Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
pea 25 рев відчула атом, показала його будову, шляхи його руйнування і перетворення одних атомів в інші (Наука і життя, 1956, 10)]. реампутація мед. реампутация. реберний рёберный. реберце уменыи., ласк, рёбрышко [Дід одло- мив реберце і почав кутуляти (Мири.)]. ребёрчастпй редк. см. ребристий. реборда спец, реборда [Сівалка має 12 дискових сошників, обладнаних ребордами — обмежувачами глибини та коточками (Колг. сиробн. енцикл.)]. ребрастий разг. ребрастый; (обычно) ребристый [По коридору [фашистської тюрми] підтюпцем ідуть в'язні. Хто вдягнений, а більшість в самих трусах та спідніх, худючі, ребрасті, зарослі куштратою щетиною (Збан.)]. ребристий ребристый; разг. ребрастый [Плід культурної айви жовтого кольору, за формою нагадує велике ребристе яблуко або грушу (Укр. страви)', Ребристі хмари вподовж обрію розжеврілися (Гонч.)]. ребро 1) ребро [Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий довбе ребра Й серце розбиває (Шевч.)]; 0 полічити ~ра кому см. полічити1; світить ~рами хто, що см. світити 5; сивина в бороду, а чорт у ~ро см. сивина 1; ударити (стусонути) під <-~ра разг. ударить под рёбра; вульг. ударить под микитки; худий, аж ^ра світяться см. світитися; 2) (место пересечения двух плоскостей, грань, узкий край предмета) ребро; (доскй и т. п.—изредка) кромка [Вигрівали на сонці гострі ребра дикі скелі (Донч.); Динченко сидів згорбившись і замислено водив пальцем по ребру стола (Шовк.)]', 0 ставити, поставній питання «^ром (заявлять прямо, со всей решительностью) разг. ставить, поставить вопрос ребром [— Я зла нікому не робив, Лише собі робив добро, — Один «добряк» так заявив, Питання ставлячи ребром (Дмитр.)]. ребровий рёберный. ребруватий (негладкий) ребристый; разг. ре- броватый, ребрастый; (реже) в рёбрышках. ребус ребус [Не дівчина, а справжнісінький ребус! Ато ж, нарешті, вона така? (Минко)]. рев, -ву рёв [До ескімосів долетіли звук пострілу й передсмертний рев ведмедя (Трубл.)', Тільки почало розвиднятися, як вітер доніс з Великого шляху притишений рев машин (Cm.)', Нестямний крик і рев Івася, мов батогом, стьобнув Горпині по ухові (Мирн.)]', 0 ~ви насіли разг. стать (начать) реветь [Сумно їй самій! Оби- дили її, покривдили, то її й реви насіли (Вас.)]. рёва разг. рёва [Вони вже добре знають її, реву (Вас.)]. ревакцинація мед. ревакцинация [Отже, за нашими матеріалами, потреба ревакцинації може виникати десь років через два після вакцинації і за епідемічними вимогами (Мікр.ж., 1963, XV, 1)]. ревакцинований мед. ревакцинйрованный. ревакцинувати, -ную, -нуеш мед. ревакцинй- ровать. реванш, -шу реванш [Тільки можливість негайного реваншу може допомогти Карга- тові швидше пережити цю неприємність, яка здається йому зараз трагедією... (Шовк.)]', брати, узяти <^>ш брать, взять реванш; давати, дати ^ш давать, дать реванш. реваншевий см. реваншний. ревашпйзм, -му реваншизм [ В Західній Німеччині підвели голову мілітаризм і реваншизм, які створюють загрозу миролюбним народам (lern. КПРС)]. реваншист реваншист [Країни Південно-Схід- ної Європи., становлять разом з CPGP міцний бар'єр проти можливої агресії німецьких реваншистів (Матер. XX з. КПРС)]. реваншистський реваншистский [Ми повинні бути пильними, пам'ятати про те, що німецькі мілітаристи виношують реваншистські плани, готують сили для нових воєнних авантюр проти народів наших країн, проти народів Європи (Хрущов)]. реваншний, реваншевий реваншный. реваншувати, -шую, -шуєш реваншировать. Реввійськрада (Революційна військова рада) Реввоенсовет (Революционный военный совет). Ревель, -веля ист. Ревель. рёвельський рёвельский [Двері виходять на великий шкляний ганок, якого половина належить мені, а половина моїй сусідці, ревельській пані з двома дітьми (Л. Укр.)]. ревеневий бот. ревенный. реверанс, -су реверанс [Клавда глибоким реверансом відразу звернула його увагу на себе (Вільде)]. реверберація физ. реверберация. реверс (род. реверсу — ж. и реверса — техн.) реверс. реверсер см. реверсор. реверсивний техн. реверсивный [Робота [скребкового] транспортера автоматизована з допомогою реверсивного магнітного пускача (Наука і життя, 1956, 6)]. реверсор, -ра, реверсер техн. реверсор, реверсер. реверсування техн. реверсирование. рёвище разг. 1) сильный рёв [Дітвора, почувши материн плач, собі підняла ревище (Мирн.)', Крига лізла на кригу, ..і від того над Дніпром стояв невгамовний шум, схожий на ревище величезного стада (Панч)]; 2) уст. редк. место убоя рогатого скота [— Зникніть! Одкасніться." — заревів Марко, як віл на ревищі, і, вихопивши з-під кобеняка черкеський кинджал, замахав перед собою (Сі.юр.)]. ревізійний ревизионный [Робота ревізійної комісії має велике значення для добро'] організації і піднесення колгоспного виробництва (Колг. вироби, енцикл.)]. ревізіонізм, -му полит, ревизионизм [В галузі філософії ревізіонізм ішов у хвості буржуазної професорської «науки» (Ленін)]. ревізіоніст полит, ревизионист [Вилазки ревізіоністів викликали великий гнів Леніна (Біогр. Леніна)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)