Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рев 26 рев ревізіоністка полит, ревизионйстка. ревізіоністський полит. ревизионистский [Зміцнення духу пролетарського інтернаціоналізму в рядах комуністичних і робітничих партій невіддільне, як учить В. І. Ленін, від рішучої боротьби з усякого роду хитаннями і відступами від цьогр випробуваного принципу, із скочуванням на націоналістичні і ревізіоністські позиції (Рад. Укр.,1957, II)]. •ревізія 1) ревизия [Приймання і розцінювання краму, ревізії, збирання пайових внесків відбувались за участю Зінаїди Данилівни (Бойч.); В 1899 році німецький соціал-демократ Бернштейн відкрито виступив з ревізією марксизму (Біогр. Леніна)]', 2) (перепись населения в крепостнической России) ист. ревизия [Микола ще більше зажуривсь, бо за помершого батька треба було платити подушне як за живого, доки не вийде нова ревізія (Н.-Лев.)]. ревізований ревизованный. ревізор, -ра ревизор [Батько Попова був досить значний залізничний службовець — ревізор служби руху (Бойч.)]. ревізорський ревизорский. ревізувати, -зую, -зуєш ревизовать. ревізуватися, -зується ревизоваться. ревізький ист. ревизский; >^ка душа ревизская душа [Хто ж не знає, що казна наділила казенним селянам по п'ять десятин на ревізьку душу, а пан віддав тільки три з половиною (Ст.)]. ревіння рёв [Як сніжна брила із висот 3 ревінням падає на доли, — Так люд, обірваний і голий, 3 ревінням, стогоном тяжким На панські голови спадає (Рил.); Зачувши ревіння Красольки, інші корови теж занепокоїлися, підтюпцем побігли нагору (МУР.I ревінь, -веню бот. (Rheum L.) ревень; обл. ре- вёнька [Для їжі використовують м'ясисті черешки листя ревеню; з них готують компоти, киселі, варення, мармелад., і т. д. (Нолг. вироби, енцикл.)], ревіт, -ту уст. редк. рёв [Маргарита: Крикнув він «Гретхен!» Той голос любовний Крізь регіт глумливий і скрегіт зубов- иий, Крізь ревіт пекельний, диявольський сказ — Той голос коханий впізнала я враз! (перекл. Лукаша)]. ревіти и ревти (реву, ревеш) 1) реветь; (о корове, буйволе um. п. — ещё) мычать [Ведмедів бас реве, неначе та корова Із череди додому йде (Гл.)', В церкві вже ревуть дяки, Ждуть світилки, ждуть дружки, Ждуть хустки весільні (Боров.); Мотори, віддаляючись, ревіли ніби ще дужче, розлютовані боєм (Гонч.); Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Шевч.); Ревла налякана худоба, гасали несамовито по ярих хлібах коні (Шиян)]; 2) (громко плакать) реветь [Малі діти ревли, докучали їй (Коцюб.)]; <^ти (~тй) р ё в- м а разг. реветь белугой, реветь в три ручья, ревмя реветь, рёвма реветь. ревком, -му (революційний или в і й- ськово-революцїйний комі- т ё т) ист. ревком (революционный или военно-революционный комитет) [Ревкоми постали як тимчасові органи місцевої влади (Гуд.)). ревкомівський ревкомовский [Ревком ще вночі зробив евакуацію, але цього майже ніхто не знав. Вивезено було пароплавом ревко- мівські справи, поранених бійців та найцінніші речі зі складів (Дмитр.)]. Ср. ревком. ревкомісія (ревізійна комісія) разг. ревкомйссия (ревизионная комиссия) [—А хто приїде ревізувати? — Члени ревко- місії (Куч.)]. рёвма: ревіти (ревти) ~ма см. ревіти 2. ревматизм, -му мед. ревматизм [Соболевський, хворий на ревматизм, спираючись на палицю, ледве пересував ноги (Десн.)]. ревматик разг. ревматик. ревматичка разг. ревматичка. ревматичний ревматический [Позаду, на своїх ревматичних ногах, плентався Торба (Трубл.)]. ревмокардит, -ту мед. ревмокардит. рёвне см. ревно. ревнивець, -вця разг. ревнивец [Шаліють ревнивці, бредуть лиходії, Убивці виходять із тьми (Бажан)]. ревнивий 1) ревнивый [Вона не належить до тих ревнивих жінок, що на вечірках, як кліщ, біля чоловіка (Баш); Ревниві сльози заблищали на очах у хлопчика (Донч.)]; 2) (старательный) книжн. уст. ревнивый, ревностный [Повітовий староста, ревнивий оборонець крайової автономії, переслідував, як лиш міг, готу раду громадську (Март.)]; ^вий до чого редк. ревнивый к чему, ревностный. ревнивиця разг. ревнивица. ревнивість, -вості ревнивость. ревниво нар. ревниво [Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був, однак, щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед (Гонч.)]. ревний ревностный, усердный; уст. рачительный, истовый [Юрій.. оглянув машину. Він перевірив усе ревним хазяйським оком. Всюди був блискучий порядок (Собко); О, щодо роботи, то Іван був ревний: мав на руках мозолі, мов горіхи (Гонч.)]; 0 ~ні дощі (сніги um. а.) обильные дожди (снега um. n.) [Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах.., як ще не пустилися ревні дощі..! (Турч.)]; ~на мрія (пісня и m. n.) редк. задушевная мечта (песня um. n.) [Ховаючи ревну мрію десь наздогнати цю дівчину, ..Люба стала активісткою Тсоавіа- хіму (Кундз.); Пісні були сумні, прості і ревні, аж краяли серце (Коцюб.)]; «^>на туга гнетущая тоска [Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща, лихая і невмолимая (Вовч.)]\ плакати г^/ними сльозами разг. плакать горькими слезами [І наплакавшися ревними сльозами, козачка піднесла голівку і знов промовила: — Ніколи ще я їх так добре не оплакала, як тепер! (Вовч.)]. ревнитель, -теля книжн. уст. ревнитель; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)