Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сма 385 сма влітку не бралося смагою, сьогодні здавалося ще білішим (Гонч.); Матвійко побачив біля себе хлопця в полотняних штанях, голого до пояса, з золотистими від сонячної смаги плечима (Донч.)]. смаглий смуглый; (от пребывания на солнце— еще) загорелый, загоревший [Він з моря вийшов — молодий, У всій своїй красі і силі, Блиснули крапельки води На мускулястім, смаглім тілі (Шер.); Там засідали сусідні дідичі, гречкосії, що світили білими лобами при смаглих обличчях (Коцюб.)]. смагліти, -лію, -лієш и смаглішати, -шаю, -шаеш смуглеть. смаглолиций, -ця, -це, смагляволиций смуглолицый [Ми сиділи в тихім колі — Молоді і смаглолиці (Мал.); Березневою синицею Сад напружений дзвенить, І тебе, смагляволицьої, Я не можу не любить! (Рил.)]. смаглюватенький ласк. разг. смугленький [Був письмоводитель надо мною. Літ сорока чоловік; смаглюватенький, щелепи здорові, вуси ріденькі, бороди немає зовсім (Тесл.)І смаглюватий смугловатый [Між Полею і Марусею Коляндрою працює смаглюватий, із східним типом обличчя юнак (Гонч.)]. смаглюватість, -тості смугл оватость. смаглявий смуглый, разг. смуглявый; (от пребывания на солнце—ещё) загорелый, загоревший [Тамара познайомилася., з смаглявою сербіянкою Зарою (Хижн.); Обличчя в усіх [дівчат] обвітрені, смагляві, з пошерхлими од вітру губами (Головко)]. смаглявість, -вості смуглость, смуглота [А шия! Я думала — смаглявість, а воно грязюка (Збан.)]. смаглявка разг. смуглянка [— Мені вже заплатили [за ворожіння], — потуплюючи зір, прошепотіла смаглявка (Ільч.)]. смагляволиций см. смаглолиций. смагнути, -ну, -неш 1) (на солнце) загорать [Од соненька личенько смагне (Сл. Г р.); Сонце пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки, зблідлі за ночі, проведені в щілинах (Сенч.)]; 2) (о губах) сохнуть, (сильнее) пересыхать; (покрываться тонкой плёнкой — ещё) запекаться. смажене 1) прил. см. смажений 2; 2) (в значении сущ.) жареное [Вся рідня пекла й варила, Є і смажене й печене, та не в тім, звичайно, сила (Пере.); За дверима шипіло, шкварчало щось, і дух смаженого несло (Головко)]. омажении 1) прич. жаренный; калённый [Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі (Донч.)]; ср. смажити; 2) прил. жареный; (об орехах um. п. — ещё) калёный [На столі межи пляшками страва: гуси смажені, солоні огірки (Кач.); Жінки не розміщувались у холодку під тином чи на колодках, лузаючи смажене насіння, а всі поспішали до базарного майдану (ПІиян)]. смаженина кул. жаркое (сущ.); уст. жареное (сущ.) [Одну [крякуху] на борщ, а одну на смаженину — з яблуками чи з брусничним варенням (Вишня)]. смажениця см. смаженя. смаження жаренье (разг.); каление [Починав широко застосовуватись [у Київській Русі] металевий песуд, зокрема казани для варіння їжі та сковороди для смаження (Укр. страви)]. Ср. смажити. смаженя, смажениця кул. яичница [Гнат зразу ж дістав гроші і дав матері, щоб купила яєчка й зробила смаженю (Чорн.); Парує чай, шипить смаженя (Рил.)]. смажити, -жу, -жиш жарить; (орехи и т. п. — ещё) калить [Молодиці пекли, смажили, варили (Н.-Лев.); Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце (Мин- ко)], смажитися, -жуся, -жишся 1) жариться [На сковорідці смажилася яєчня (Донч.); Ярмарок придивляється до нього сотнями очей: уже ж, пак, Явтух Каленикович дурно не смажитиметься на сонці! (Янов.)]; 2) страд, з. жариться; калиться; ср. смажити. смажіння жаренье (разг.); каление [Коли б нам знайти доброго кухаря: я ненавиджу те смажіння та печіння (Н.-Лев.)]. Ср. смажити. смажний (о губах) запёкшийся [К н у р и х а дає води Марусі: Марусю! На, хлесни водиці. Промочи свої уста смажні (Мирн.)]. смак, -ку вкус; разг. смак; (реже — о желании есть) аппетит [Органи смаку у новонароджених дітей розвинені найбільше порівняно з іншими органами чуття (Шкільна гігієна); Шипшина втратила від морозу свій смак (Eon.); Сили покидали його, ..життя втратило смак (Коцюб.); У неї вже встиг виробитися смак до такої наполегливої праці (Донч.); Є люди різні на світі, і смаки неоднакові (Янов.); Виловлював [Мош-Костаки] з юшки стручки перчиці та з смаком гриз їх (Коцюб.)]; без [усякого] ^ку а) (о съедобном) без [всякого] вкуса, безвкусный [Вона одрізала огірка: огірок був несолоний, ..без усякого смаку (Н.-Лев.)]; б) (делать что-либо) без [всякого] вкуса, безвкусно (нар.) [При фортеп'яні сиділа пані поважного віку, вбрана якось чудно, з претензією, але без смаку (Л. Укр.)]; будити ~к редк. возбуждать аппетріт [Пахла [страва], лоскотала в роті, будила ще більший смак (Мирн.)]; бути (п р и й т й с я) до ~ку быть (прийтись) по вкусу [Дуже рад, що моя праця прийшлася до смаку (Мирн.)]; відсутність ^ку отсутствие вкуса, безвкусие; в цьому весь ~к в этом вся соль; добрати до «-'ку см. добирати; добрий на ^к хороший на вкус, вкусный [Тут є натуральна., шипуча вода, досить добра на смак (Л. Укр.)];^ і з (з і) ~ком а) (одеваться um. п.) со вкусом [Слід дбати про те, щоб всі юнаки і дівчата мали добру осанку, виправку, просто і зі смаком одягались (Рад. Укр., 1967, II); Дві невеликі кімнати/, були обставлені просто, не пишно, але зі смаком (Руденко)]; б) (есть) со вкусом, с удовольствием, с наслаждением; разг. со смаком [I почав [Антосьо] їсти її [грушу] сам, та ще й з 25-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)