники, шість кріпильників (Ткач)]. скреперистка спец, скреперистка [Після війни повернулася [Тетяна] на шахту й почала працювати скреперисткою (Ткач)]. скреперний строит., горн, скреперный [Зараз вона підніметься вгору, в самий забій, де на неї чекає скреперна лебідка (Гур.)]. скрепйця см. скрипиця1. скрес, -су, скресання вскрытие (реки, озера um. п.) [I труд людський, пісень жаркий потік, Дніпровські далі весняного скресу Мойого серця подадуть адресу, Бо я у них прописаний навік (Мал.); Знову ждали скресання річки, як чогось небувалого (Гонч.)]. скресати1, -сае, скреснути, -не (о замёрзших реках, озёрах um. n.) вскрываться, вскрыться; (только соверш.: устремиться по течению — о льде — обычно) тронуться [Надвечір скресає річка й ламає кригу (Коцюб.); Скресли блакитні озерця. Стихло. Не чути гармат (Дмитр.)]; крига ~ла прям., перен. лёд тронулся [Скресла крига, пройшла (Вовч.); На спеціальному засіданні комісії з топоніміки й ономастики УРСР.. було ухвалено створити до 50-ї річниці Жовтневої революції довідник, який включатиме всі назви населених пунктів УРСР.. Це свідчить про те, що нарешті крига скресла (Літ. газ., 1961, V)]. скресати2, -саю, -сасш, скреснути, -ну, -неш редк. воскресать, воскреснуть [Діяння героїв, увійшовши у свідомість мас, відроджуються, як живі: вони, скресаючи щомить, рушійною силою стають, збуджують нас на боротьбу (Тич.)]. скресати3, -сае, скреснути, -не (блестеть) сверкать, сверкнуть; вспыхивать, вспыхнуть [Скресали блискавки, і слідом за ними гриміло (Грим.); І шаблі скреснули і впали, І порох покрив сіножать. Татарські порубані кості Під сонцем палючим лежать (Мал.); Обличчя у хлопця чітко різьблене, губи тонкі, а сині насторожені очі, коли жартує, скресають лукавими іскорками (Грим.)]. скреслений счерченный; исчерченный. Ср. скреслювати. скреслий1 вскрывшийся; тронувшийся [Скрегіт крижаного громаддя, гул скреслої ріки будив., все навкруги (Гонч.)]. Ср. скресати1. скреслий2 воскресший. Ср. скресати2. скреслювати, -люю, -люєш, скреслити, -лю, -лиш счерчивать (разг.), счертить (разг.); (покрывать сплошь штрихами; чертя, истрачивать) исчерчивать, исчертить. скреснути1 см. скресати1. скреснути2 см. скресати2. скреснути3 см. скресати3. скрйва нар. искоса [— Вони й до Переяслава не доїдуть: їх у Києві братчики під лід пустять! — сказав другий козак, скрива поглядаючи на комісарів (Пани)]. скривавити, -влю, -виш окропавить [Скривавивши руки, вибила вона шибку і плигнула у морозну імлисту ніч (Тулуб)]. скривавитися, -влюся, -вишся окровавиться (Скривавились прекрасні білі груди [Сева- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)