Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
per 29 per регламентація регламентация [Для дальшого поліпшення технології виробництва будуть продовжені роботи по вдосконаленню сталеплавильних процесів у напрямі їх регламентації (Наука і життя, 1956, 6)]. регламентний регламентный. регламентований регламентированный [Він прийшов.. Тільки виняткові причини спонукали його на такий, регламентований умовностями побуту, жест (Ле)]. регламентувати, -тую, -туєш регламентировать [Законодавчим шляхом посаду лікаря в навчальних закладах регламентував Петро І тільки в 1721 р. (Шкільна гігієна)]. регламентуватися, -тується регламентироваться. реглан порти. 1) сущ. разг. реглан [До столу підбіг ад'ютант Багрова, тримаючи в руках його реглан (Куч.)]] 2) неизм. прил. реглан; пальто (плаття и т. п.) ^н пальто (платье и т. п.) реглан. реглет полигр. реглет. рёгнути, -ну, -непі обл. сильно желать, стремиться [Аж регне заміж, та ніхто не свата (Ном.)', Він аж регне купити у мене вола (Миусск. окр. — Сл. Г р.)]. реготання хохотание; гоготанье; ржание [Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання (Ю. Бедз.)]. Ср. реготати. реготати, -гочу, -гочеш и редк. реготіти, -гочу, -готйш хохотать; (громко, несдержанно разг. — ещё) гоготать, разг. реготать, неодобр. фам. ржать [Женя хвилину пильно дивиться на Сергія і потім голосно, разом з усіма, регоче (Козач.); А полковник реготить, Аж мало не ляже (Руд.)]; /^тати 3 кого, з чого хохотать над кем, над чем [А в кухні тим часом стояв несамовитий регіт. Реготали з паламаря (Мирн.у, Гришка не дуже довірявся баришникам. Вони іноді, добре напившись, любили жартувати. Чи ляпаса музикантові дадуть, чи плюнуть йому в обличчя й регочуть з того, мов навіжені (Шиян)]. реготатися,-гочуся, -гочешся хохотать; гоготать; реготать; ржать [На подвір'ї біля криниці перегукується з кимось Ганя. Мов навіже- на, регочеться за кожним словом (Вільде)', Сміялось небо, сміялася земля, сміялося сонечко ясне, а ставочок між зеленими горами, між зеленими вербами та садами неначе реготавсь!.. (Н.-Лев.)]; ~тися з кого, з чого, редк. над к и м, н а д 4 и м хохотать над кем, над чем [Як підняли Терешка на сміх! Реготались з нього, реготались.., аж за річкою чути було (Квітка); Горпина бігла прямо до поліції.. Хлопці реготалися з її вивернутої свитки (Мирн.); — А що, не я вам казав, що треба розуму та ще й розуму! — реготався тепер коваль над учорашніми глу- мильниками (Мирн.)]. Ср. реготати. рёготи, -тів редк. см. регіт, реготіння см. реготання« реготіти см. реготати. реготливий разг. хохотливый [Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Мирн.)]. реготня, регітня разг. хохот; разг. регот, гогот [Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч.)]. реготун, -на разг. хохотун; (реже) гоготун [Високого зросту, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий [Максим], а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун (Мирн.)]. реготуха разг. хохотунья, хохотушка; (реже) гоготунья [Горпина Педьківна, подруга Христі, висока, білява дівка, перша реготуха на селі (Мирн.)]. реготуїнка разг. хохотушка, хохотунья; (реже) гоготунья [Вона стояла одна за колоною і ні на що не дивилась. Ось підбігли до неї дві реготушки — білявенька і чорнявенька Галі (Іван.)]. реградація реградация. реградований реградйрованный. регредієнт юр. регредиент. регрес, -су регресе [Плеханов спростував погляди народників, які., вважали капіталізм в Росії занепадом, регресом (Іст. КПРС)]. регресант юр. регрессант. регресат юр. регрессат. регресивний регрессивный [Творчість українського радянського народу., славить усе прогресивне, що йде проти всього регресивного, консервативного (Рил.)]. регресивність, -ності регрессивность. регресивно нар. регрессивно. регресія спец. регрессия. регресувати, -сую, -суеш регрессировать. регула уст. правило; (воен. — обычно) устав [Мій побратим, кажу, першим викликався. Треба ж і мені озиватись, така вже козацька регула (Панч)]. рёгули, -гул физл. регулы. регулювальний регулировочный. регулювальник регулировщик [Ось на узвишші, На мостовій, — Регулювальник Стоїть стрункий (Мур.)]. регулювальниця регулировщица [їх називають маяками, Регулювальницями звуть, Вони проходять разом з нами Війни важку, сувору путь (Дмитр.)]. регулювання регулирование, регулировка [Велику роль у регулюванні процесів обміну речовин, підвищенні працездатності, зниженні втоми., відіграють вітаміни, особливо вітамін С (Укр. страви)]. регулювати, -люю, -люеш регулировать [Температуру плавлення кристалічних речовин можна регулювати (Наука і життя, 1956, 10)]. регулюватися, -люється регулироваться [Глибина ходу борони регулюється додатковим вантажем (Колг. вироби, енцикл.)]. регулюючий регулирующий [Технічні норми — це велика регулююча сила, яка організує на виробництві широкі маси робітників навколо передових людей робітничого класу (Рад. Укр., 1949, VIII)]. регулярний регулярный [Налагодився регулярний поштовий зв'язок, але листів від Ярослави не було (Дмитр.)]; ^на а р- м і я, «^ні війська um. п. регулярная |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)