Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

ело
380
слу
слойка кул. разг. слойка.
слойоний кул. слоёный [— А любиш ти сло-
йоні пиріжки? — раптом спитав лікар
(Іван.)].
слон, -на 1) слон [Бачила [Олеся] живого
слона і живісіньких білих ведмедів (Донч.)];
г^на не помітити слона не
приметить; робити з мухи ^на делать
из мухи слона [Граф: ..Я не дивуюся
нічому, бо вспів переконатись, що люде
часто з мухи слона роблять (Тоб.)]; 2) шахм.
слон [Надто глибоко в тил зайшла чорна
королева.. Зараз вона борсається в
куточку, рятуючись від двох тур і меткого слона
(Собко)].
слоненя, -няти слонёнок [Батько дивився на
його ноги, негнучкі й грубі, як в
слоненяти (Коцюб.)].
слоник 1) уменьш., ласк, слоник [На буфеті,
тумбочці- етажерці і вікні — всюди
стояли фігурки маленьких слоників, білих
лебедиків, сірих гусят (Чорн.)]; 2) энт.
слоник [Дівчинка стукала обережно по
стовбурах дерев, і падали на розстелене
рядно, удаючи мертвих, казарки і слоники
(Донч.)].
слониха слониха.
слоновий слоновый [Береговенко розкрив
свою польову сумку, дістав звідти новеньку
бритву з ручкою слонової кості (Збан.)];
~ва хвороба мед. слоновая болезнь,
слоновость.
слоновість, -вості мед. слоновость, слоновая
болезнь [До числа тяжких недуг, що
завдають багато неприємностей людям,
належить і хвороба, яка зветься слоновістю
(Наука і життя, 1961, 1)].
слоновник слоновник.
слоноподібний слоноподобный, слонообразный
[Рухалася механізована піхота, слоноподібні
вантажні машини сповнювали повітря
гуркотом і смородом (Жур)].
слоня, -няти слонёнок.
слонятися, -няюся, -няєшся разг. 1)
(бродить без дела) слоняться, шататься; (реже)
слоны слонять [Люди, що жили по тих
оселях, понурі та похмурі, німі та
мовчазливі, слоняються, як тіні, по горах та
байраках (Мирн.); Наче обухом, ударила
ця звістка Грицька. Цілий день слонявся
по подвір'ю як неприкаяний (Головко)];
2) (качаться из стороны в сторону)
шататься; (слегка) пошатываться [Слоняючись,
він увійшов у кухню (Мирн.); Ой, кінь на
гору спотикається, А козак на конику все
слоняється (народна пісня)].
слонятко ласк, от слоня.
слонячий слоновый, слоновий, слона (род. п.
от слон) [Товстий шланг, наче сірий
слонячий хобот, звивався над головами (Донч.);
Ішов важко, переставляючи слонячі ноги
(Збан.)].
слуга 1) уст. слуга; (о женщине — ещё)
служанка, прислуга; услужающий (сущ.),
(о женщине) услужающая (сущ.); (дворовый,
помещичий; трактирный официант в
дореволюционной России — еще) человек
[Старий слуга, зібравши челядь, рушив на
Суботів (Панч); Жандарм: ..Ви мені
не смієте стиду робити. Я цісарський слуга
(Фр.); Кликнули слугу Йосипенкову,
зажовклу, захарчовану дівчину (Мирн.)];
слуги (род. слуг) мн. ч. слуги, прислуга
(собир.) [Слуги до царя вертають, Все
йому розповідають (Пере.)]; 2) (тот, кто
трудится на чьё-либо благо) слуга; ^га
народу слуга народа [В СРСР кожна
службова особа — це насамперед слуга
народу, слуга Радянської держави (Рад.
Укр., 1954, І)].
слугиня, слугівнйця уст. редк. слуга,
служанка, прислуга [Й о г а н н а., до Мар-
ції: Прощу пробачити твоїй слугині, що
не вспішилася тобі назустріч (Л. Укр.);
С а б і н а: ..Є тепер кому гостей вітати
і без твоєї слугівниці (Л. Укр.)].
слугування служба, служение;
прислуживание; услужение [Отаке життя на дві
половини, таке слугування тому й
другому робили його скритним (Мирн.)\
Сковорода ані землі не мав, ні маєтків..
Він усе життя своє присвятив слугуванню
народові (Тич.)]. Ср. слугувати.
слугувати, -гую, -гуєш служить; (исполнять
обязанности прислуги — ещё) прислуживать
(уст.), услуживать (уст.) [Вже другий рік у
мене слугує [Параска] і — спасибі їй — і
слухняна, і робоча, і порядку держиться
(Мирн.); Глибоким зором і пером тонким Він
[М. М. Коцюбинський] слугував народові
своєму, Боліючи душею разом з ним (Рил.);
Гостям мала слугувати сама панна Броні-
слава (Кач.)].
служака разг. служака [Не втримавсь
[Артем], щоб не пожартувати з брата: — Та
ти, бачу, служакою став. Он який патріот
своєї частини! (Головко); Кинулась вона до
помічника пристава, схопила його за
обшлаг рукава, але не розжалобила
служаку (Ст.)].
служанка уст. служанка [Знялася страшенна
біганина, хазяйки, служанки метались як
божевільні І^Л. Укр.)].
служба 1) служба [Яку ж тобі плату дати за
твою щирість та вірну службу? (Н.-Лев.);
Кирилик поступив у суд на службу (Мирн.);
Недалеко час, коли в СРСР на службу
людині будуть широко поставлені атомна
енергія та інші досягнення сучасної науки і
техніки (Матер. XX з. КПРС); Розроблено
метод термічної обробки залізничних коліс
струмами промислової частоти, що дає
змогу значно подовжити строк служби
коліс (Наука і життя, 1956, 3)]; в і й-
с ь к 6 в а ^ба воєнная служба
[Обставини врятували Івана від нерівного шлюбу:
його покликали на військову службу
(Янов.)]; дружба дружбою, ^ а
г^ба ~бою погов. дружба дружбой, а
служба службой; н є в ~бу, а в дружбу
не в службу, а в дружбу; служити
(справляти) свою ~бу служить
свою службу [Там, де потребується
піднесений, урочистий тон, ..архаїзми можуть
вірно служити свою службу (Рил.); Увага
подвоюється, зіниці ширшають,
побільшуюче скло справляє свою службу
(Коцюб.)]; товаришка по ^->бі сослу-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)