Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ели 372 ели Од кутка до кутка сливень цілі гони! (Н.-Лев.)]. сливина разг. слива [Нема над рибу линину, м'ясо свинину, ягоду сливину (Ном.)]. сливка 1) уменьш., ласк, сливка [По шосе валялись здорові гілки угорських слив, вкритих зеленими сливками (Н.-Лев.)]; 2) (дерево) обл. слива [Стояв під сливкою старий ослін (Март.)]; 0 ускочити у ~кй разг. попасть впросак [От у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облизня (Квітка)]. сливник, -ка, сливняк 1) сливняк [У вузьких вуличках., тягло з сливників тонким ирипахом диму (Панч)]\ 2) (наливка) обл. сливянка, сливовица. сливовий сливовый [Перед моїми очима майнула німецька колонія з високими білими мурованими домами, котрі тонуть в зелених грушевих та сливових садках (Н.-Лев.)]. сливовиця см. слив'янка. сливонька, сливочка уменъш., ласк, от слива [Тут єсть і сливочки, і яблуні (Коцюб.)]. слив'янка, сливовиця сливянка, сливовица [Ш а в у л а: I добру ж вчора я почав слив'янку. Неначе та мальвазія (Коч.); Навколо було чути сміх, жарти, дзенькіт склянок, по вінця повних духмяної сливовиці (Жур.)]. слиж1, -жа ихт. голец [Він [хлопчик], як слиж, висувався з-під долонь і утікав під стіл та й заслонювався звисаючою скатертю (Черемги.)]. слиж2, -жа поперечная балка в хворостянохм потолке [Стріха зайнялася.. Колгоспники прибігли, коли вже впали крокви й горіли слижі (Загр.)]. слиз, -зу, разг. слизь, -зі слизь [Грипозна інфекція передасться від хворої людини здоровій через краплини слини, слизу (Наука і життя, 1958, 1); І бачиться, що я в якійсь безодні, Де холод, слизь і вітер, темно скрізь (Фр.)]. слизистий слизистый. слизити, -зйть/?азг. 1) становиться скользким [Шлях слизить після мряки (Канев. у. — Сл. Гр.)]; 2) течь (медленно);сочиться [В лісі тягне вогкістю. Скрізь попід камінням слизить вода й виступає джерельцями (Н.-Лев.)]. слизнути, -ну, -непі исчезнуть, пропасть [Слиз, наче крізь землю пішов (Котл.); Понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать... Слизли — сліду їх не знать (перекл. Боровиковського)]. слизнути, -ну, -нёш скользнуть [Голі по лікоть руки., слизнули повз мої щоки (Коцюб.); Сестра придивилась до неї пильніше, потім швидким поглядом слизнула по всій її постаті (Л. Укр.)]. слизняк1, -ка 1) зоол. слйзень, слизняк [Рік за роком минав, а я лазив по світі, мов той слизняк, тихо, безслідно, в вічнім страсі перед вуйком (Фр.)]; 2) (о ничтожном человеке) прен. разг. слизняк [Лють точила гетьмана. Чому вловили цього слизняка, а пе Хлопіцького? (Ле)\. слизняк2, -ка архт. слизняк. слизовий физл., анат. слизевой, слизистый; ~ва оболонка см. оболонка 1. слизовик, -ка бот. слизевик. слизота разг. 1) слизь [3 ока [у коня] тече якась слизота (Вишня)]; 2) гололедица, гололёд; обл. гололёдка [Кінь не кований та й боїться слизоти (Волн. у. — Сл. Г р.)]. слизотеча слизетечение. слизотіти, -тйть течь (медленно); сочиться [Слизота слизотить з незакритої дірочки... (Мирн.)]. слизуватий, разг. слизястий слизистый (разг.). слизь см. слиз. слизький 1) скользкий; обл. слйзкий, склизкий [Моя машина раз у раз сповзала із слизької, роз'юшеної дороги (Янов.); Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (Коцюб.); Слизький сом рвонувся, але не випустив його з цупких пальців досвідчений рибалка (Шиян)]; 2) перен. скользкий [Він збирався поговорити з Кар- гатом на досить слизьку тему (Шовк.); Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Мирн.); Підходить [о. Ві- кентій] ближче до дверей і чує слизький смішок отця Миколая (Ст.)]; 0 заганяти, загнати на ~ке см. заганяти1; зводити, звести розмову на ~ке переводить, перевести разговор на скользкую тему [Він завжди на слизьке зводив спокійну розмову (Коцюб.)]; скочити н а г^кё разг. попасть впросак. слизько нар. скользко; слизко, склизко [У нас нині відлига, мокро страх, слизько (Коцюб.); Якщо коням слизько—Осьде кузня близько (Тич.); Де дощ іде, а де слизько! (приказка)]. Ср. слизький 1. слимак, -ка 1) зоол. слйзень, слизняк [Коли рука випадково торкалася цямрини, хлопчина мимохіть здригався — цямрини були слизькі, немов шкіра гидкого слимака (Донч.)]; 2) (о ничтожном человеке) прен. разг. слизняк [Він глянув на Синюхіна, що розвалився в кріслі, на Колобродова, спітнілого і виснаженого маренням. З отакими слимаками звела його доля! (Руденко)]; 3) уст. служка; послушник [Сіркою хлів накуривши, Без крику крадуть слимаки Гусей, качок, курей, індиків (Котл.); —Певно, твої слимаки подумали, що і я польський пан, — зауважив Сагайдачний, — бо довго не хотіли відчинити (Тулуб)]. слимаковий слизняковый. Ср. слимак 1. слимачок, -чка уменьги. от слимак 1 [Я побіг на пасовисько, назбирав усяких дрібних слимачків (Фр.)]. слина слюна; разг. слюни (мн. ч.) [В Кай- даша натекло повний рот слини (Н.-Лев.)]; ковтати <-~ну прям., перен. глотать слюну (разг. слюни, слюнки) [Стояв [Данько], вбираючи широкими ніздрями дух смачної засмажки, ковтаючи голодну слину (Гонч.); Ганна — молодець: закрутила Максимові голову. Сидить козак біля неї, як цуцик на ланцюгу, та слину ковтає (Тулуб)]; розпускати, розпустити ~ну (реже ~ни) разг. распускать, рас- пустить слюни; (плакать — ещё) распускать, распустить июни [Василь: Верни |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)