Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

ело
379
ело
на цьому (на цім) ~ві см.
пробачати, прощати; реестр слів
словник; сказати останнє «-^во
перен. сказать последнее слово [Ніч. За
містом на полі палають прожектори.
Кулемети готові сказать своє слово
останнє (Пере.)]; службове г^во см.
службовий; тлумачення слів
толкование слов; триматися на
чесному ~ві держаться на честном слове
[Коли б шофер був уважнішим, він би
помітив, що стовпці паркана попідгнивали
і подекуди він тримався на чесному слові
(Руденко)]; у власному
розумінні цього «^ва см. власний 1;
ущипливі ~ва колкие слова, колкости; х а-
зяїн свого «^ва хозяин (господин)
своего слова (своєму слову).
словоблуд словоблуд [В словах він —
чесний, а насправді — Дворушник він і
словоблуд (Воскр.)].
словоблудство, словоблуддя прен.
словоблудство, словоблудие [Я. Галан
широко і майстерно використовує мовне
багатство для пародіювання і висміювання
демагогічного словоблуддя ворожої
пропаганди (Літ. газ., 1952, VII)}.
слововживання, слововжиток, -тку
словоупотребление [Переймати французько-ниже-
городський слововжиток значить
переймати найгірше від найгірших представників
російського поміщицького класу (Ленін)].
слововивід, -воду лингв, словопроизводство.
слововивідний лингв, словопроизводный.
словозміна лингв, словоизменение [В
морфології при вивченні слова розрізняють
словотвір., і словозміну, що вивчає зміни
закінчень (Курс укр. мови)].
словолитний полигр. словолитный.
словолитник полигр. словолитчик, слово-
лйтец.
словолитня полигр. уст. словолитня.
словоподіл, -лу лингв, словораздел.
словопокажчик словоуказатель.
словоскладання лингв, словосложение.
словоскладення лингв, словосложение
[Другим засобом морфолого-синтаксичного
словотворення є словоскладення (Мовозн.,
1957, XIV)].
словосполучення лингв, словосочетание
[Словосполучення перетворювалося в складне
слово тільки тоді, коли його значення
переставало дорівнювати сумі значень його
компонентів (Мовозн., 1957, XIV)].
словотвір, -вору грам, словообразование.
словотворення грам, словообразование [У
тюрмі і на засланні поет [II. А. Грабов-
ський] складав для себе словник
української мови, записував почуті слова,
працював над словотворенням (Іст. укр. літ.)].
словотворчий грам. словообразовательный
[В сучасній українській літературній мові
маємо також і деякі формальні
словотворчі елементи — суфікси і префікси —
церковнослов'янського походження (Курс
укр. мови)].
словотворчість, -чості словотворчество.
словотлумачення словотолкование.
слов'яни, -в'ян славяне [Слов'яни любі, й
ви, усі народи! Борітесь, стійте за свої
свободи! (Тич.)].
слов'янин славянин [Далека Сербіє, ти
снилася мені, Твої поля І Савина долина, 1
слухав я твої пісні, В яких співає серце
слов'янина (Нагн.)].
слов'янізація славянизация [Війни слов'ян.,
на Балканському півострові привели до
слов'янізації більшої частини півострова
і до утворення тут слов'янських держав
(Іст. Укр. РСР)].
слов'янізм, -му лингв, славянизм.
слов'янізований славянизированный.
слов'янізувати, -зую, -зуєш славянизировать.
слов'янізуватися, -зуюея, -зуєшся
славянизироваться.
слов'янка1 славянка. Ср. слов'янин.
слов'янка2 (сорт яблони) славянка.
слов'яно-греко-латйнський славяно-грёко-ла-
тйнский.
слов'янознавець, -вця филол. славяновед;
(реже) славянйет [Як слов'янознавець
акад. Булаховський є насамперед
найбільш авторитетним акцентологом (Літ.
газ., 1958, І)].
слов'янознавство филол. славяноведение.
слов'янознавчий филол. славяноведческий.
слов'янолюб славянолюб, славянолюбец.
слов'яно-руський славяно-русский [Перші сло-
в'яно-руські книги були надруковані в
Кракові в 1491 р. (Іст. Укр. РСР)].
слов'янофіл ист. славянофил [Бєлінський
зриває маску і з слов'янофілів, і з
космополітів і стверджує
революційно-демократичний погляд, який вимагає поважного
ставлення до розвитку кожної національної
культури (Рад. літер., 1949, 11)].
слов'янофілка ист. славянофил ка.
слов'янофільство ист. славянофильство.
слов'янофільський ист. славянофильский
[Твори українських реакційних
романтиків, особливо Метлинського, своїм ідейним
змістом були близькі до слов'янофільської
поезії (Хом'якова та ін.), яку різко
критикував Бєлінський (Іст. укр. літ:)].
слов'янофоб ист. славянофоб.
слов'янофобство ист. славянофобство.
слов'янофобський ист. славянофобский.
слов'янство собир. славянство [Поглянь —
слов'янство оживає І сили пробує свої:
Ганебні ярма розбиває, Докупи всіх синів
скликає... (Черн.)].
слов'янський славянский [Три східних
слов'янських народи: російський,
український і білоруський — сини однієї матері
(Рил.); Проповідь була довга, на давній,
церковній слов'янській мові (Н.-Лев.)]%
слов'янщина славянщина; уст. славянщйзна
[Відколи тямить історія, католицизм був
усе завзятим ворогом слов'янщини (Фр.)].
слоїк банка [Марта Гаврилівна принесла.,
слоїк меду (Козач.)].
слоїковий баночный.
слоїстий кул. слоистый.
слоїстість, -тості кул. слоистость.
слоїти (слою, слоїш) кул. слоить.
слоїтися (споїться) кул. слоиться.
слоїчок, -чка уменъги. баночка [Подає [Мар-
ція] маленький слоїчок Йоганні (Л. Укр.}].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)