Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ела 371 ели може і тепер ми... Тільки чуб вже мокрий, серце бідне терпне (Шер.у]. сланевий бот. слоевищный, слоевцовый. сланець, -нцю геол. сланец [Уже місяць блукають комсомольці в тайгових нетрях. У двох місцях знайшли вони родовища залізняку і сланцю (Д.онч.)]. сланкий стелющийся [Сланкий льон росте невисоким сланким кущем, має велику кількість коробочок (Техн. культ.)]. сланцевий геол. сланцевый. сланцювання горн, сланцевание. сланцюватий геол. сланцеватый. сланцюватість, -тості геол. сланцеватость. слань, -ні бот. слоевйще. сласний 1) сластолюбивый, сладострастный; (испытывающий или выражающий склонность к телесным, плотским влечениям — еще) чувственный; (непристойный, грубо-циничный — обычно) сальный [Він мав міцно посаджену на широкі плечі голову з високо підголеним чубом, булькаті очі з хижим поблиском, короткий ніс і руді вуса над широким сласним ротом (Панч); Дівчата чудово розуміли брудні, сласні натяки на їх адресу (Ле)]; 2) разг. лакомый; сласний кусок лакомый кусок [На сласний кусок найдеться куток (Ном.)}. сласно нар. 1) сластолюбиво, сладострастно; чувственно [Ніздрі його сласно затремтіли (Смол.)]; 2) лакомо; (жить — обычно) роскошно, в своё удовольствие [Я б покликав лісоруба, Та зрубав одного дуба, Та на інші два зложив, Та отих, хто сласно жив, — Всіх царів, панів, гульвісів, На дубах отих повісив (Пере.)]. Ср. сласний 1—2. сластолюбець, -бця сластолюбец; разг. сладострастник. сластолюбний сластолюбивый; чувственный; см. ещё сласнйй І. сластолюбно нар. сластолюбиво; чувственно [— Василинко, голубонько, благаю тебе... — сластолюбно звивається чоловіче бурмотіння (Ст.)]; см. ещё сласно 1. сластолюбство сластолюбие. сластьбн кул. оладья с мёдом; обл. сластёна [Прибігши на Поділ, бурсак одразу потрапляв до Житнього базару в розпачливий лемент ляканих бублейниць та жвавих продавщиць сіастьонів (Янов.)]. сластьонниця продавщица сластён [— Та ще який вдатний! — скрикнув становий. — Прямо тобі як та сластьонниця слас- тьони пече, так він свої утвори вивертає... (Мирн.)]. слати1 (шлю, шлеш) слать, посылать [Того ж таки тижня самого занедужала панночка. Охає і стогне, по лікаря шле (Вовч.); Буду листи писати Да й до милої слати (народна пісня)]. слати2 (стелю, стелеш) стлать [Я взяв свічку й пішов постіль собі слати (Коцюб.); Осінь слала по землі свій золотавий килим... (Збан.)]. слатися1 (шлеться) разг. 1) направляться куда-либо; (кем — ещё) посылаться [Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцю-то- варишу, не заходь же ти поперед мене... Шлеться Іван та до Марусі: Ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене (народна пісня); Од милого людей нема, од нелюба шлються (народна пісня)]; 2) (до кого — посылать сватов) свататься (к кому, за кого). слатися2 (стелюся, стелешся) 1) стлаться, расстилаться; (быть расположенным; тянуться — обычно) пролегать [Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Шевч.); З низьких димарів слався вулицею дим (Ron.); Передо мною слалася дорога, і хотілося бігти нею до безконечності (Мик.)]; 2) (приготовлять себе постель) стлаться (разг.) [Христя ухопила рядно, подушку і побігла слатися (Мирн.)]; 3) страд, з. стлаться; ср. слати2. слащавий слащавый. слащавість, -вості слащавость [Критикував [учитель] Максима за неточні рими, за якусь слащавість, за фальшиву риторику і навіть епігонство (Цюпа)]. слащаво нар. слащаво. слебезувати и слебізувати, -зую, -зувш разг. 1) читать по слогам [С т є х а: А ти письменний? Г а п о н: Слебезую потроху (Ca- мійл.)]; 2) рассказывать; (заниматься пересудами разг. — ещё) судачить, поговаривать, сплетничать [По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки удвох поза городом (Мирн.)]; 3) (говорить, обычно бессодержательно) болтать, разглагольствовать; (заискивая) лебезить [— Ну, я тебе ще в борідку поцілую, — слебезував [піп], припавши до Проценко- вої бороди (Мирн.)]. слезйти, -зйть и слезйтися, -зйться разг. течь (медленно); сочиться [На захід сонця поза місто йде поперечний яр; і яром вода слезить (Свидн.); Далі [товариш] скинув чобіт.. Підвівсь я на лікоть, глянув... нога, як колодка... а з великого пальця так і слезить (Тесл.); Все ще лежала [дівчина] нерухома, ..з невеличкою ранкою на чолі, з якої кров слезилася каплями (Фр.)]; см. ещё слизити 2. сленг, -гу лингв, сленг. слёшер, -шера техн. слешер. ели союз обл. если [Сли дістанеш відповідь, лист, то не їдь просто до двора, а поїдь з гостинця просто на толоку (Фр.)]. слива слива [На краю тераси розрослись густі сливи, як молодий ліс (Н.-Лев.); Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито опішнянських слив (Котл.)]; 0 1е и- д ї т и] як (наче) у ~вах разг. быть не в своей тарелке [Галя, помітивши, що Явдоха наче в сливах: Ходімо, Дуню, й ми туди (Мирн.)]. сливе, разг. сливёнь нар. почти; разг. почти что, чуть [ли] не, почитай [Увечері повернулась Маланка додому весела, сливе щаслива (Коцюб.); Я себе вважаю сливе здоровою, а мене всі вважають серйозно хворою (Л. Укр.); Вона нападалась на Мелашку сливе кожного дня (Н.-Лее.); 24* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)