ело 380 слу слойка кул. разг. слойка. слойоний кул. слоёный [— А любиш ти сло- йоні пиріжки? — раптом спитав лікар (Іван.)]. слон, -на 1) слон [Бачила [Олеся] живого слона і живісіньких білих ведмедів (Донч.)]; г^на не помітити слона не приметить; робити з мухи ^на делать из мухи слона [Граф: ..Я не дивуюся нічому, бо вспів переконатись, що люде часто з мухи слона роблять (Тоб.)]; 2) шахм. слон [Надто глибоко в тил зайшла чорна королева.. Зараз вона борсається в куточку, рятуючись від двох тур і меткого слона (Собко)]. слоненя, -няти слонёнок [Батько дивився на його ноги, негнучкі й грубі, як в слоненяти (Коцюб.)]. слоник 1) уменьш., ласк, слоник [На буфеті, тумбочці- етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (Чорн.)]; 2) энт. слоник [Дівчинка стукала обережно по стовбурах дерев, і падали на розстелене рядно, удаючи мертвих, казарки і слоники (Донч.)]. слониха слониха. слоновий слоновый [Береговенко розкрив свою польову сумку, дістав звідти новеньку бритву з ручкою слонової кості (Збан.)]; ~ва хвороба мед. слоновая болезнь, слоновость. слоновість, -вості мед. слоновость, слоновая болезнь [До числа тяжких недуг, що завдають багато неприємностей людям, належить і хвороба, яка зветься слоновістю (Наука і життя, 1961, 1)]. слоновник слоновник. слоноподібний слоноподобный, слонообразный [Рухалася механізована піхота, слоноподібні вантажні машини сповнювали повітря гуркотом і смородом (Жур)]. слоня, -няти слонёнок. слонятися, -няюся, -няєшся разг. 1) (бродить без дела) слоняться, шататься; (реже) слоны слонять [Люди, що жили по тих оселях, понурі та похмурі, німі та мовчазливі, слоняються, як тіні, по горах та байраках (Мирн.); Наче обухом, ударила ця звістка Грицька. Цілий день слонявся по подвір'ю як неприкаяний (Головко)]; 2) (качаться из стороны в сторону) шататься; (слегка) пошатываться [Слоняючись, він увійшов у кухню (Мирн.); Ой, кінь на гору спотикається, А козак на конику все слоняється (народна пісня)]. слонятко ласк, от слоня. слонячий слоновый, слоновий, слона (род. п. от слон) [Товстий шланг, наче сірий слонячий хобот, звивався над головами (Донч.); Ішов важко, переставляючи слонячі ноги (Збан.)]. слуга 1) уст. слуга; (о женщине — ещё) служанка, прислуга; услужающий (сущ.), (о женщине) услужающая (сущ.); (дворовый, помещичий; трактирный официант в дореволюционной России — еще) человек [Старий слуга, зібравши челядь, рушив на Суботів (Панч); Жандарм: ..Ви мені не смієте стиду робити. Я цісарський слуга (Фр.); Кликнули слугу Йосипенкову, зажовклу, захарчовану дівчину (Мирн.)]; слуги (род. слуг) мн. ч. слуги, прислуга (собир.) [Слуги до царя вертають, Все йому розповідають (Пере.)]; 2) (тот, кто трудится на чьё-либо благо) слуга; ^га народу слуга народа [В СРСР кожна службова особа — це насамперед слуга народу, слуга Радянської держави (Рад. Укр., 1954, І)]. слугиня, слугівнйця уст. редк. слуга, служанка, прислуга [Й о г а н н а., до Мар- ції: Прощу пробачити твоїй слугині, що не вспішилася тобі назустріч (Л. Укр.); С а б і н а: ..Є тепер кому гостей вітати і без твоєї слугівниці (Л. Укр.)]. слугування служба, служение; прислуживание; услужение [Отаке життя на дві половини, таке слугування тому й другому робили його скритним (Мирн.)\ Сковорода ані землі не мав, ні маєтків.. Він усе життя своє присвятив слугуванню народові (Тич.)]. Ср. слугувати. слугувати, -гую, -гуєш служить; (исполнять обязанности прислуги — ещё) прислуживать (уст.), услуживать (уст.) [Вже другий рік у мене слугує [Параска] і — спасибі їй — і слухняна, і робоча, і порядку держиться (Мирн.); Глибоким зором і пером тонким Він [М. М. Коцюбинський] слугував народові своєму, Боліючи душею разом з ним (Рил.); Гостям мала слугувати сама панна Броні- слава (Кач.)]. служака разг. служака [Не втримавсь [Артем], щоб не пожартувати з брата: — Та ти, бачу, служакою став. Он який патріот своєї частини! (Головко); Кинулась вона до помічника пристава, схопила його за обшлаг рукава, але не розжалобила служаку (Ст.)]. служанка уст. служанка [Знялася страшенна біганина, хазяйки, служанки метались як божевільні І^Л. Укр.)]. служба 1) служба [Яку ж тобі плату дати за твою щирість та вірну службу? (Н.-Лев.); Кирилик поступив у суд на службу (Мирн.); Недалеко час, коли в СРСР на службу людині будуть широко поставлені атомна енергія та інші досягнення сучасної науки і техніки (Матер. XX з. КПРС); Розроблено метод термічної обробки залізничних коліс струмами промислової частоти, що дає змогу значно подовжити строк служби коліс (Наука і життя, 1956, 3)]; в і й- с ь к 6 в а ^ба воєнная служба [Обставини врятували Івана від нерівного шлюбу: його покликали на військову службу (Янов.)]; дружба дружбою, ^ а г^ба ~бою погов. дружба дружбой, а служба службой; н є в ~бу, а в дружбу не в службу, а в дружбу; служити (справляти) свою ~бу служить свою службу [Там, де потребується піднесений, урочистий тон, ..архаїзми можуть вірно служити свою службу (Рил.); Увага подвоюється, зіниці ширшають, побільшуюче скло справляє свою службу (Коцюб.)]; товаришка по ^->бі сослу-
|