Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рев 28 per б у н а л) ревтрибунал (революционный трибунал). ревун, -на 1) разг. ревун; (мор. — ещё) сирена [Ураган гув, вив, свистів, — і це ревіння було дужче за всі інші звуки. Не чути було ревунів біля маяка (Смол.)]; 2) зоол. ревун. ревуха разг. ревунья. ревучий ревущий, ревучий [Ревучі снаряди рвалися у воді, здіймаючи високі фонтани зелених бризок (Собко)]. ревю нескл. сущ. ср. р. ревю. регалія регалия; «^>лії, -лій мн. ч. регалии [Він [Бальзак] в цю мить, як і всі дні по тому, був далекий од людських турбот, його не цікавили ні царі, ні міністри, ні парламент, ні посольські регалії (Риб.)]. регата спорт, регата. регбі нескл. сущ. ср. р. спорт, регби, рёгель, -геля плотн. рёгель. регенерат, -ту техн. регенерат. регенеративний техн. регенеративный. регенератний техн. регенератный. регенератор, -ра техн. регенератор [В торпедному відділі не працював регенератор, призначений для очищення повітря (Трубл.)]. регенераторний техн. регенераторный. регенераторник спец. регенераторщик. регенераційний спец. регенерационный. регенерація спец. регенерация [Розроблено спосіб регенерації рідкісного металу торію з відходів виробництва сіток для газових жарових ламп (Наука і життя, 1906,10)]. регенерований спец. регенерированный [Регенеровані фільтрівні форми Str. lactis з молока і молочних виробів за своїми властивостями різко відрізняються від регенерованих фільтрівних форм цього виду (Мікр. ж., 195S, XV, 4)]. регенерувати, -рую, -руєш спец. регенерировать [На місці споживання тверде паливо знову переводять у рідкий стан (регенерують) з допомогою преса (Веч. Київ, 1957, VI)]. регент полит., муз. регент [На позолоченій яхті прибув принц-регент, майбутній король Британії (Довж.)', Був він псаломщиком^ церковним регентом (Яное.)]. регентів, -това, -тове полит., муз. регента (род. п. от регент) [В Даньковім житті, замість регентового камертона, знову на передній план виступала чабанська ґирлиґа (Гонч.)]. регентство полит., муз. регентство [В ніч на 24 лютого 1848 року король Франції Луї- Філіпп зрікся престолу на користь свого старшого онука графа Паризького, що мав правити під регентством герцогині Орлеанської (Риб.)]. регентський полит., муз. регентский [Окружні уряди.., за наказом регентського комісара Закарпаття, поспішно збирали відомості про те, хто ж саме із живих і померлих уже закарпатців воював на східному фронті (Скляр.)]. регентування полит., муз. регентство. регентувати, -тую, -туєш муз. регентствовать; разг. регентовать. І регентша разг. регентша. регімент, -ту уст. редк. регимент [Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при арти- | лерії, він при піхоті (Коб.)]. регіментар, -ра, регіментарій, -рія уст. редк. регимеитарий [В таборі коронного регі- менту Богдана з козаками негайно ж повели жовніри в густий чагарник до регімен- тара (Ле)', —Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, — додав регіментарій, що супроводив Замойського (Тулуб)]. Регіна Регйна. регіон, -ну научн. регион [В геологічній структурі Української PGP виділяють такі регіони, як Український кристалічний масив, Дніпропетровсько-Донецька западина (Розе, науки в УРСР)]. регіональний региональный [В грудні 1933 року Центральний Комітет партії ухвалив постанову, в якій передбачалась можливість вступу Радянського Союзу в Лігу націй і укладення регіональної угоди з участю широкого кола європейських держав про взаємний захист від агресії (Іст. НПРС)]. регіонарний мед. регионарный. регістр (род. регістру — муз. и регістра — техн.) регистр [Голос [Садовський] мав затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (Минуле укр. театру); Основи для балконів, сходові марші і площадки виготовляються в залізобетонних матрицях, що мають регістри для пропарювання і пневматичні виштовхувачі (Архт. і буд., 1955, 2)]. регістратор, -ра регистратор; колезький «^р дорев. коллежский регистратор. регістратура регистратура [Марійка дуже хвилювалась — і коли записувалась у ре- гістратурі на прийом до лікаря (Донч.)]. регістровий муз., техн. регистровый [У класичній поліфонії незмінне звучання мотиву на одній і тій же ладовій, а часто і регістровій висоті, має назву остинато (Мист., 1956, 1)]. регіт, -готу хохот; разг. рёгот, хохотня; фам. ржание [Лушня зареготався на все горло,. Регіт його здорової грудини посеред нічної тиші, як грім, гоготав навкруги (Мирн.)]; 0 [б у т и] на «^готах разг. редк. реготать, хохотать [На що вже Маланка—весела дівка, завжди на реготах. А й та співчувала мені (Мик.)]\ заливатися, залитися з ^готу разг. заливаться, залиться смехом; (несоверш.: громче смеяться) разг. реготать, хохотать, покатываться со смеху [Одна Христя стояла серед шляху і заливалася з реготу (Мирн.)]', ^готи справляти см. справляти 1. регітно нар. хохоча [І регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного стегіу-стерні (Головко)]; м є н і ^но предик, безл. разг. мне смешно [Мені регітно, а він плаче (Сосн.у. — Сл. Гр.)]. регітня ель. реготня. регламент, -ту регламент [Марі розповідала спокійним, тихим голосом, її не переривали й не нагадували про регламент (Янов.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)