Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рев 27 рев рачитель [Ревнителі церкви несуть образи, гаптовані срібл ом-злотом, бісером чудової оздоби (Довж.)]. ревнителька книжн. уст. ревнительница; рачйтельница. ревність1 см. ревнощі. ревність2, -ності (усердие, рвение) уст. ревностность; рачительность; уст. ревность, рачение [Малюта: Бог тобі дав розум, і талант, і ревність велику (перекл. з О. Толстого)]. ревно, уст. рёвне нар. ревностно, усердно; рачительно, истово [Я руку подаю черев моря і гори Усім, хто камінь б'є, хто землю ревно оре, Хто вугіль добува і зеленить поля, — Усім, чиїм трудом овіяна земля (Рил.); Я звик до цього дерева і ревно стежив за його життям (Грим.)]; О ~но (~не) л ю б й- т и разг. нежно (страстно) любить [Хто любить ревне, жаліє певне! (прислів'я)]; г^но і—не) плакати разг. горько (горестно) плакать, плакать навзрыд [Дівчина важко осіла на мокрий обніжок і ревно заплакала (Козач.)]. Ср. ревний. рёвносно нар. редк. ревностно [Пострижемося у лакеї, Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить (Шевч.)]. ревнощі, -щів, разг. ревність, -ності ревность [У грудях його бурею здіймаються ревнощі (ПІиян); Леночку ревнували, так ревнували, коли вона надто часто заходила до якогось одного підрозділу, — і від цього ревність не ставала більш свідомою чи розумною (Янов.); її несита ревність не давала йому покою ні на одну хвилину (Мирн.)]. ревнувати, -ную, -нуєш ревновать [Марта ревнувала Антона. Уперто, затаєно, сильно, до всіх і всього (Коцюб.)]. ревнути и усилит, ревонути, -ну, -нёш разг. ревнуть, рявкнуть, зареветь; (о корове, буй- воле и т. п. — ещё) замычать [— Ну, то як земля: за вдовою зостається? — За нею! за нею! — ревнула більша частина громади (Мирн.); Як став місяць серед неба, Ревнула гармата (Шевч.); Хор ревонув «Со святими», і процесія рушила до брами (Вільде); Ревнули сірі воли, до гробу йдучи за своїм господарем (Коцюб.)]. рёвнява разг. редк. [оглушительный] рёв [Он грають вже... Бодай їх, тих музик! До тої ревняви я й досі ще не звик (перекл. Лукаша)]. ревокація спец. ревокация. революційний революционный [Революційний шлях є шлях швидкої, найменш болісної щодо пролетаріату операції, шлях прямого відтинання гниючих частин.. (Ленін)]. революційність, -ності революционность [..революція виправдала також нашу, со- ціал-демократичну роботу, виправдала нашу надію і віру в істинну революційність пролетаріату (Ленін)]. революційно нар. революционно. революційно-визвольний революционно-осво- бодйтельный [Під впливом Великої Жовтневої соціалістичної революції широко розгорнувся революційно-визвольний рух і на Закарпатті, що перебувало в складі Угорщини (lern. Укр. РСР)]. революційно -демократичний революционно-демократический [Він [Ленін] багато читав і вже в юнацькі роки прочитав усе краще, що було в революційно-демократичній літературі Росії (Біогр. Леніна)]. революціонер, -ра революционер [Революціонер — не той, хто стає революційним при настанні революції, а той, хто при найбільшому розгулі реакції, при найбільших хитаннях лібералів і демократів відстоює принципи і лозунги революції (Ленін); Іван Гус — не спокійний реформатор. Він безстрашний революціонер (Іван.)]. революціонерка революционерка [Вона не просто собі вчителька.. Це, видно, справжня революціонерка, правдистка! (Гонч.)]. революціонізм, -му революционизм. революціонізований революционизированный. революціонізування революционизирование [Війна імперіалістська, яка була продовженням політики імперіалістів, пануючих класів, поміщиків і капіталістів, викликала в народних масах вороже ставлення і була найкращим засобом революціонізування цих мас (Ленін)]. революціонізувати, -зую, -зувш революционизировать [Тяжкий був урок 9-го січня, але він революціонізував настрій всього пролетаріату всієї Росії (Ленін); Соціалістичний лад створив усі необхідні умови для переходу до розв'язання проблем, які революціонізують техніку і .видозмінюють життя людини (Наука і життя, 1958, 3)]. революціонізуватися, -зуюся, -зуешся революционизироваться [Революція 1905 — 1907 рр. показала царському урядові, що селянство все більше революціонізується, ..перетворюється у велику революційну силу (lern. Укр. РСР)]. революціонізуючий революционизирующий [Благотворний революціонізуючий вплив робітників на селянство розкрито [М. Коцюбинським] в образі Прокопа Кандзюби (Іст. укр. літ.)]. революція революция [У січні 1905 року почалась революція в Росії (Біогр. Леніна); В республіці здійснена справжня культурна революція (Літ. газ., 1950, IX)]; В е- лйка Жовтнева соціалісти ч- н а «-~ція Великая Октябрьская социалистическая революция. револьвер, -ра револьвер [Чубенко помалу взяв із столу свої папери й планшетку, засунув до кобури револьвер (Янов.)]. револьверний револьверный [Юрба давала відсіч поліції і козакам; лунали револьверні постріли, і багато поліцаїв було поранено (Ленін)]; ^ний верстат техн. револьверный станок [Виготовляли ми верстат «1336», револьверний. Скільки було радощів! (Вітчизна, 1956, 2)]. револьверник револьверщик. револьверниця револьверщица. ревонути см. ревнути. ревти см. ревіти. ревтрибунал, -лу (революційний три- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)