Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
елі 375 елі слідування следование [Історична канва сама по собі далеко ще не є сюжетом, просте слідування фактам історії не створює фактів мистецтва (Рад. літер., 1957, 3)]. слідувати, -дую, -дуєш 1) (за кем, за чем) следовать [Теофан слідував за паном (Фр.); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками, за якими слідували сміхи та хіхи (Вільде)]; 2) (кому, чему: сообразовываться в действиях) перен. следовать [Грабов- ський слідував великому заповіту, що його висловив Некрасов: «Поэтом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан» (Іст. укр. літ.)]', З) (кому-нибудь, с кого* нибудь: причитаться к уплате) безл. разг. следовать [ — Там же щось три рублі тільки слідувало, — промовила Пріська (Мирн.)]; 4) обл. см. слід2. слідувати, -дую, -дуєш обл. идти следом, следовать [Так і біга, так і слідує за ним (Змиев, у. —Сл. Гр.)]; см. ещё слідкувати 2. слідуючий разг. следующий [Того дня і цілий слідуючий тиждень Степан не приходив до школи, лежав слабий (Фр.); — Слідуючий! — викрикує учитель (Мирн.)]. слідчий юр. 1) прил. следственный; розыскной [Верховна Рада СРСР призначає, коли вона визнає за необхідне, слідчі та ревізійні комісії з усяких питань (Конст. СРСР)]; г~чий процес следственный (розыскной) процесе; ~чі органи следственные органы [Представників слідчих органів чекати довелось недовго (Шовк.)]; ер. слідство; 2) (род. слідчого) сущ. следователь [Слідчий сидів і дивився на маленький аркуш дрібно списаного паперу (Собко)]. елі за обл. см. сльоза. слізка уменыи., ласк, слёзка [Ще довго у Катрі личко горить і слізки викочуються з очиць... (Вовч.); Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (прислів'я)]. слізливий слезливый. слізливість, -вості слезливость. слізливо нар. слезливо. слізний 1) слёзный (разг.) [То був не жаль, ..а якийсь слізний крик, якесь море сліз, що зливалось тисячі літ, і злилось докупи, і полилось піснями з грудей (Н.-Лев.)]; ~не прохання слёзная просьба; уст., гиутл. слезнйца; 2) анат. слёзный. слізно нар. слёзно [Миколаївна слізно благала Фросину Данилівну пожаліти діток і позичити харчів (Хижн.)]. Ср. слізний 1. слізонька, слізочка уменыи., ласк, слёзонька; разг. слезйночка, слезёнка [Умовк кобзар сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають (Шевч.); Вони й заплакали, мої голуб'ята; так слізочки з очей і капотять (Вовч.)]. сліп спец. слип [Намічено збудувати елінг на 50 суден і сліп для спускання яхт на воду (Веч. Київ, 1957,^ III)]. сліпа 1) прил. см. сліпий 1; 2) (род. сліпої) сущ. слепая [Візник Йосель і зять Абрумів піднялись привести сліпу (Коцюб.)]. сліпак, -ка 1) разг. слепец; 2) (обычно мн. ч.: сліпаки, -ків — глаза) вульг. буркалы, гляделки, зенки, бельма [Скажу їй [дочці] що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече... (Коцюб.)]; 3) см. сліпець 2; 4) энт. обл. слепень. сліпати (сліпаю, сліпаєш) разг. плохо видеть; делать что-либо впотьмах, напрягая зрение; идти впотьмах [— Куди ви проти ночі? — каже [стара]. — Та переночували б любенько, побавились і вже завтра по видному й поїхали б. А тепер чого сліпати? (Свидн.)]; сліпати очима разг. а) (делая что-либо) слепить глаза; корпеть [Я лучче б щось цікаве прочитала, ніж мала б нудитись та сліпати очима над тим шиттям (Н.-Лев.)]; б) (о близоруком, сонном) щурить глаза, щуриться [Виглянув Пшешпинський з-за дверей, сліпаючи сонними очима (Н.-Лев.)]. сліпачка разг. слепая (сущ.). сліпачок, -чка разг. коптилка; обл. каганец [Хтось у хаті погасив сліпачок (Ст.)]. сліпень, -пня 1) энт. слепень; 2) обл. см. сліпак 2. сліпенький уменыи., ласк. разг. слепенький [—А се сліпенький дід (хазяйка показала на столітнього дідугана, що сидів на покуті, схиливши бідолашну свою голову на груди) (Стор.); Де-не-де спалахували і мерехтливо миготіли сліпенькі вогники (Смол.)]. сліпець, -пця 1) слепец, слепой (сущ.) [Іван йшов далі, простягнувши наперед руки, неначе сліпець (Коцюб.); Усі бачать, крім політичних сліпців, що табір соціалізму, перетворився на могутню, нездоланну силу (Рад. Укр., 1960, XI)]; О ~пцї сватають разг. дремота одолевает; 2) зоол. слепыш, слепец [Найбільш., небезпечними з гризунів є ховрахи і мишовидні гризуни, а на сході УРСР — також сліпець, або зінське щеня (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. сліпи, -пів (глаза) вульг. буркалы, гляделки, зенки, бельма; О залити ^пи (напиться пьяным) набраться, нализаться; залить (заложить) за галстук [Данило: Залив сліпи зранку, то вже і не тямиш, що верзеш! (Тоб.)]. сліпий 1) прил. слепой [Мені відчинив сліпий дідок (Доев.); Доле сліпая, вже згинула влада твоя, Повід життя свого я од- бираю від тебе, Буду шукати сама, де дорога моя! (Л. Укр.); Вітер вільно свистить у сліпі розбиті віконця (Донч.)]; ~na вулиця слепая улица; тупик [На Бронка дивилися всі, і здавалося, що Філіпчук своєю логікою загнав його у сліпу вулицю (Вільде)]; ^пйй дощ слепой дождь [— Ви бачили таке: сонце і дощ! — Сліпий дощ! (Гонч.)]; ~na кишка см. кишка 1; ~na куля шальная пуля [Сліпі потомлені кулі летіли понад селом, виючи на низьких тонах (Кундз.)]; ~пйй на одно (одне) око слепой на один глаз; сущ. разг. кривой, кривоглазый [Вона оповідала йому.., що якась Марцинова — сліпа на одно око — покрала у них муку... (Коцюб.)]; ~пйй політ ав. слепой полёт; ~па стіна глухая стена [До нього [подвір'я] зі всіх боків припирали сліпі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)