Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рва 23 реа в третьем лице — подвергаться взрыву) рваться, разрываться; взрываться [В небі рвалися зелені й червоні ракети (Куч.)\\ 4) страд, з. рваться; срываться; обрываться; вырываться; дёргаться; трепаться; порываться; рваться, взрываться; ср. рвати1 1—2. рвацтво разг. рвачество [Завдання комсомолу полягає в тому, щоб безнастанно провадити боротьбу проти сил і звичок старого суспільства, проти недисциплінованості, рвацтва та інших так званих «родимих плям» капіталізму (Рад. Укр., 1946, XII)]. рвацький разг. рваческий. рвач, -ча разг. рвач [Ледар і рвач — два рідні брати (прислів'я)]. рвачка разг. рвачка. рвачкиіі разг. редк. порывистый [— Галочко! — аж скрикнув Василь, дивлячись на Галю, що мов підстрелена стояла коло груби, нахнюпившись, і слухала рвачку братову річ (Мирн.); Край "степовий! Ой та вітер дикий, рвачкий (Тич.)]; ~кйй до праці редк. рьяный (ярый, ретивый) в работе [Він теж не був ці дні в музеї. Та він, взагалі, не рвачкий до праці (Ле)]; см. ещё рвучкий. рвійний редк. ревностный [Е вфор і он..: Тут гущина лісів, Хмура тіснота, Рве мене в мир морів Рвійний юнацький пал (перекл. Лукаша)]. рвійно нар. редк. ревностно [Минули роки, сивий волос Морозить голову, а я Усе блукаю по гаях Та чую твій надбитий голос, І досі рвійно й гаряче Твоя сльоза мене пече! (Стар.)]. рвія редк. ревностность; уст. ревность. РВК (районний виконавчий комі т ё т) РИК (районный исполнительный комитет). рвонути, -ну, -нёш рвануть [Жаднюга- Вовк рвоне його зубами; Бугай товче рогами (Гл.); Фурман шарпнув за віжки, коні рвонули і понесли екіпаж піщаним трактом (Десн.)]; «^нуло безл. разг. рвануло [Була якась секунда тиші, а потім крейсер рвонуло, кинуло вбік, і страшний вибух прогримів десь внизу (Собко)]; <^>ти куди (резким движением устремиться) разг. рвануть куда [Наливайко круто повернув коня й рвонув шляхом від дівчини, як від страховиська (Ле)]\ ^ти з копйта (о лошадях) разг. рвануться вскачь, рвануться с места в карьер [Коні рвонули з одного копита. Грудка снігу влучила мені в обличчя, запорошила очі (Збан.)]. рвонутися, -нуся, -нёшся рвануться [Коні, наче по команді, стріпнулися, вигнули шиї і рвонулися вперед (Минко); Високий стовп диму, рвонувшись угору, заслав кущі (Козач.)]. рвучкий, обл. рвучий порывистый; (в движении, в развитии — ещё) стремительный [Рвучкий вітер гнав з моря отари пухких білих хмар (Донч.); Рвучким рухом він розстебнув на грудях сорочку і провів рукою по спітнілій шиї (Ткач)]. рвучкість, -кості порывистость; стремительность [Любуша дуже змінилася. В ній вже немає колишньої рвучкості, її рухи спокійні, в них більше жіночності (Коч.)]; г^ть рухів стремительность движений. Ср. рвучкий. рвучко нар. порывисто; стремительно [Жінка рвучко схопила дитину і, забувши навіть подякувати, почала пристрасно цілувати її (Іван.); Коні рвучко взяли з місця (Риб.)]. Ср. рвучкий. рв'яний уст. редк. ревностный; (пылкий, проявляющийся с необычайной силой — изредка) бурный; (о движении, развитии um. п. — ещё) стремительный. рв'яно нар. ревностно; бурно; стремительно [Не дивуйте, що серце так рв'яно, Щиро прагне і волі, і діла (Л. Укр.); «Рв'яно» від того самого кореня, що й ревний, ревне, слово се літературне, давно ужите (Л. Укр.)]. Ср. рв'яний. рдесник бот. (Potamogeton L.) рдест. рдесникові, -вих сущ. бот. рдёстовые. ре нескл. сущ. ср. р. муз. ре. реабілітація реабилитация [Довідку про вашу реабілітацію можете отримати в нашій канцелярії (Собко)]. реабілітований реабилитированный [В і к- т о р: Ви?! Той самий?,. Ант і н: Той самий. Не бійтесь, я не втік з заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (Левада)]. реабілітувати, -тую, -туєш реабилитировать [В Черемшанці були тепер і професор Бо- гуславський, і Крижень. А цими днями приїхав і Куропатенко. Партколегія реабілітувала вченого (Грим.)]. реабілітуватися, -туюся, -туєшся реабилитироваться. реагент, -ту хим. реагент; (обычно) реактив. реагування реагирование [Найбільшою гнучкістю і різноманітністю реагування на зміни умов життя відзначаються тварини, які мають розвинену нервову систему і її головний орган — кору головного мозку (Осн. даре.)]. реагувати, -гую, -гуєш 1) реагировать [Гречка добре реагує на мінеральні добрива, особливо фосфорні (Колг. вироби, енцикл.); Брат лежав мовчки, не реагував жодним рухом (Козач.)]; 2) хим. реагировать. реагуючий реагирующий; ~ча речовина хим. реагирующее вещество. реакліматизація реакклиматизацин (Головним завданням в справі реакліматизації бобра є створення відповідних природних умов для його поселення (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]. реактив, -ву хим. реактив [Вони прийшли у хімічну лабораторію, де великі пляшки з реактивами стояли на безконечних полицях (Собко)]. реактивіст спец, реактивйст. реактивний хим., физ. и пр. реактивный [В старіючому організмі в зв'язку з посту новим згасанням статевої функції і функцій інших систем спостерігається падіння реактивної здатності (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]; г^нии двигун (літак и т. п.) реактивный двигатель (самолёт |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)