Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
слу 383 СЛ5Г слухняненький ласк, послушненький [Ти дівчинка слухняненька (Морд.)]. слухняненько нар. ласк, послупщенько [Вони слухняненько коло мене посідали (Вовн.)]. слухняний послушный, послушливый (уст.) [— Сиди, моя доню, сиди, моя слухняная, у хатці. Я зараз вернуся! — обізвалася вона до дочки (Мири.); Хороший був ослик, людяний, смирний, слухняний (Коцюб. ); Слухняна стала нам земля — її скорили наші люди! (Hex.)]; ^на дитй- н а см. дитина 1; ~на дівчинка см. дівчинка; ~нпй хлопчик см. хлопчик. слухняність, -ності послушание, поел у ш- ливость (уст.); (беспрекословное) повиновение [Р у ф і н: ..Мені бридка слухняність поневолі, — я ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.); Франко найбільш темними сторонами діяльності попівства вважав пропаганду серед народу слухняності, пасивності і непротивленства злу (Вісник АН УРСР, 1949, 4)). слухняно нар. послушно [Коні слухняно повернули (Тулуб); Залізо слухняно подається, краї тоншають (Хижн.)]. слуховий слуховой; ~вйй нерв анат. слуховой нерв; ~ва трубка слуховая трубка; 0 ~ве вікно слуховое окно [На горищі було темно, тільки крізь слухові вікна примітно пробивалося сіре небо (Куч.)]. случай (род. случаю) разг. случай [Віршую нищечком, грішу. Бог зна колишнії слу- чаї В душі своїй перебираю Та списую (Шевч.); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом та свита — на случай негоди (Мирн.); Хлопець: Ну, нащо ж ти се кажеш? Дівчина: На всякий случай... (Л. Укр.)]. случатися, -чається, случйтися, -чйться разг. случаться, случиться; (о беде разг. — ещё) стрясаться, стрястись [У Вільні, городі преславнім, Оце случил ося недавно (Шевч.); — Чого в молоді годи не слу- чаеться?—склонившись, мовив він (Мирн.); Повідь случилась така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба не знали (Довж.)]. слушний 1) удобный; (соответствующий чему- нибудь — ещё) подходящий; (способствующий чему-нибудь — ещё) благоприятный [Антін мав слушну нагоду від душі погомоніти з військовою людиною (Чорн.); Богун, який ніколи не знав міри молодецькому завзяттю, розважно вичікував слушної хвилини (Кач.); Лицар: Та доки вже ховатись по кутках? І доки ти мене гнітити будеш? Служебка: Та випущу, як прийде слушний час (Л. Укр.)]; 2) (о доводах, замечаниях um. п.) правильный, справедливый; (веский — ещё) основательный; (существенный — ещё) дельный; (убедительный — ещё) состоятельный, резонный (разг.), доказательный; (нужный, должный книжн. — ещё) надлежащий [Віктор Некрасов і я зустрілися з своїми читачами й вислухали багато слушних порад (Куч.); Весь запас його логіки розбився об ще більшу лють, об ще більш слушні аргументи (Вільде)]. слушність, -ності правильность, справедливость; основательность; дельность; состоятельность; резонность; доказательность [Робітники думали над останніми словами Грюнвальда, вони розуміли їх слушність (Собко)]; мати ^ть быть правым [П р і с ц і л л а: ..Мій чоловік себе не- чує гідним. Я се знаю. Він має слушність (Л. Укр.)]. Ср. слушний 2. слушно нар. правильно, справедливо; основательно; дельно; состоятельно; резонно; доказательно [Це було слушно, я нічого не міг заперечити (Смол.); Важливим, резервом підвищення врожайності є доброякісне насіння. Наш народ слушно каже: «Що посієш, те й пожнеш» (Рад. Укр., 1955, І); Радянські етнографи цілком слушно ставлять наголос на вивченні побуту сучасного робітництва й селянства (Рил.)]. Ср. слушний 2. слюга обл. см. сльота. слюда мин. слюда [Характерною ознакою слюд є досконала спайність (Курс заг. геол.); Мороз спадає на вікна слюдою, І бродять сніги від зорі до зорі (Герас.)]. слюдистий мин. слюдистый. слюдяний мин. слюдяной [Крізь слюдяне- віконце карети дивився Василь Васильович на засніжені простори України (Полт.);. Відлетів останній шершень. Затихли дзижчання і шелест слюдяних крилець (Донч.)]. слюсар, -ря слесарь [За короткий час він став добрим слюсарем (Бойч.)]. слюсарний, слюсарський слесарный, слесарский [Кімнатка на Матроській слобідці. Дещо схоже до хатньої слюсарної майстерні (Янов.); їх батько працював у колгоспі ковалем і привчив до ковальської та слюсарської роботи й обох синів (Куч.)]'г ~на (<^ка) справа слесарное (слесарское) дело. слюсарня слесарная (сущ.); разг. слесарня [Він біжить в теслярний цех, До начальника наверх, У слюсарню, у малярнюг Із повёрха на поверх (Воронько)]. слюсарство слесарство, слесарничество [Перейняв [Столяров] слюсарську професію від. батька, діда, ба й прадіда — відколи слюсарство взагалі пішло на Русі (Смол.)]. слюсарський см. слюсарний. слюсарювання выполнение обязанностей слесаря, занятие слесарством [Після сорока років слюсарювання почав [Никодим Онуфрійович] спадати на силах (Смол.)]. слюсарювати, -рюю, -рюеш слесарничать (разг.), слесарить (разг.) [Никодим Онуфрійович кожного свого «одприска», тільки той доходив робочого віку, навчав слюсарювати (Смол.)]. сляб мет. сляб [Слябінг дає сляби... Сляби йдуть на листопрокатні стани. Прокатні стани дають тонкий сталевий лист (Вишня)]. слябінг мет. слябинг [В післявоєнні роки на наших підприємствах побудовано нові високопродуктивні стани з максимальною механізацією й автоматизацією виробницт- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)