Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
СЛІ 376 ело стіни сусідніх домів (Фр.)]; 2) (род. сліпого) сущ. слепой, слепец [Якби сліпий очі мав, то він би усе знав (Ном.); Тепер навіть сліпі бачать, яких гігантських результатів добились робітничий клас, трудове селянство, весь народ Радянського Союзу (Матер. XX з. КПРС)]. сліпити, -плю, -пиш 1) (лишать зрения) слепить (уст.)у ослеплять [Г а р а с и м: То й ти забув, хто тебе осліпив? Кобзар: Та мене-то ніхто не сліпив—сам осліп (Мирн.)\; 2) (ухудшать зрение, пор- тить глаза) слепить [Дівчата день і ніч сліпили очі, гаптуючи розкішні пояси, гаманці (Тулуб); Сяє сонце, аж сліпить (Панч)\. сліпицею см. сліпцем. сліпінг-док, -ку мор. слйпинг-дбк. сліпма нар. слепо; вслепую; (не подумав, наобум) очертя голову; (безрассудно смело) разг. наудалую, напропалую [Отаке зелене, отаке погане, а лізе чогось, сліпма лізе до вікна (Вас.)', Не знаходячи собі місця, рушив кудись [Іван] навмання, сліпма почвалав берегом, доки не опинився біля баркаса (Гонч.)\. сліпнути, -ну, -неш слепнуть; (на один глаз разг. — ещё) криветь [Замість сліпнути над фігурами [шахів], хай би краще йшов у зал між гурт (Вільде)', Од поганого зерна і кури сліпнуть (приказка)]. сліпнучий слепнущий [Сліпнуче око [баби] все спочивало на білявих головках (Коцюб.)]. сліпняк, -ка энт. слепняк. сліпо нар. слепо [Не звикай утертими стежками Йти за другим сліпо, як у дим (Фр.)', — Слухати маєш! Розумієш? Сліпо і без заперечення, — говорив бесідник нетерпляче (Коб.)]. сліпонарбджений 1) прил. слепорождённый; 2) (род. сліпонарбдженого) сущ. слепорождённый. сліпоокий разг. близорукий. сліпорід, -рода разг. слепец [Та хіба ж ти, сліпороде, не бачиш, серед якої сім'ї вона виросла, якими традиціями викормлена? (Фр^I сліпородий, сліпородний, уст. слшорожден- ний см. сліпонарбджений. сліпота 1) слепота [Михайло Наташі: Як жаль татка! Скільки у нього енергії.. І на тобі таке нещастя: сліпота! (Тоб.); Жан щупав грубою палкою поміст і ледве згинав коліна, застиглий і негнучкий в своїй сліпоті (Коцюб.); За сліпоту і самодурство Горлова [персонаж п'єси «Фронт» О. Є. Корнійчука] доводилось платити людською кров'ю, людськими жертвами (Вітчизна, 1958, 8)]; 0 куряча <-~та см. курячий; 2) собир. разг. слепцы [Що то богослов! зараз і завважив! не ми, сліпота! (Сеидн.)]. сліпувати, -пую, -пуєш разг. плохо вйдеть, иметь слабое зрение; быть слепым; уст. слепбтетвовать [Турбота: Щоб з мене більш не насміхавсь ти — Піду, лишивши прокляття! Сліпують люди все життя, Ти ж під кінець осліпни, Фаусте! (перекл. Лукагиа)]; «-^пуючи а) плохо вйдя [Мати., знай копирса, сліпуючи, то очіпки, то рушники на придане дочці (Квітка)]; б) ощупью, на бщупь [Кобзар, сліпуючи, взяв руку, пригорнув її до вуст і на мить припав удячним поцілунком (Ле)\. сліпуватий разг. слеповатый. сліпунець, -нця разг. коптилка; обл. каганец [Степанида.. засвічує каганець; А при цьому сліпунцеві хіба розглянеш його [Березу] як слід? (Мор.)]. сліпуче 1) прил. см. сліпучий; 2) нар. ослепительно, ярко, слепяще [Кінська голова спокійно висіла на кілку, сліпуче біліючи проти місяця (Коцюб.)]. сліпучий ослепительный, яркий, слепящий [Спалахують сліпучі вогні електрозварювання (Вишня); Мрії були такі сліпучі й принадні, що Янек мимоволі впустив поводи (Тулуб)]. сліпучість, -чості ослепительность, яркость [Чистим, до сліпучості ясним бачать [хлопці і дівчата] небо над собою (Гонч.)]. сліпучо нар. ослепительно, ярко, слепяще [Був сонячний день, сніг виблискував сліпучо (Збан.)]. сліпучо-білий ослепйтельно-бёлый, ярко- белый [За широким подвір'ям через вулицю височів — сліпучо-білий у проміннях ранкового сонця — двоповерховий будинок колгоспного клубу (Жур.)]. слімушка разг. коптилка; обл. каганец [Слі- пушка на комині блимає, веретено хурчить, тонка нитка в'ється... (Горд.)]. сліпцем, сліпицею нар. разг. слепо; вслепую; (реже: неотступно) назойливо [Дзижчали кусливі спасівські мухи і сліпцем лізли йому в очі (Н.-Лев.); Був вітер, і ніч сліпицею лізла у вічі (Мик.)]; см. ещё сліпма. слобідка слободка [До валів зокола тулилася слобідка, хат на шістдесят (Панч)]. Слобідська Україна ист. Слободская Украйна [Численні селітрові майданчики — дрібні підприємства з кількома робітниками і примітивним устаткуванням — були розташовані головним чином у південних полках і на Слобідській Україні (Іст. Укр. РСР)]. слобідський слободской. слобода редк. см. свобода. слобода слобода [Іде [Катря] слободою й співає (Вовч.); Зразу за кладовищем, на вигоні край слободи, махали крилами вітряки (Головко)]. слободи, -бід ист. вольные земли; (льготы) вольности [Людей закликали на слободи на двадцять років, слободи вже кінчаються, а селяни не хочуть втрачати волі (Панч)]. слободянин см. слобожанин. слободянка см. слобожанка. слобожанин, слободянин 1) слобожанин, слободчанин [Петро й Марко стояли поряд, і їх обох вітали всі моряки і всі слобожани (Іван.)]; ер. слобода; 2) слобожанин [Після того, як одчахиувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (Стор.)]; ер. слободи. слобожанка, слободянка 1) слобожанка, сло- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)