елі 374 елі за Литкою, як кажуть, і слід захолонув (Епік); Коли офіцер спромігся схопитись і зчинити крик, Щорса й слід прохолов (Скляр.)]; іти чиїми ~дами (по чиїх г^дах) идти по чьим следам; напасти (натрапити) на ~д напасть на след [Ш еломенцев.. розпечатує конверт: Це відповідь на мій запит. Про одну... близьку людину, яку я шукаю ось уже цілий рік. І, нарешті, натрапив на слід (Коч.)]; не годен у ~д ступити кому, і в «-^д не ступить кому, (реже) чому разг. в подмётки не годится (не станет) кому; и в сравнение не идёт с кем, с чем [Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! 1 в слід не вступить (Н.-Лев.)]; по гарячих (свіжих, живйх и т. п.) ~дах по горячим (свежим um. п.) следам [Нариси, що зараз пишуться та друкуються по гарячих слідах подій, будуть у далекому майбутньому неоціненними документами нашої доби (Літ. газ., 1961, І)\ Народну творчість Шевченко вважав неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (Іст. укр. літ.)]; топтати ~д до кого, куди частить к кому, куда [Хай вони собі пишаються та морочать, кого знають, а самі будемо слід топтати на кутки [до дівчат] {Вас.)]. слід2 предик, надо, нужно; разг. след; уст. надобно; следует; книжн. надлежит, должно; (соответствует принятым правилам) подобает; (иногда) полагается [Мова — гостра ідейна зброя, і це слід завжди пам'ятати (Рил.); Що б і слід було скрити Парасці — і те розказала (Мирн.); Слід відзначити, що спочатку у Григорія Сидоровича й на думці не було дурити невістку (Янов.); Вона ламле все, а йде туди, де їй слід бути... (Коцюб.); Що слід, оддали [заробітчани] ротному (Мирн.)]; н є «-~д не следует, не подобает; разг. негоже, не след [Не слід їм, вітре, догоджати, Бо що вони за Квіти, треба знати (Гл.); Йому не слід було дивитись, як обряджатимуть матір і він вийшов надвір (Коцюб.)]; [н є] ~д б и [не] следовало бы [К л ю- ч а р увіходить. Поспішно до Панси: Центуріон іде. Не слід би, пане, щоб він тебе тут бачив (Л. Укр.)]; я к ~д (в значении нар.) как следует; уст. как след; (соответственно принятым правилам — ещё) как подобает, как положено, как полагается, надлежащим образом; (в достаточной степени разг. — ещё) порядком, хорошенько [Я хочу нарешті бути свідомим і вияснити собі все як слід (Л. Укр.); Пан давно хвалився Остапові, що він його нагородить як слід за вірну службу (Мирн.); Ти дивись мені, командуй як слід! (Довж.)]. слідець, -дця уст. сыщик [І почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовч.)]. слідження редк. слежка [Слідження ні на що не придалося.. Іван щезав десь, мов камінь у воді (Фр.)І слідити1, -джу, -диш (за ким, за чим, уст. кого, що) (наблюдать) следить (за кем, за чем) [Йосип назирці слідив, куди вона піде (Мирн.); Він слідив очима за кожним кроком тестя (Коцюб.); Слідять мене вдень і вночі, по всяку годину: Ніде мені подітися — я од журби гину (народна пісня)]. слідити2, -джу, -диш (оставлять грязные следы) следить (разг.). слідком см. слідом. слідкування слежка [Петерсон: 3 учорашнього дня, міс Фансі, за вами встановлено слідкування (Гал.)]. слідкувати, -кую, -куєш 1) (за ким, за чим, уст. кого, що) следить (за кем, за чем) [Мотрі стало легше, що свекрушині очі не слідкують за її руками (Н.-Лев.); Безсумнівно, шпики слідкуватимуть за кожною новою людиною, яка лише зійде з поїзда на станції Ставки (Вільде); Марина слідкувала за тим, щоб всі накази Валі виконувалися точно (Собко); Наймолодший внук сидить близенько Край діда і слідкує його рухи Палким, уважним поглядом блискучим (Л. Укр.)]; 2) разг. идти следом, идти вслед, следовать [Ми й слідком за нею слідкували (Вовч.)]. слідно нар. редк. видно, заметно [Пар- вус: ..А згадай же, що він сказав на запит, чом у нього не слідно культу цезаря в господі: «сим нехтують не тільки християни!» — сказав Руфін, прегордо усміхнувшись (Л. Укр.); Усмішка промайнула ледве слідно по її обличчю (Коб.)]. слідок, -дка уменыи.. ласк, следок [Ступаючи в воду, Валерій намагався не сколихнути на темнім плесі блідий слідок захмареного місяця (їльч.)]. слідом, слідком нар. следом, вслед [На ганок вийшла Катерина, а слідом за нею Іван (Шиян); Вона знала, що всі дівчата водили очима слідком за Миколою (Н.-Лев.)]; і т й, піти слідом за ким, за чим идти, пойти следом (вслед) за кем, за чем, следовать, последовать за кем, за чем • [Український народ перший слідом за російським народом пішов по шляху соціалізму (Літ. газ., 1963, XII)]; ходити слідом, г^кбм за ким ходить следом (разг. по пятам) за кем [Сестра Меланія никала скрізь ио всіх кутках.. Катря ходила за нею слідом (Вовч.); Він почав ходити за нею слідком. Де Настя — там і Гнат (Коцюб.)]. слідонько см. слідочок. слідопит следопыт [3 берданкою за плечима— Степан Глупіак. Це першокласний старий мисливець і слідопит (Довж.)]. слідочок, -чка, слідонько уменыи., ласк, следочек [Ч у р а ї х а до Марусі: ..Я знаю молодого козака, Який слідочки ніг твоїх цілує (Самійл.)]. слідство юр. следствие; (предшествующее суду дознание по уголовному делу — ещё) розыск [Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (Фр.); Цілий рік тривало слідство (Куч.)]; перебування під ~вом см. перебування1; порядок ~ва следственный порядок.
|