Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

pea
25
рев
відчула атом, показала його будову, шляхи
його руйнування і перетворення одних
атомів в інші (Наука і життя, 1956, 10)].
реампутація мед. реампутация.
реберний рёберный.
реберце уменыи., ласк, рёбрышко [Дід одло-
мив реберце і почав кутуляти (Мири.)].
ребёрчастпй редк. см. ребристий.
реборда спец, реборда [Сівалка має 12
дискових сошників, обладнаних ребордами —
обмежувачами глибини та коточками (Колг.
сиробн. енцикл.)].
ребрастий разг. ребрастый; (обычно)
ребристый [По коридору [фашистської тюрми]
підтюпцем ідуть в'язні. Хто вдягнений, а
більшість в самих трусах та спідніх, худючі,
ребрасті, зарослі куштратою щетиною
(Збан.)].
ребристий ребристый; разг. ребрастый [Плід
культурної айви жовтого кольору, за
формою нагадує велике ребристе яблуко або
грушу (Укр. страви)', Ребристі хмари
вподовж обрію розжеврілися (Гонч.)].
ребро 1) ребро [Споконвіку Прометея Там
орел карає, Що день божий довбе ребра Й
серце розбиває (Шевч.)]; 0 полічити
~ра кому см. полічити1; світить
~рами хто, що см. світити 5; сивина
в бороду, а чорт у ~ро см.
сивина 1; ударити (стусонути) під
<-~ра разг. ударить под рёбра; вульг.
ударить под микитки; худий, аж ^ра
світяться см. світитися; 2) (место
пересечения двух плоскостей, грань, узкий
край предмета) ребро; (доскй и т.
п.—изредка) кромка [Вигрівали на сонці гострі
ребра дикі скелі (Донч.); Динченко сидів
згорбившись і замислено водив пальцем
по ребру стола (Шовк.)]', 0 ставити,
поставній питання «^ром
(заявлять прямо, со всей решительностью) разг.
ставить, поставить вопрос ребром [— Я
зла нікому не робив, Лише собі робив
добро, — Один «добряк» так заявив,
Питання ставлячи ребром (Дмитр.)].
ребровий рёберный.
ребруватий (негладкий) ребристый; разг. ре-
броватый, ребрастый; (реже) в рёбрышках.
ребус ребус [Не дівчина, а справжнісінький
ребус! Ато ж, нарешті, вона така? (Минко)].
рев, -ву рёв [До ескімосів долетіли звук
пострілу й передсмертний рев ведмедя
(Трубл.)', Тільки почало розвиднятися, як
вітер доніс з Великого шляху притишений
рев машин (Cm.)', Нестямний крик і рев
Івася, мов батогом, стьобнув Горпині по
ухові (Мирн.)]', 0 ~ви насіли разг.
стать (начать) реветь [Сумно їй самій! Оби-
дили її, покривдили, то її й реви насіли
(Вас.)].
рёва разг. рёва [Вони вже добре знають її,
реву (Вас.)].
ревакцинація мед. ревакцинация [Отже, за
нашими матеріалами, потреба ревакцинації
може виникати десь років через два після
вакцинації і за епідемічними вимогами
(Мікр.ж., 1963, XV, 1)].
ревакцинований мед. ревакцинйрованный.
ревакцинувати, -ную, -нуеш мед. ревакцинй-
ровать.
реванш, -шу реванш [Тільки можливість
негайного реваншу може допомогти Карга-
тові швидше пережити цю неприємність,
яка здається йому зараз трагедією...
(Шовк.)]', брати, узяти <^>ш брать,
взять реванш; давати, дати ^ш
давать, дать реванш.
реваншевий см. реваншний.
ревашпйзм, -му реваншизм [ В Західній
Німеччині підвели голову мілітаризм і
реваншизм, які створюють загрозу
миролюбним народам (lern. КПРС)].
реваншист реваншист [Країни Південно-Схід-
ної Європи., становлять разом з CPGP
міцний бар'єр проти можливої агресії
німецьких реваншистів (Матер. XX з. КПРС)].
реваншистський реваншистский [Ми повинні
бути пильними, пам'ятати про те, що
німецькі мілітаристи виношують
реваншистські плани, готують сили для нових
воєнних авантюр проти народів наших країн,
проти народів Європи (Хрущов)].
реваншний, реваншевий реваншный.
реваншувати, -шую, -шуєш реваншировать.
Реввійськрада (Революційна
військова рада) Реввоенсовет
(Революционный военный совет).
Ревель, -веля ист. Ревель.
рёвельський рёвельский [Двері виходять на
великий шкляний ганок, якого половина
належить мені, а половина моїй сусідці,
ревельській пані з двома дітьми (Л. Укр.)].
ревеневий бот. ревенный.
реверанс, -су реверанс [Клавда глибоким
реверансом відразу звернула його увагу
на себе (Вільде)].
реверберація физ. реверберация.
реверс (род. реверсу — ж. и реверса — техн.)
реверс.
реверсер см. реверсор.
реверсивний техн. реверсивный [Робота
[скребкового] транспортера
автоматизована з допомогою реверсивного магнітного
пускача (Наука і життя, 1956, 6)].
реверсор, -ра, реверсер техн. реверсор,
реверсер.
реверсування техн. реверсирование.
рёвище разг. 1) сильный рёв [Дітвора,
почувши материн плач, собі підняла ревище
(Мирн.)', Крига лізла на кригу, ..і від
того над Дніпром стояв невгамовний шум,
схожий на ревище величезного стада
(Панч)]; 2) уст. редк. место убоя рогатого
скота [— Зникніть! Одкасніться." —
заревів Марко, як віл на ревищі, і, вихопивши
з-під кобеняка черкеський кинджал,
замахав перед собою (Сі.юр.)].
ревізійний ревизионный [Робота ревізійної
комісії має велике значення для добро']
організації і піднесення колгоспного
виробництва (Колг. вироби, енцикл.)].
ревізіонізм, -му полит, ревизионизм [В
галузі філософії ревізіонізм ішов у хвості
буржуазної професорської «науки» (Ленін)].
ревізіоніст полит, ревизионист [Вилазки
ревізіоністів викликали великий гнів Леніна
(Біогр. Леніна)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)