ело 379 ело на цьому (на цім) ~ві см. пробачати, прощати; реестр слів словник; сказати останнє «-^во перен. сказать последнее слово [Ніч. За містом на полі палають прожектори. Кулемети готові сказать своє слово останнє (Пере.)]; службове г^во см. службовий; тлумачення слів толкование слов; триматися на чесному ~ві держаться на честном слове [Коли б шофер був уважнішим, він би помітив, що стовпці паркана попідгнивали і подекуди він тримався на чесному слові (Руденко)]; у власному розумінні цього «^ва см. власний 1; ущипливі ~ва колкие слова, колкости; х а- зяїн свого «^ва хозяин (господин) своего слова (своєму слову). словоблуд словоблуд [В словах він — чесний, а насправді — Дворушник він і словоблуд (Воскр.)]. словоблудство, словоблуддя прен. словоблудство, словоблудие [Я. Галан широко і майстерно використовує мовне багатство для пародіювання і висміювання демагогічного словоблуддя ворожої пропаганди (Літ. газ., 1952, VII)}. слововживання, слововжиток, -тку словоупотребление [Переймати французько-ниже- городський слововжиток значить переймати найгірше від найгірших представників російського поміщицького класу (Ленін)]. слововивід, -воду лингв, словопроизводство. слововивідний лингв, словопроизводный. словозміна лингв, словоизменение [В морфології при вивченні слова розрізняють словотвір., і словозміну, що вивчає зміни закінчень (Курс укр. мови)]. словолитний полигр. словолитный. словолитник полигр. словолитчик, слово- лйтец. словолитня полигр. уст. словолитня. словоподіл, -лу лингв, словораздел. словопокажчик словоуказатель. словоскладання лингв, словосложение. словоскладення лингв, словосложение [Другим засобом морфолого-синтаксичного словотворення є словоскладення (Мовозн., 1957, XIV)]. словосполучення лингв, словосочетание [Словосполучення перетворювалося в складне слово тільки тоді, коли його значення переставало дорівнювати сумі значень його компонентів (Мовозн., 1957, XIV)]. словотвір, -вору грам, словообразование. словотворення грам, словообразование [У тюрмі і на засланні поет [II. А. Грабов- ський] складав для себе словник української мови, записував почуті слова, працював над словотворенням (Іст. укр. літ.)]. словотворчий грам. словообразовательный [В сучасній українській літературній мові маємо також і деякі формальні словотворчі елементи — суфікси і префікси — церковнослов'янського походження (Курс укр. мови)]. словотворчість, -чості словотворчество. словотлумачення словотолкование. слов'яни, -в'ян славяне [Слов'яни любі, й ви, усі народи! Борітесь, стійте за свої свободи! (Тич.)]. слов'янин славянин [Далека Сербіє, ти снилася мені, Твої поля І Савина долина, 1 слухав я твої пісні, В яких співає серце слов'янина (Нагн.)]. слов'янізація славянизация [Війни слов'ян., на Балканському півострові привели до слов'янізації більшої частини півострова і до утворення тут слов'янських держав (Іст. Укр. РСР)]. слов'янізм, -му лингв, славянизм. слов'янізований славянизированный. слов'янізувати, -зую, -зуєш славянизировать. слов'янізуватися, -зуюея, -зуєшся славянизироваться. слов'янка1 славянка. Ср. слов'янин. слов'янка2 (сорт яблони) славянка. слов'яно-греко-латйнський славяно-грёко-ла- тйнский. слов'янознавець, -вця филол. славяновед; (реже) славянйет [Як слов'янознавець акад. Булаховський є насамперед найбільш авторитетним акцентологом (Літ. газ., 1958, І)]. слов'янознавство филол. славяноведение. слов'янознавчий филол. славяноведческий. слов'янолюб славянолюб, славянолюбец. слов'яно-руський славяно-русский [Перші сло- в'яно-руські книги були надруковані в Кракові в 1491 р. (Іст. Укр. РСР)]. слов'янофіл ист. славянофил [Бєлінський зриває маску і з слов'янофілів, і з космополітів і стверджує революційно-демократичний погляд, який вимагає поважного ставлення до розвитку кожної національної культури (Рад. літер., 1949, 11)]. слов'янофілка ист. славянофил ка. слов'янофільство ист. славянофильство. слов'янофільський ист. славянофильский [Твори українських реакційних романтиків, особливо Метлинського, своїм ідейним змістом були близькі до слов'янофільської поезії (Хом'якова та ін.), яку різко критикував Бєлінський (Іст. укр. літ:)]. слов'янофоб ист. славянофоб. слов'янофобство ист. славянофобство. слов'янофобський ист. славянофобский. слов'янство собир. славянство [Поглянь — слов'янство оживає І сили пробує свої: Ганебні ярма розбиває, Докупи всіх синів скликає... (Черн.)]. слов'янський славянский [Три східних слов'янських народи: російський, український і білоруський — сини однієї матері (Рил.); Проповідь була довга, на давній, церковній слов'янській мові (Н.-Лев.)]% слов'янщина славянщина; уст. славянщйзна [Відколи тямить історія, католицизм був усе завзятим ворогом слов'янщини (Фр.)]. слоїк банка [Марта Гаврилівна принесла., слоїк меду (Козач.)]. слоїковий баночный. слоїстий кул. слоистый. слоїстість, -тості кул. слоистость. слоїти (слою, слоїш) кул. слоить. слоїтися (споїться) кул. слоиться. слоїчок, -чка уменъги. баночка [Подає [Мар- ція] маленький слоїчок Йоганні (Л. Укр.}].
|