Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ело 378 ело получить от кого-либо обещание) взять слово с кого; взяти свої ^ва н а- з а д взять свой слова назад (обратно) [М и л е в с ь к и й: Олександре Вікторівно! Ви жорстокі! Я ж урочисто взяв назад свої слова! (Л. Укр.)]; виголосити (сказати) надгробне ~во произнести надгробное слово; в і д ~ва а) прил. пословный; б) нар. пословно; вірити, повірити на «-^во верить, поверить на слово [Р у ф і н: ..Вір мені на слово,— я б не завдав тобі такої рани, якби мене не змусила до того повинність, вища над родинні зв'язки (Л. Укр.)]; в кількох (в декількох, в скількох) г^вах в нескольких словах; в кращому розумінні [цього] ~ва в лучшем смысле [этого] слова [Реаліст в кращому розумінні цього слова, Франко в своїх прозаїчних творах любить спинятись на двох темах [боротьба капіталу з працею і пробудження почуття людської гідності] (Коцюб.)]; в небагатьох <-~вах в немногих словах; в повному значенні (розумінні) [цього] ~ва в полном значении (смысле) [этого] слова [Острожин: ..Ми, журналісти, в повному значенні цього слова — машини (Л. Укр.)]\ в прямому (буквальному) розумінні [цього] ^ва в прямом (буквальном) смысле [этого] ^лова; все це одні (самі) тільки (лише) ~ва всё это [одни] только {лишь) слова; в точному значенні [цього] ~ва в строгом смысле [этого] слова; гострі ^>ва см. гострий; давати, дати ^во см. давати; дар ~ва дар слова [Він такий чистий, такий ідейний, з могутнім даром слова — може й повинен впливати [на селян], мусить жити для вищих цілей (Коцюб.)]; держати ^во а) (говорить) держать слово (речь) [Вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край... (Л. Укр.)]; б) редк. см. додержувати ~ва; держатися <-wBa разг. см. додержувати г^ва; додержувати, додержати (дотримувати, дотримати) [свого] ~ва держать, сдержать [своё] слово [Кравчина додержав свого слова (Довж.); В перший же день [Мартоха] дотримала слова (Л. Укр.)]; д о ~ва прийшлося разг. к слову пришлось [Хіба ж я проти? То тільки до слова прийшлося (Смол.)]; друковане ~во печатное слово [Чорні очі благали. В глибині їх ховалося всевладне хотіння знати таємниці друкованого слова (Десн.)]; забирати, забрати ~во, см. забирати; за (згідно з) чиїми ^вами по чьим словам; замовити ^>во за кого см. замовляти; зв'язати «-^вом связать словом; згадаєш (згадаєте) тоді моё ~во! (м о ї ~ва!) см. згадувати 1; згадати добрим ewBOM см. згадувати 2; згадати лихим ~вом см. лихий 1; здаватися «є а ~во чиє полагаться на слово чьё [Я вже здаюся на ваше слово, як розсудите, так і буде... (Коцюб.)]; з пісні ~ва не викинеш погое. из песни слова не выкинешь; з чужих слів с чужих слов; іншими ґавами см. інший; кидати ~ва на вітер бросать слова на ветер [Глухов добре знав секретаря обкому. Він слів на вітер не кидає (Ряб.)]; крилаті ^ва см. крилатий; ламати, зламати ~во нарушать, нарушить слово [Панок затявся, що не продасть землі нікому, опріч Семена, бо Семен умовився та дав завдаток, а пани Янковські не звикли ламати слова (Коцюб.); Танок ти мені обіцяла, І слово зламала в той час (перекл. Л. Українки)]; лихе «-~во см. лихий 1; ловити, піймати на ~ві кого ловить, поймать на слове кого [— Ви не одважитесь проспівати на самоті зі мною: «Мы в тишине, наедине...» —Ого! Я не одважусь? Я б зараз заспівала, якби не на вулиці. — Ловлю вас на слові, ходім в сад (Л. Укр.)]; майстер ~ва мастер слова [Читаєш — і бачиш великі зразки великих майстрів слова, бачиш, що можна зробити з тим словом (Коцюб.)]; н а ~вах на словах; (устно) словесно (нар.) [Ha словах ми усі бойкі, усе робимо гаразд (Квітка); П р і с ц і л л а: Він гострий, та тільки на словах (Л. Укр.)]; надавати, надати ~во предоставлять, предоставить слово; н а п у т- н є «-^во см. напутній; не кажучи лихого ~ва см. лихий 1; не лізти з а ~вом у кишеню см. кишеня; не стає (не вистачає, бракує) слів, щоб... не хватает слов, чтобы...; ні (ані) ~ва про це ни слова об этом; н і ~вом сказати, ні пером списати фольк. ни словом сказать, ни пером описать; одним г^вом, одно <-^во (вводное слово) одним словом; разг. одно слово [Тепер у нас уже і Дора почала учитись, одним словом, ціла школа! (Л. Укр.)]; одступати- ся, одступйтися від свого ~ва отступаться, отступиться от своего слова [Я як сказала, то й не одступаюсь од свого слова (Вовч.)]; останнє ~во науки (техніки и т. п.) последнее слово науки (техники и т. п.) [Л і к а р: ..Ех, панночки, панночки!.. Прочитав останнє слово науки і думає, що вже всю мудрість проглинула (Л. Укр.); Це був великий лікарський кабінет, обладнаним за останнім словом лікарської техніки (Смол.)\; перекинутися <-~вом (~вами) см. перекидатися2 1; повчальне ~во лит. уст. поучение; позбавляти «-^ва см. позбавляти 1; покладатися на ~во чиє см. покладатися 1; п 6 м й л к а н а ~ві оговорка, обмолвка; помилятися, помилитися на <^ві оговариваться, оговориться, обмолвиться (со- верш.); поняття окремого ~ва лингв, понятие отдельного слова; прикінцеве (заключне) ~во д о- п о в і д а ч а заключительное слово докладчика; пробачте (простіть) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)